Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №756/1988/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/13262/2026

справа №756/1988/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шевченком Валерієм Івановичем, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Тихої О.О.,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про відшкодування комунальних витрат, -

встановив:

1. Короткий виклад обставин справи.

У січні 2026 року до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" (далі ? ПАТ "Промінвестбанк") із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування комунальних витрат, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з відшкодування комунальних витрат у розмірі 106 517,91 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі.

24 квітня 2026 року адвокатом Шевченком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано зустрічний позов до ПАТ "Промінвестбанк" про визнання незаконним та скасування в частині розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №226-р від 01 червня 2018 року, визнання недійним пункту правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк", зобов`язання здійснити дії.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Промінвестбанк" про захист прав споживача повернуто відповідачці.

Повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції вказав, що вимоги за первісним та зустрічним позовами не є однорідними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін, містять різний зміст вимог та обставини, які підлягають доказуванню, що формує самостійний предмет доказування.

Суд вказав про недоцільність спільного розгляду вимог первісного та зустрічного позовів, оскільки це призведе до затягування розгляду справи.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Шевченком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права.

Вказує, що підставою для визначення суми щомісячної вартості житлово-комунальних послуг є зазначене Розпорядження №226-р та пункт 4.2. Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку, які використані позивачем для формування заявленої до стягнення суми, та які відповідачка просить визнати недійсними.

Зазначає, що первісний і зустрічний позови є взаємопов`язаними як за підставами виникнення, так і за доказовою базою, оскільки обидва спори стосуються правовідносин щодо оплати проживання та комунальних послуг у гуртожитку, та уважає визначальним для правильного встановлення розміру заявленої до стягнення суми заборгованості вирішення питання законності чи незаконності тарифу.

Стверджує, що задоволення зустрічних позовних вимог повністю або частково виключає задоволення вимог первісного позову.

Уважає, що повернення зустрічного позову призведе до неможливості для ОСОБА_1 оскаржити законність Розпорядження № 226-р у межах цієї справи, а відтак обмежить останню у справі на захист своїх прав та інтересів на отримання законного рішення щодо стягнення комунальних витрат.

Відсутність зустрічних позовних вимог щодо оскарження Розпорядження №226-р потенційно призведе до спекулятивних висновків про те, що відповідачка не оспорювала це Розпорядження, та відповідно, погоджувалася із установленим у ньому розміром тарифу за комунальні послуги.

Вказує, що конструкція статті 193 ЦПК України допускає ускладнення процедури розгляду справи у зв`язку із прийняттям судом зустрічного позову, відтак само по собі розширення предмету доказування не може бути підставою для відмови у прийнятті зустрічного позову.

Зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом у строк, визначений судом.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.04.2026 по справі №361/12236/24.

Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

01 липня 2026 року від представника ПАТ "Промінвестбанк" ? Гриб Ю.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання щодо прийняття поданого 01 липня 2026 року представником ПАТ "Промінвестбанк" ? Грибом Ю.М. відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вказує на таке.

Згідно частини 1 статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Загальні вимоги до відзиву викладені в статті 178 ЦПК України. Так, відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відповідно до частин 1, 3 статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Для цілей Цивільного процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України), що станом на дату подання позову становить 106 517,91 грн, отже, ця справа не є малозначною.

Законодавцем визначено два варіанти процесуального представництва юридичної особи у судовій справі у цивільному судочинстві: (1) самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення та (2) участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

Надана суду довіреність у порядку передоручення від 03 лютого 2025 року, сформована засобами системи "Електронний суд", не відповідає вимогам чинного законодавства щодо підтвердження права представництва позивача в суді апеляційної інстанції.

Матеріали справи не містять документів, які підтверджують право Гриба Ю.М. на заняття адвокатською діяльністю.

За приписами частини 2 статті 174 ЦПК України відзив є заявою по суті справи.

Згідно частини 8 статті 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинна містити інші відомості , що вимагаються цим Кодексом (пункт 7 частини 1 цієї статті).

За приписом частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, відзив подано особою, яка не має повноважень на представництво ПАТ "Промінвестбанк" в суді апеляційної інстанції, отже відзив позивача, поданий ОСОБА_2 на апеляційну скаргу слід повернути.

5. Позиція учасників справи.

10 червня 2026 року від ПАТ "Промінвестбанк" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в обґрунтування яких посилається на безпідставність поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги.

Вказує, що при зверненні із зустрічним позовом відповідачкою одночасно заявлено клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для встановлення реального розміру витрат за житловим приміщенням (кімната), де проживає відповідачка. Уважає, що фактом заявлення клопотання про експертизу підтверджується необхідність дослідження додаткових доказів, залучення спеціальних знань та встановлення нових обставин, що значно розширює предмет доказування у справі порівняно із первісним позовом.

Зазначає, що у справах про стягнення витрат на житлово-комунальні послуги підлягає перевірці наявність або відсутність заборгованості за фактично надані такі послуги, а не законність внутрішніх актів юридичної особи, на підставі яких формується тарифікація за ці послуги. Проте вирішення спору щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги не перебуває у залежності від перевірки законності внутрішніх актів позивача.

Уважає заявлення відповідачкою зустрічних позовних вимог намаганням поставити у залежність вирішення питання про наявність / відсутність заборгованості із сплати за комунальні послуги від установлення судом законності внутрішніх актів позивача, якими він здійснює тарифування за комунальні послуги.

Із змісту зустрічного позову убачає значне розширення предмету доказування у справі, у тому числі для вирішення спору щодо стягнення комунальних витрат. Зміст вимог зустрічного позову утворює окремий самостійний спір зі значно ширшим предметом доказування, ніж спір про стягнення заборгованості. Уважає доцільним для відповідачки звернутись із відповідним самостійним позовом у загальному порядку.

Зауважує, що вимоги первісного позову базуються не виключно на Розпорядженні №226-р, а на фактичному користуванні відповідачкою житловим приміщенням, отриманні комунальних послуг, а тому і на виникненні у останньої обов`язку зі сплати вартості цих послуг.

Вказує, що ОСОБА_1 не перебуває у договірних правовідносинах із безпосереднім постачальником послуг, відтак у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 не є споживачем послуг.

Стверджує, що прийняття зустрічного позову призведе до порушення принципу процесуальної економії.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

У січні 2026 року до суду звернулось ПАТ "Промінвестбанк" із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування комунальних витрат, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з відшкодування комунальних витрат у розмірі 106 517,91 грн, з них:

? 69 029,06 грн - відшкодування комунальних витрат;

? 7 590,95 грн - 3% річних;

? 29 897,90 грн - інфляційні втрати.

Звертаючись до суду із позовом, ПАТ "Промінвестбанк" вказує, що Банк надавав своїм працівникам та студентам право на проживання у гуртожитку на тимчасовій основі.

Зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року у справі №756/19797/21 установлено, що ОСОБА_1 вселена у 1986 році до кімнати № НОМЕР_1 , де проживає з того часу. Розпорядженням ПАТ "Промінвестбанк" "Щодо встановлення тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" від 01 червня 2018 року № 226-р з 01 червня 2018 року встановлено нові тарифи на проживання в гуртожитку, зокрема, при площі кімнати 25,6 кв. м для працівників банку - 1 300,00 грн, інші категорії (не працівники банку) сплачують плату за кімнату в розмірі 4 400,00 грн.

У період із липня 2021 року по лютий 2023 року відповідачка систематично не у повному обсязі сплачувала за комунальні послуги, відтак у неї за вказаний період утворилась заборгованість у розмірі 69 029,06 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Установлено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подачі відзиву на позов (том 1 а.с. 113).

14 квітня 2026 року відповідачка отримала примірник позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження, що підтверджується даними розписки (том 1 а.с.116).

29 квітня 2026 року адвокатом Шевченком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано зустрічний позов до ПАТ "Промінвестбанк", у якому просить:

? визнати незаконним та скасувати Розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №226-р від 01 червня 2018 року "Щодо затвердження тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" у частині встановлення тарифу для "інших категорій мешканців" у розмірі 4 400,00 грн на місяць щодо кімнати № 507;

? визнати недійсним пункт 4.2 "Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" (затверджених Розпорядженням № 80-р від 03.03.2017) у частині надання Банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг;

? зобов`язати ПАТ "Промінвестбанк" здійснити перерахунок вартості заборгованості з житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку щодо кімнати № 507 за період з 01 липня 2021 року по 23 лютого 2023 року, виходячи з первинних документів (рахунків постачальників) та тарифів, встановлених уповноваженими органами (НКРЕКП, КМДА).

Звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 вказує, що позивач, ігноруючи норми житлового законодавства щодо статусу гуртожитку, намагається висвітлити доводи позову з позиції власника комерційного нерухомого майна, який надає платні послуги на проживання в гуртожитку. Обґрунтування позивачем законності ціни тарифу 4400 грн базується на пункті 4.2. Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" та Розпорядженні №226-р.

Зазначає, що згідно змісту Розпорядження №226-р таке видано на затвердження "з метою збільшення доходів" банку, що, на думку відповідачка, вказує на його незаконність, зокрема порушення Постанови Кабінету Міністрів України №498 від 20 червня 2018 року "Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками". Згідно цього розпорядження сума 4 400 грн, з якої здійснено нарахування заборгованості за комунальні послуги відповідачці, у порушення цього примірного положення не розмежована щодо розміру плати за користування проживання у гуртожитку та щодо плати за комунальні послуги, що унеможливлює перевірку наявності або відсутності заборгованості у відповідачки по оплаті безпосередньо за житлово-комунальні послуги.

Відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що оскарження та визнання вказаного розпорядження незаконним у межах цього спору автоматично анулює розрахунок позивача , що у свою чергу виключить задоволення первісного позову про стягнення заборгованості.

До зустрічного позову ОСОБА_1 долучено: копію правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку; копію розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №226-р від 01 червня 2018 року; копію довідки з місця проживання №74 від 23 січня 2009 року; копію довідки про інвалідність.

Розпорядженням ПАТ "Промінвестбанк" №226-р від 01 червня 2018 року з метою збільшення доходів та впровадження щомісячної вартості кімнат в розрізі категорії мешканців гуртожитку банку за адресою АДРЕСА_1 встановлено з 01 червня 2018 року нові тарифи на проживання в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" згідно з додатком, з відомостей якого убачається, що всі інші категорії мешканці сплачують тариф за кімнату площею 25,6 кв.м у розмірі 4 400,00 грн (том 1 а.с.24).

Розпорядженням ПАТ "Промінвестбанк" №80-р від 03 березня 2017 року затверджено Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк", що додаються (том 1 а.с.28).

26 квітня 2021 року ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал» (виконавець) та ПАТ "Промінвестбанк" (споживач) уклали договір №01596/4-1 на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.43-46).

01 січня 2020 року ДП "КиївГазЕнерджи" (постачальник) та ПАТ "Промінвестбанк" (балансоутримувач) уклали договір №3.3.159.5 на постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.48-50).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Відповідно до статті 193 ЦПК України:

1. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. При винесенні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Таким чином, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною 2 статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову, неповно встановив характер правовідносин, які виникли між сторонами, та не надав належної оцінки взаємозв`язку заявлених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яку ПАТ "Промінвестбанк" визначає як заборгованість з відшкодування комунальних витрат за період з липня 2021 року по лютий 2023 року. При цьому розмір основної заборгованості у сумі 69 029,06 грн позивач обґрунтовує, зокрема, встановленими ПАТ "Промінвестбанк" тарифами на проживання у гуртожитку, затвердженими Розпорядженням №226-р від 01 червня 2018 року.

Отже, на відміну від висновку суду першої інстанції, законність та обґрунтованість застосування зазначеного тарифу безпосередньо пов`язані з предметом первісного позову, оскільки встановлення обсягу грошового зобов`язання відповідачки перед позивачем передбачає, серед іншого, встановлення правових та фактичних підстав для визначення вартості проживання та відповідних платежів.

Зустрічний позов ОСОБА_1 спрямований на оспорювання правової підстави, на яку ПАТ "Промінвестбанк" посилається для визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Із прохальної частини позовної заяви убачається, що однією з вимог зустрічного позову є визнання незаконним та скасування Розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №226-р від 01 червня 2018 року в частині встановлення тарифу для відповідної категорії мешканців гуртожитку. Крім того, відповідачка просить визнати недійсним пункт 4.2 Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" у частині надання банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг, а також зобов`язати позивача здійснити перерахунок заборгованості.

Аналіз первісного та зустрічного позовів дозволяє зробити висновок, що вимоги зустрічного позову стосуються тієї самої сукупності правовідносин щодо проживання ОСОБА_1 у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк" та визначення розміру платежів, які, на думку позивача, підлягають сплаті відповідачкою.

При цьому, сам факт того, що для розгляду зустрічного позову може знадобитися встановлення додаткових обставин та дослідження додаткових доказів, не свідчить про відсутність взаємопов`язаності позовів.

Частина 2 статті 193 ЦПК України передбачає можливість спільного розгляду первісного та зустрічного позовів у випадку, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У цій справі така обставина є очевидною, оскільки у разі задоволення вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування Розпорядження №226-р у відповідній частині суд при вирішенні спору про стягнення заборгованості не може використовувати тарифи, встановлені вищевказаним розпорядженням.

Колегією суддів враховується, що первісний та зустрічний позови стосуються одного об`єкта кімнати № НОМЕР_1 у гуртожитку ПАТ "Промінвестбанк", одних і тих самих сторін та одного періоду правовідносин, а обставини щодо правомірності встановлення та застосування тарифу мають значення для вирішення питання про наявність і розмір заборгованості, заявленої до стягнення.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що первісний та зустрічний позови не є однорідними за предметом, способом захисту та обставинами, які підлягають доказуванню, є передчасним.

Колегія суддів відхиляє посилання ПАТ "Промінвестбанк" на те, що вирішення первісного позову не залежить від законності внутрішніх актів банку, як такі, що спростовуються змістом позовної заяви поданої ПАТ "Промінвестбанк". Так, для визначення заявленої до стягнення суми позивач посилається, зокрема, на Розпорядження №226-р від 01 червня 2018 року та встановлений ним тариф.

Посилання позивача на те, що обов`язок ОСОБА_1 зі сплати відповідних платежів виникає з факту користування житловим приміщенням та отримання комунальних послуг, не усуває необхідності встановлення правової підстави та правильного розміру установлених позивачем тарифів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 379 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування судового рішення, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шевченком Валерієм Івановичем, задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова