Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №759/12672/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/3505/2026

справа №759/12672/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Облетова Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 18 березня 2026 року приблизно о 14.17 годин, в м. Києві, по вул. Берковецька, 6-В, керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, виїжджаючи з місця стоянки не виконав вимоги п. 34.1.18 ПДР, яка вказує напрямок руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тесла», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3 (б), 8.5.1, 10.2 Правил дорожнього руху.

Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Облетовим А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам у справі.

Зазначає, що за обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталась, а також характер дій учасників пригоди, на думку скаржника, існують обставини, щодо доцільності складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 , та того, що він повинен був керуватись вимогами пункту 10.11 ПДР України.

Вказує, що матеріали справи, схема ДТП та відеозапис свідчать, що обидва транспортні засоби рухалися територією парковки, яка відповідно до пункту 1.10 ПДР є прилеглою територією. Вказує, що на місці пригоди відсутні дорожні знаки пріоритету, не визначено головну чи другорядну дорогу, а черговість проїзду не врегульована Правилами дорожнього руху. За таких умов підлягав застосуванню пункту 10.11 ПДР України, відповідно до якого перевагу має транспортний засіб, що наближається праворуч. Отже, саме водій автомобіля Tesla повинен був керуватися вимогами пунктом 10.11 ПДР та надати перевагу автомобілю Toyota. Посилання на існування визначеного пріоритету руху автомобіля Tesla не ґрунтуються на вимогах ПДР.

Уважає, що суд безпідставно ототожнив нанесені на парковці стрілки з дорожньою розміткою 1.18 ПДР. Водночас відповідно до розділу 34 ПДР така розмітка застосовується на перехрестях, транспортних розв`язках та інших визначених елементах дорожньої інфраструктури, тоді як місце пригоди не є ані перехрестям, ані транспортною розв`язкою. Матеріали справи не містять доказів погодження схеми організації дорожнього руху, відповідності нанесених позначень вимогам ПДР та ДСТУ чи надання їм статусу елементів організації дорожнього руху, які визначають перевагу в русі.

Вказує, що відеозапис та схема ДТП свідчать, що автомобіль Tesla рухався зі швидкістю близько 25-32 км/год в умовах обмеженої оглядовості, що підтверджується і поясненнями самого водія Tesla. За таких умов він був зобов`язаний відповідно до пункту 2.3.б та пункту 12.3 ПДР бути уважним, обрати безпечну швидкість і забезпечити можливість своєчасного реагування на дорожню обстановку. Натомість водій Toyota об`єктивно не мав достатнього часу для запобігання зіткненню після виявлення автомобіля Tesla.

Звертає увагу, що правильність застосування пункту 10.11 ПДР саме на території цієї парковки підтверджується практикою Святошинського районного суду м. Києва у справах № 759/22699/25, 759/17119/25, 759/11538/24, 759/5656/24, 759/23375/23, 759/18009/23, а також у справі №759/5659/25, розглянутій тим самим суддею.

Уважає безпідставним інкриміноване ОСОБА_1 порушення пункту 10.2 ПДР, оскільки зазначена норма регулює виїзд із прилеглої території на проїзну частину, тоді як зіткнення сталося безпосередньо на території парковки, де обидва автомобілі вже здійснювали рух. Отже, вимоги пункту 10.2 ПДР до спірної ситуації не застосовуються, а тому відсутній склад порушення цього пункту.

Вказує, що висновок експерта №148/26 від 25 березня 2026 року не може бути покладений в основу рішення, оскільки містить внутрішні суперечності та виходить за межі компетенції експерта. Експерт одночасно визнає місце пригоди прилеглою територією та застосовує положення розділу 34 ПДР щодо розмітки 1.18, яка призначена для перехресть і транспортних розв`язок. Він фактично ототожнює напрямок руху з перевагою в русі, хоча ПДР не містять норми, за якою порушення одним водієм напрямку руху автоматично позбавляє його переваги або звільняє іншого водія від виконання власних обов`язків. Експерт також не навів жодної норми ПДР чи іншого нормативного акта, яка б встановлювала перевагу автомобіля Tesla на місці пригоди.

Вказує, що навіть якщо припустити наявність порушення водієм автомобіля Тойота вимог щодо напрямку руху, саме по собі таке порушення не означає втрати переваги у русі.

Зазначає, що наявний у справі висновок не усуває обов`язку водія Tesla діяти відповідно до вимог пунктів 2.3 б та 12.3 ПДР України.

Фактично висновок побудований на припущенні, що недотримання автомобілем Тойота напрямку руху, зазначеного стрілками, автоматично виключає необхідність застосування правил роз`їзду транспортних засобів, передбачених ПДР України. Проте такий висновок не випливає із жодної норми Правил дорожнього руху. Відтак навіть за умови доведеності факту руху Тойота усупереч стрілкам, таке не усуває необхідності встановлення, якими саме нормами ПДР повинні були керуватись обидва водії безпосередньо у місці перетину траєкторій їх руху.

Мотивуючи наведеним, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , а також адвокат Штундер Я.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили відмовити у її задоволенні.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_2 , а також адвоката Штундера Я.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 1 КУпАП визначено:

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП визначено:

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП:

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,- свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 251 КУпАП не встановлює переваг одних доказів над іншими. Докази можуть доповнювати один одного або спростовувати.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вказана стаття є бланкетною нормою та відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд першої інстанції під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив положення ПДР України водій, який зазначений уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, що повинно бути підтверджено належними доказами.

Відповідно до пункту 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 8.5.1. ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Відповідно до пункту 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Відповідно до даних протоколу ЕПР1 №658784 від 06 травня 2026 року від 06 травня 2026 року убачається, що 18 березня 2026 року приблизно о 14.17 годин, в м. Києві, по вул. Берковецька, 6-В, керуючи автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, виїжджаючи з місця стоянки не виконав вимоги п. 34.1.18 ПДР, яка вказує напрямок руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тесла», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3 (б), 8.5.1, 10.2 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до даних протоколу ЕПР1 №618193 від 18 березня 2026 року убачається, що ОСОБА_2 18 березня 2026 року у м. Київ, вул. Берковецька, 68, керуючи транспортним засобом на ділянці дороги де черговість проїзду не обумовлена правилами дорожнього руху не надав перевагу в русі автомобілю "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближався до нього з правого боку. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Порушив вимоги пункту 10.11 ПДР України (а.с. 15).

З даних пояснень ОСОБА_1 від 18 березня 2026 року убачається, що останній вказав, що виїжджав із паркомісця і не помітив автомобіль "Тесла" (а.с. 18).

З даних пояснень ОСОБА_2 убачається, що останній вказав, що рухався головною дорогою по парковці Епіцентру в напрямку стрілок, що нанесені на дорожньому покритті. В момент руху з правого боку у протилежному напрямку стрілки рухався автомобіль "Тойота", який здійснив пошкодження транспортного засобу "Тесла" (а.с. 20).

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 34-35).

Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року адвокату Облетову А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , відмовлено у поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року (а.с. 53).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять два відеофайли, здійснені на фронтальну та праву бічну камеру транспортного засобу "Тесла", на яких зафіксовано рух транспортного засобу "Тесла" та подальше зіткнення транспортних засобів.

Крім цього, матеріали справи містять диск із відеозаписом "VID-20260611-WA0000" тривалістю 30 секунд, на якому зафіксовано спілкування учасників дорожньо-транспортної пригоди. На зазначеному відеофайлі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 про те, що він не бачив транспортний засіб "Тесла" через "бус", який був запаркований на останньому паркомісці перед виїздом.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять висновок експерта №148/26, складений 25 травня 2026 року за заявою ОСОБА_2 про проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП, що відбулась 19 березня 2026 року на вул. Берковецька, 6Д у м. Києві.

На вирішення експерту поставлено такі питання:

1. Як повинен був діяти у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху водій автомобіля TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ?

2. Чи відповідали дії водія автомобіля TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

3. Як повинен був діяти у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху водій автомобіля Tesla Model Y держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 ?

4. Чи відповідали дії водія автомобіля Tesla Model Y держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

5. Дії кого з водіїв автомобілів Tesla Model Y держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 та/чи TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали технічним вимогам Правил дорожнього руху України, перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП?

За результатом проведеного дослідження експертом зроблено такі висновки:

1. В даній дорожній обстановці водій автомобіля TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 8.5.1. та розділу 34 в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху.

2. В діях водія автомобіля TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 убачається невідповідність технічним вимогам п. 8.5.1. та розділу 34 в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху.

3. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Tesla Model Y держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3. Правил дорожнього руху.

4. В діях водія автомобіля Tesla Model Y держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху.

5. В причинному зв`язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля TOYOTA AVENSIS держ. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали технічним вимогам п. 8.5.1. та розділу 34 в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху (а.с. 101-115).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.

Доводи скаржника про те, що в цьому випадку підлягали застосуванню положення пункту 10.11 Правил дорожнього руху України, є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася на території парковки торговельного центру, де організація дорожнього руху визначена нанесеною на дорожньому покритті горизонтальною дорожньою розміткою у вигляді стрілок, що встановлюють дозволені напрямки руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху та наноситься, зокрема, у вигляді стрілок згідно з розділом 34 цих Правил.

Пунктом 34.1.18 Правил дорожнього руху передбачено, що дорожня розмітка 1.18 показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв`язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні зі знаками 5.16 5.16 , 5.18 5.18 ; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.

Апеляційний суд зазначає, що стрілки, нанесені на місці дорожньо-транспортної пригоди, за своїм змістом визначали організацію руху транспортних засобів територією парковки та були обов`язковими для виконання всіма її учасниками.

Посилання скаржника на те, що розмітка 1.18 застосовується виключно на перехрестях або транспортних розв`язках, а її нанесення на території парковки не свідчить про належне встановлення організації руху апеляційний суд уважає необґрунтованими.

Розділ 34 ПДР України містить опис видів горизонтальної дорожньої розмітки та її призначення, однак не встановлює заборони застосування відповідних стрілок в інших місцях організації дорожнього руху, якщо вони визначають порядок руху транспортних засобів. Сам по собі факт розташування такої розмітки на території парковки не свідчить про її невідповідність вимогам Правил дорожнього руху чи відсутність обов`язку водіїв її виконувати.

Апеляційний суд враховує, що факт порушення водієм автомобіля Toyota визначеного стрілками напрямку руху підтверджується дослідженими судом відеозаписами та фактично не заперечується самим ОСОБА_1 .

Із пояснень ОСОБА_1 , зафіксованих на відеофайлі "VID-20260611-WA0000" та наданих письмово після ДТП, убачається, що ОСОБА_1 виїжджав із місця стоянки та не помітив автомобіль Tesla через припаркований мікроавтобус. На зазначено відеофайлі також зафіксовано, що ОСОБА_1 визнав, що не бачив автомобіль Tesla перед зіткненням.

Таким чином, матеріали справи підтверджують не лише порушення визначеного напрямку руху на території парковки, а й невиконання вимог пункту 2.3.б Правил дорожнього руху щодо обов`язку бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.

Посилання скаржника на порушення іншим учасником дорожнього руху пункту 10.11 ПДР України апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідність дій ОСОБА_2 вимогам правил дорожнього руху надана судом під час розгляду протоколу ЕПР1 №618193 від 18 березня 2026 року (справа №759/7027/26). За результатом розгляду справи провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Крім цього, суд звертає увагу, що розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Предметом розгляду цієї справи є протокол ЕПР1 №658784 від 06 травня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення пунктів 2.3 б), 8.5.1, 10.2. ПДР України.

Доводи скаржника щодо недопустимості висновку експерта як доказу, апеляційний суд відхиляє, оскільки згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Будь-яких доказів, які б свідчили про порушення експертом методики дослідження, використання недостовірних вихідних даних або вихід за межі спеціальних знань, матеріали справи не містять.

Твердження про те, що експерт неправомірно застосував положення розділу 34 Правил дорожнього руху фактично зводяться до незгоди із результатами проведеного дослідження та не спростовують висновків того, що ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, мав дотримуватись установленого порядку проїзду на парковці.

Крім цього, наявний у справі висновок експерта не має вирішального значення у цій справі, оскільки факт порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, що стали наслідком дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема даними пояснень учасників, відеофайлів, що наявні у справі.

Посилання скаржника на практику Святошинського районного суду міста Києва не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки судові рішення в інших справах ухвалені за установлених у конкретній справі фактичних обставин та не мають нормативного характеру.

Щодо тверджень апеляційної скарги про відсутність порушення пункту 10.2 ПДР України, апеляційний суд зазначає про таке.

Згідно пункту 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них

Апеляційний суд погоджується із твердженнями сторони захисту, що дорожньо-транспортна пригода в цілому сталась на території парковки, а тому у цьому випадку пункт 10.2 ПДР України застосуванню не підлягає.

Сам факт того, що ОСОБА_1 перед зіткненням виїжджав із місця стоянки, не змінює характеру дорожньої обстановки, оскільки його рух здійснювався в межах території парковки та не був виїздом на проїзну частину дороги у розумінні пункту 10.2 ПДР України.

Відтак висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.2 ПДР України є помилковим та підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови.

Разом з тим, помилкове посилання суду першої інстанції на пункт 10.2 ПДР України не впливає на правильність висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки його вина підтверджується сукупністю досліджених судом доказів та встановленим порушенням вимог пункту 2.3 б), пункту 8.5.1 ПДР України, які перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, проте не є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Отже, апеляційний суд уважає, що постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року слід змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на пункт 10.2 ПДР України.

В іншій частині оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Облетова Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року змінити, включити з мотивувальної частини постанови суду посилання на пункт 10.2 Правил дорожнього руху України.

В іншій частині постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК