Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №752/7063/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №752/7063/26

Суддя: Невідома Тетяна Олексіївна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Київ

Справа № 752/7063/26

Провадження: № 33/824/3609/2026

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Володимира Вікторовича

на постанову Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 01 червня 2026 року, винесену під головуванням судді Токмана Ю. Ф.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 рокувідмовлено у ОСОБА_2 про закриттяпровадження у справі.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, 11 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Волощук В. В. подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю у ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося у смузі для руху маршрутних транспортних засобів під час перелаштування автомобіля «Audi Q5», не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються схемою дорожньо-транспортної пригоди й фотоматеріалами. Вважає, що місце зіткнення знаходилося поза межами смуги громадського транспорту, у зоні в`їзду-виїзду на вул. Софії Ковалевської.

Також апелянт стверджує, що розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди свідчить про те, що водій автомобіля «LandRoverRangeRover» не здійснював поворот праворуч, а намагався випередити автомобіль «Audi Q5» через «кишеню» повороту, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху. На думку скаржника, саме дії водія автомобіля «LandRoverRangeRover» перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив докази, неправильно оцінив схему ДТП та інші матеріали справи, не врахував характер пошкоджень транспортних засобів і безпідставно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та йогозахисник - адвокат Волощук В. В.надав пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просили апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв?язку із відсутністюскладу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Адвокат Нижник О. М. в інтересах ОСОБА_5 надав пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просив апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення учасників справи,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненніадміністративногоправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першоїінстанціївиходивіз того, щовина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняпідтверджується такими доказами: протоколомпро адміністративнеправопорушеннясерії ААД № 824395 від 06.03.2026; схемоюмісця ДТП; письмовимипоясненняучасників ДТП; фото з місця ДТП, а такожпоясненнямиучасників ДТП, які вони надали в судовому засіданні

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №824395, ОСОБА_1 06 березня 2026 року о 12:30, керуючитранспортнимзасобом «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , в містіКиєві на пр. Академіка Глушкова, під час змінинапрямкуруху не переконався, щоце буде безпечно та здійснивзіткнення з транспортнимзасобом «LandRoverRangeRover», д.н.з. НОМЕР_2 , щопризвело до механічнихпошкодженьтранспортнихзасобів, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожньогоруху (далі - ПДР), відповідальність за щопередбачена ст. 124 КУпАП.

В матеріалах справи міститься схема місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об?єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив?язкаоб?єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, таблиця дорожніх умов, в якій зазначені назви об?єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження). Зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів (а. с. 2).

В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 , він керував автомобілем LandRover, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Києві, рухаючись проспектом Академіка Глушкова крайньою правою смугою. Під час виконання правого повороту, за його словами, відчув удар з боку автомобіля Audi, який рухався смугою ліворуч.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , він керував автомобілем Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, рухаючись проспектом Академіка Глушкова другою смугою. Перед магазином «Вина Світу» він розпочав виконання правого повороту, після чого відчув удар іншого автомобіля та зупинився.

Відповідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Аналіз положень Правил дорожнього руху України свідчить, що на водія покладається обов`язок здійснювати постійний контроль за дорожньою обстановкою, своєчасно реагувати на її зміну та обирати такий спосіб керування транспортним засобом, який виключає створення небезпеки або перешкод для інших учасників дорожнього руху. Обов`язок бути уважним є безперервним і поширюється на весь час керування транспортним засобом, а тому водій повинен завчасно оцінювати дорожню ситуацію, враховувати розташування інших транспортних засобів, особливості організації дорожнього руху та можливі зміни дорожньої обстановки.

Положення пункту 10.1 Правил дорожнього руху конкретизують зазначений обов`язок, встановлюючи, що перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху водій зобов`язаний переконатися у безпечності виконання такого маневру. Такий обов`язок передбачає необхідність не лише суб`єктивно вважати маневр безпечним, а й об`єктивно пересвідчитися, що його виконання не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Саме на водія, який здійснює відповідний маневр, покладається обов`язок надати перевагу транспортним засобам, рух яких може бути ускладнений або обмежений унаслідок його дій.

Таким чином, порушення вимог пунктів 2.3 «б» та 10.1 Правил дорожнього руху має місце у випадку, коли водій, не проявивши необхідної уважності до дорожньої обстановки та не переконавшись у безпечності виконання маневру, своїми діями створює небезпеку або перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, що за наявності відповідних наслідків може перебувати у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд доходить висновку, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Такий висновок ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових поясненнях учасників ДТП, фотоматеріалах, а також поясненнях обох водіїв, наданих ними під час судового розгляду.

Схема місця ДТП складена безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, містить відомості щодо розташування транспортних засобів, елементів проїзної частини, дорожньої розмітки, характеру пошкоджень автомобілів та підписана обома учасниками пригоди без будь-яких зауважень щодо її змісту. Будь-яких даних, які б свідчили про її недостовірність або порушення порядку складання, матеріали справи не містять.

Характер механічних пошкоджень транспортних засобів також був врахований судом першої інстанції при оцінці доказів. Разом з тим, сам по собі характер пошкоджень не дає підстав для беззаперечного висновку щодо механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди без проведення відповідного спеціального дослідження, а тому оцінюється судом лише у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що зіткнення відбулося поза межами смуги для руху маршрутних транспортних засобів, а також про те, що водій автомобіля «LandRoverRangeRover» нібито здійснював випередження через «кишеню» повороту, фактично зводяться до надання апелянтом власної оцінки схеми ДТП, фотоматеріалів та взаємного розташування транспортних засобів після пригоди.

Разом із тим, такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а матеріали справи не містять висновку експерта чи інших об`єктивних даних, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини або підтверджували наведений в апеляційній скарзі механізм дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання апелянта на місце зіткнення транспортних засобів також не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки незалежно від місця безпосереднього контакту транспортних засобів, обов`язок водія, який змінює напрямок руху, передбачений пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України, полягає у тому, щоб перед виконанням такого маневру переконатися у його безпечності та у відсутності перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Матеріалами справи встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме під час виконання ОСОБА_1 маневру зміни напрямку руху, тоді як доказів, які б свідчили про виконання ним вимог пунктів 2.3 «б» та 10.1 Правил дорожнього руху України, матеріали справи не містять.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою судом, що саме по собі не свідчить про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 , здійснюючи зміну напрямку руху, не переконався у безпечності виконання такого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «LandRoverRangeRover», чим порушив вимоги пунктів 2.3 «б» та 10.1 Правил дорожнього руху України. Саме зазначене порушення перебуває у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та правильно кваліфіковане судом першої інстанції за ст. 124 КУпАП.

Ураховуючи викладене, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і могли б бути підставами для скасування судового рішення та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу правопорушення, захистом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Волощука В. В.слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Володимира Вікторовичазалишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома

Оригінал: reyestr.court.gov.ua