Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №278/4983/24 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/4983/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву, подану адвокатом Галагуз Дариною Миколаївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вище вказана цивільна справа.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16.07.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.

21.07.2026 представником позивача подано заяву про ухвалення судового рішення, у якому просить вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення судового збору у сумі 12541,00 грн, витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн та витрат на проведення оцінки майна у сумі 1000,00 грн.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, письмові пояснення сторін, суд приходить до висновку ухвалити додаткове рішення.

Листом № 278/4983/24 від 22.07.2026 повідомлено учасників процесу про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін та роз`яснено право письмово подати свої пояснення/міркування/заперечення з даного приводу.

Від відповідачки надійшли письмові пояснення (заперечення), в яких вона просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судового збору, витрат на проведення експертизи. Зазначила, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне понесення таких витрат, їх документальне підтвердження, обсяг наданих адвокатом послуг та співмірність заявленої до відшкодування суми. Посилалась на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності підтвердження витрат належними доказами та просила відмовити у їх відшкодуванні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на правничу (правову) допомогу.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України в чинній редакції) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ухвалюючи рішення, суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , тому у відповідності до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, - судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи

Відповідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок експерта був складений до звернення до суду та поданий позивачем разом із позовною заявою. Зазначений висновок від 18.07.2024 року (а.с. 11 основної справи) був підготовлений з метою визначення ринкової вартості спірного майна, формування ціни позову та належного обґрунтування суми судового збору, який необхідно сплатити при зверненні до суду із позовною заявою.

Відповідно до статті 103, 104 ЦПК України призначення судової експертизи є процесуальним правом суду, яке реалізується лише у разі необхідності з`ясування обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що витрати на проведення зазначеної оцінки не підлягають розподілу між сторонами, тому у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 6000,00 грн підтверджено наступними доказами: договором про надання правничої допомоги від 16.07.2024 (а.с. 45 основної справи), актом виконаних робіт по наданню правової допомоги від 15.07.2026 року на суму 6000,00 грн (а.с. 4).

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом, участь останнього у судових засіданнях; з огляду на те, що позивач поніс судові витрати на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги, що підтверджено належними доказами; суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню і стягує з відповідача на користь позивачки 6000,00 грн понесених ними витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.

Таким чином, оскільки у рішенні Житомирського районного суду Житомирської області від 16.07.2026 не вирішено питання щодо розподілу судових витрат (судового збору, витрат на правничу допомогу та витрат на проведення оцінки майна), понесених позивачем, які підтверджені документально суд вважає, за доцільне ухвалити додаткове рішення та стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 12541,00 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 270, ст. 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву, подану адвокатом Галагуз Дариною Миколаївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 6000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12541,00 грн судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено та підписано 13.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік