Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №161/14411/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14411/26

Провадження № 3/161/3654/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 173, 185 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №847906 від 28 червня 2026 року вбачається, що 28 червня 2026 року близько 00:18 у м. Луцьку по вул. Кравчука, 4, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: нецензурно лаялась, образливо чіплялась до працівника поліції л-та ОСОБА_2 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян, що кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №847905 від 28 червня 2026 року вбачається, що 28 червня 2026 року о 00:18 у м. Луцьку по вул. Кравчука, 4, ОСОБА_1 не виконала законної вимоги працівника поліції Оксентюка С.В. при виконанні ним службових обов`язків, а саме не припиняла виражатись нецензурною лайкою, образливо чіплятись, чим вчинила злісну непокору законній вимозі працівника поліції, що кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, органом, який склав адміністративні матеріали було надано протоколи про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне затримання, постанову про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського, витяг з ІПНП та диск.

Так, візуальне спостереження за неправомірними діями осіб, яке фіксується шляхом написання відповідних рапортів працівниками органу Національної поліції, може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додається, в тому числі, відео з портативного відеореєстратора №475648, №477848.

Однак, долучений до матеріалів справи диск є пошкодженим, у зв?язку з чим його вміст неможливо переглянути. Відтак суд позбавлений можливості перевірити наявність на ньому відомостей, які б підтверджували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні пояснення будь-яких свідків.

Таким чином, будь-яких доказів, які вказували б на вину ОСОБА_1 за ознаками правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 173 та ст. 185 КУпАП, а також підтверджували б наявність в її діях події та складу таких правопорушень матеріали справи не містять.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.

Керуючись ст. 173, 185, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ст.ст. 173, 185 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій