Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №161/13529/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13529/26

Провадження № 3/161/3466/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №428871 від 20.06.2026, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У протоколі викладений фактичний склад адміністративного правопорушення (фабула обвинувачення):

- 20.06.2026, близько 17:47, АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи, нецензурно виражався в її сторону, штовхав руками в область плечей та спини, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №428872 від 20.06.2026, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У протоколі викладений фактичний склад адміністративного правопорушення (фабула обвинувачення):

- 20.06.2026, близько 18:00, АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї племінниці ОСОБА_3 , тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: висловлював словесні образи в її сторону, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

ІІ.Пояснення учасників справи

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив обставини, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Вину не визнав, пояснив, що в день, час та місці, що зазначені в протоколах, у нього з матір`ю та племінницею відбулася чергова побутова сварка. Дій, які йому інкриміновані і які квалфіковані як домашнє насильство, щодо матері та племінниці не вчиняв.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Пояснила, що у неї з сином постійно виникають конфліктні ситуації через поділ нерухомого майна (земельна ділянка та житловий будинок АДРЕСА_2 , яке є її з чоловіком ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_1 ) спільною сумісною власністю. Нещодавно цей спір був вирішений судом, спільне нерухоме майно було поділене в натурі (справа №161/4934/23). Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

ІV.Висновок суду

Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Необхідно розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, яка страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по собі, зокрема, лише нецензурні висловлювання та образи до іншої особи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вбачається, що між ним, з однієї сторони, та матір`ю і її внучкою (його племінницею), з іншої сторони, постійно виникають конфлікти на грунті суперечок про поділ нерухомого майна та щодо порядку користування ним, а 20.06.2026 - конфлікт в черговий раз виник через побутові причини.

Такі пояснення узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими нею безпосередньо в судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 фактичних дій, які ставляться йому в провину згідно даних протоколів про адміністративні правопорушення. Останні не є самостійними і беззаперечними доказами вини особи.

Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази (протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №428871 від 20.06.2026 та серії ВАД №428872 від 20.06.2026, рапорт поліцейського, протоколи про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , термінові заборонні приписи стосовно кривдника серії АА №647338 від 20.06.2026, серії АА № 647337 від 20.06.2026, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.06.2026, рішення Луцького міськрайонного суду волинської області від 31.03.2026 у справі №161/4934/23), співставив їх з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та поясненнями потерпілої, наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, врахував принципи презумпції невинуватості та стандарт доказування «поза розумним сумнівом» та дійшов висновку про відсудність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 33, 34, 35, 283-285, 268, 294 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №428871 від 20.06.2026 та серії ВАД №428872 від 20.06.2026) закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін