Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №759/10738/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/1663/2026

справа №759/10738/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданими адвокатом Уманцем Сергієм Григоровичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бабич Н.Д., дата складення повного судового рішення не зазначена,

та на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бабич Н.Д.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У травні 2025 року ТОВ "ЄАПБ" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги позову мотивує тим, що 11 травня 2024 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики №79684949, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №36 від 28 жовтня 2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 964 грн, з яких: 5 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 475.00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0.00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 10 989 грн - сума заборгованості за пенею; 0 грн - комісія за надання позики.

09 липня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2963663, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №37 від 26 листопада 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 187,05 грн, з яких: 7 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21.75 грн - сума заборгованості за відсотками; 0.00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 15 000 грн - сума заборгованості за пенею; 1665.75 грн - комісія за надання позики.

15 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24752-05/2024.

19 листопада 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 191124/2, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19 листопада 2024 року до Договору факторингу №191124/2 від 19 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 005 грн, з яких: 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5355 грн - сума заборгованості за процентами; 2550 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.

Крім цього, 24 квітня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41590-04/2024.

19 листопада 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19 листопада 2024 року до Договору факторингу №191124/2 від 19 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 393,86 грн, з яких: 3926.66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3534 грн - сума заборгованості за процентами; 1933.20 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.

04 липня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04824-07/2024.

19 листопада 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС-КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19 листопада 2024 року до Договору факторингу № 191124/2 від 19 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24000 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9000 грн - сума заборгованості за процентами; 10000 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.

21 травня 2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2908911.

27 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄАПБ» укладено Договір факторингу 27112024/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржника вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року до Договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 980 грн, з яких: 9 800 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 18 130 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 050.00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5000 грн - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

Відповідач належним чином не виконує взяті на себе обов`язки за вищевказаними договорами, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість перед позивачем, що і є підставою для звернення до суду із позовом.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості:

за Договором позики № 79684949 в розмірі 18 964 грн, з яких:

- 5500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2475.00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 10989 грн - сума заборгованості за пенею.

за Договором позики № 2963663 в розмірі 24187,50 грн., з яких:

- 7500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 21.75 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 15000 грн. - сума заборгованості за пенею;

- 1665.75 грн. - комісія за надання позики.

за Кредитним договором № 24752-05/2024 в розмірі 13005 грн, з яких:

- 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5355 грн - сума заборгованості за процентами;

- 2550 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.

за Кредитним договором № 41590-04/2024 в розмірі 9393.86 грн, з яких:

- 3926.66 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 3534 грн - сума заборгованості за процентами;

- 1933.2 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.

за Кредитним договором № 04824-07/2024 в розмірі 24000 грн, з яких:

- 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 9000 грн - сума заборгованості за процентами;

- 10 000 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.

за Кредитним договором № 2908911 в розмірі 33980 грн, з яких:

- 9800 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 18130 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 1050.00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту;

- 5000 грн - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 123 530,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" понесені судові витрати.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором за №2908911 від 21 травня 2024 року в розмірі 33 980,00 грн та судовий збір в розмірі 832,70 грн, а всього разом 34 812 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції зробив висновок, що позивач довів факт надання кредитних коштів і перехід права вимоги лише за одним кредитним договором №2908911 від 21 травня 2024 року, укладеним між відповідачем та ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", що підтверджено належними первинними фінансовими документами.

Щодо інших кредитних договорів, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав належних і допустимих доказів перерахування коштів відповідачу, тому в цій частині вимог суд першої інстанції визнав їх недоведеними і відмовив у їх задоволенні.

Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи на оплату правничої допомоги в розмірі 3 300,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнувши 3 300,00 гривень судових витрат, суд першої інстанції вказав, що позов був задоволений лише частково - на 27,5 %, а відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених/відхилених вимог.

Врахувавши, що справа незначної складності, розглядалась у спрощеному провадженні, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та принципи співмірності й розумності, суд визнав обґрунтованим відшкодування 27,5 % від заявлених 12 000 грн, що становить 3 300 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленими рішеннями, адвокатом Уманець С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційні скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року посилається на порушення норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи.

Зазначає, що позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, зокрема за договором споживчого кредиту №2908911 від 21 травня 2024 року, у сумі 33 980 грн, що включає основний борг, проценти, комісію та штрафні санкції.

Умовами договору передбачено надання кредиту у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів із денною процентною ставкою 1,16%, при цьому пунктами 1.5.2 та 1.5.3 визначено нарахування процентів за ставкою 511% річних (1,4% на день). Такі умови суперечать частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено граничний розмір денної процентної ставки - не більше 1%. Оскільки договір укладено після набрання чинності зазначеним законом, умови щодо підвищеної процентної ставки є нікчемними.

Зазначає, що згідно із розрахунком позивача, проценти нараховані за період з 22 травня 2024 року по 27 листопада 2024 року (170 днів). Відповідно до вимог закону максимальний розмір процентів за цей період не може перевищувати 17 000 грн. При цьому позивачем зазначено, що відповідач сплатив 6 300 грн у рахунок процентів, отже можливий залишок процентів становить не більше 10 700 грн.

Звертає увагу, що позивач не надав належних та допустимих доказів фактичного надання кредитних коштів. Умовами договору, зокрема пунктом 2.1, передбачено безготівкове перерахування коштів на банківську картку відповідача, однак сам договір не є доказом виконання цього обов`язку. Додане до матеріалів справи платіжне доручення від 21 травня 2024 року №36555943 не містить підпису платника, відмітки банку про виконання платежу та не підтверджує його подання до банку. Протокол створення та перевірки електронного підпису датований 10 грудня 2024 року, що не відповідає даті складання платіжного документа.

Вказує, що відповідно до пункту 1.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення передбачає переказ коштів із рахунку на рахунок, тоді як у наданому документі зазначено лише номер банківської картки, а не рахунку. Інструкція НБУ №163 від 29 липня 2022 року не передбачає використання терміну "платіжне доручення", а встановлює вимоги до платіжної інструкції, яка повинна містити обов`язкові реквізити, зокрема підпис платника та номер рахунку отримувача. Наданий документ цим вимогам не відповідає, а отже не підтверджує факту перерахування коштів.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, скаржник посилається на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу, пені).

У матеріалах справи відсутні належні первинні бухгалтерські документи, зокрема виписки з рахунку, платіжні інструкції чи інші докази зарахування коштів відповідачу. Розрахунок заборгованості, складений позивачем, не підтверджує рух грошових коштів, не підписаний та не може уважатися належним доказом господарської операції.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва 24 липня 2025 року, адвокатом Уманець С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

Відповідач не погоджується з додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2025, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що заява про компенсацію витрат на правничу допомогу обґрунтована укладенням між відповідачем та АО «ЮСТІС» договору про надання правничої допомоги №11 від 29 травня 2025 року та додаткової угоди №1 від 29 травня 2025 року, якими передбачено надання правничої допомоги у справі №759/10738/25 та встановлено гонорар у розмірі 12 000 грн за супровід справи у суді першої інстанції. У відзиві на позовну заяву від 09 червня 2025 року відповідачем заявлено попередній розрахунок судових витрат у зазначеному розмірі, а 06 червня 2025 року сторонами підписано акт наданих послуг на суму 12 000 грн.

Позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, не навів жодних обґрунтувань та не надав доказів їх неспівмірності, у зв`язку з чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення заявленого розміру витрат.

Зазначає, що ціна позову у справі становила 123 530,36 грн, позовні вимоги були заявлені за шістьма договорами позики та потребували окремого правового аналізу за кожним з них. Розмір витрат на правничу допомогу у сумі 12 000 грн становить менше 10 % ціни позову та з урахуванням обсягу виконаних робіт не є неспівмірним.

Водночас із додаткового рішення неможливо встановити, чи здійснював суд першої інстанції зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати були стягнуті пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Звертає увагу на помилковість розрахунку судом першої інстанції пропорційності. Вказує, що судом першої інстанції позов задоволено на суму 33 980,00 грн, що становить 27,51 % ціни позову, у задоволенні вимог на суму 89 550,36 грн (72,49 %) було відмовлено, витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем, підлягали компенсації пропорційно частині відхилених позовних вимог. За таких обставин розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь відповідача, становить 8 698,80 грн.

Вказує, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу надану у суді першої інстанції задовольнити частково, а саме стягнути з ТОВ "ФК "ЄАПБ" на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи на оплату правничої допомоги в розмірі 8 698,80 грн.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

29 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "ФК "ЄАПБ" на апеляційні скарги.

В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги.

Вказує, що доводи апеляційної скарги про відсутність доказів отримання кредитних коштів є безпідставними, оскільки відповідно до умов договору кредит надавався безготівково на банківську картку позичальника, а до матеріалів справи долучено платіжне доручення первісного кредитора. Крім того, предметом спору є стягнення заборгованості за чинним кредитним договором, а не визнання його недійсним чи розірвання. Зазначений договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний і не розірваний, у зв`язку з чим діє презумпція правомірності правочину.

Стверджує, що заперечення щодо розрахунку заборгованості також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок, зокрема контррозрахунку. З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 червня 2023 року у справі №234/3840/15-ц вказує, що суд має стягнути ту суму заборгованості, яка доведена та щодо якої у суду немає сумнівів, а сама по собі незгода з розрахунком не є підставою для відмови в позові.

Умовами кредитного договору сторонами погоджено суму кредиту, строк користування, порядок та розмір нарахування процентів, комісій, графік платежів, що підтверджує наявність вільного волевиявлення сторін та обізнаність відповідача з умовами кредитування. Підписання договору без зауважень свідчить про згоду відповідача з усіма його умовами, включаючи порядок нарахування процентів. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань, а закінчення строку кредитування не припиняє зобов`язання.

Вказує, що доводи скаржника щодо витрат на професійну правничу допомогу також є необґрунтованими. Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за умови їх реальності, необхідності, розумності та документального підтвердження. З посиланням на правові висновки Верховного Суду вказує, що судові витрати мають бути документально підтверджені, реальні та фактично сплачені. Зазначає, що не убачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 8698,80 грн та 5 000,00 грн стороною позивача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог, правильність розрахунку заборгованості та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

В судове засідання учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із змісту апеляційної скарги убачається, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року оскаржується в частині задоволених позовних вимог, відтак, колегія суддів не убачає підстав для перегляду вказаного рішення в інших частинах.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

Матеріали цивільної справи містять примірник анкети-заяви №2908911 на кредит від 20 травня 2024 року, відповідно до даних якої убачається, що на сайті pango.com.ua ОСОБА_1 заповнено його анкетні дані.

Крім цього, анкета-заява містить пункти щодо суми кредиту (10 000,00 гривень); строку кредиту (30 днів з 20 травня 2024 року. Дата повернення кредиту 19 червня 2024 року); суми до повернення (51 848,00 гривень, що включає 1 150,00 гривень комісію за надання кредиту; проценти за користування кредитом 40 698,00 гривень) (а.с. 83).

21 травня 2024 року між ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2908911, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені цим договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно пункту 1.2. сума кредиту становить 10 000,00 гривень.

Згідно пункту 1.3. договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 21 травня 2024 року. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється за графіком платежів.

Згідно пункту 1.5. загальні витрати позичальника за кредитом складають 41 848,00 гривень. Денна процентна ставка складає (41 848,00 грн / 10 000,00 грн) / 360 х 100% = 1,16%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 51 848,00 гривень.

Згідно пункту 1.5.1. договору комісія за надання кредиту 1 150,00 гривень, яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 11,50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб).

Згідно пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Згідно пункту 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно пунктів 1.5.2. та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 40 698,00 гривень.

Згідно пункту 2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно пункту 4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежне виконання) зобов`язання із сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів (а.с. 72-77).

Додатками до вказаного договору є: графік платежів, заява на отримання кредиту та додаткові контактні дані (а.с. 77 зворот - 79).

З даних графіку платежів убачається, що днем видачі кредиту є 21 травня 2024 року. Перший платіж на погашення заборгованості визначено 20 червня 2024 року (через 30 днів з дня отримання кредиту). Подальше погашення заборгованості мало здійснюватись кожні 15 днів (а.с. 77 зворот - 78).

Крім цього, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 21 травня 2024 року одноразовим ідентифікатором 315329 (а.с. 80-81).

Згідно даних платіжного доручення №36555943 від 21 травня 2024 року ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" перераховано 10 000,00 гривень. Отримувачем коштів значиться ОСОБА_1 . У графі призначення платежу вказано "кошти згідно договору 2908911" (а.с. 84).

Відповідно до даних відомості про щоденні нарахування та погашення убачається, що відповідачем періодично та частково сплачувались кошти на погашення заборгованості, зокрема наявна у справі відомість містить інформацію про сплату відповідачем 19 червня 2024 року 4 110,00 гривень, 21 червня 2024 року 140,00 гривень та 05 липня 2024 року 2 350,00 гривень. Отже, загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 6 460,00 гривень.

Відповідно до вказаної відомості розподіл сплачених коштів відбувся таким чином, із суми 4 110,00 гривень: 50 гривень зараховано на погашення комісії, 4 060,00 гривень - на сплату процентів за кредитом.

Платіж за 21 червня 2024 року враховано на погашення заборгованості за процентами.

Згідно даних вказаної відомості погашення від 05 липня 2024 року розподілено таким чином: 2 100,00 гривень - на погашення процентів за кредитом; 200,00 гривень - сплата тіла кредиту та 50,00 гривень - сплата комісії (а.с. 86-87).

27 листопада 2024 року між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" укладено договір факторингу №27112024/1, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, неустойки та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 89-91).

27 листопада 2024 року ТОВ "ЄАПБ" та ТОВ ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року (а.с. 92).

З даних витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, сформованого представником ТОВ "ФК "ЄАПБ", убачається, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2908911 на суму 33 980,00 гривень, з яких: 9 800,00 гривень сума заборгованості за основним зобов`язанням, 18 130,00 гривень - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 050,00 гривень - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5 000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (пеня, штраф) (а.с. 93)

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підтвердження факту перерахування коштів за договором про споживчий кредит №2908911 позивачем надано копію платіжного доручення №36555943 від 21 травня 2024 року, відповідно до даних якого кошти перераховано на картку № НОМЕР_1 .

Крім цього, пункт 2.1 укладеного договору містить відомості про те, що кошти надаються безготівково шляхом зарахування на картку № НОМЕР_1 .

Окрім цього, номер платіжної картки НОМЕР_1 зазначений у заяві на отримання кредиту №2908911.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що надане позивачем платіжне доручення №36555943 від 21 травня 2024 року не підтверджує факту перерахування кредитних коштів відповідачу з огляду на відсутність у ньому підпису платника, відмітки банку про виконання платежу та номера банківського рахунку отримувача.

Такі доводи зводяться фактично до оцінки окремого доказу без урахування його змісту в сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи. Зокрема, у договорі про споживчий кредит №2908911 від 21 травня 2024 року прямо визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням банківської картки № НОМЕР_1 . Такий самий номер картки зазначений у заяві на отримання кредиту, що була оформлена відповідачем, а також міститься у платіжному документі, наданому позивачем на підтвердження перерахування кредитних коштів.

Отже, зазначені документи узгоджуються між собою щодо особи позичальника, розміру кредиту, дати його надання, реквізитів картки, на яку мали бути перераховані кошти, та призначення платежу. Саме по собі посилання скаржника на відсутність у копії платіжного документа окремих реквізитів не спростовує факту здійснення відповідної операції, якщо з інших доказів у їх сукупності вбачається її зміст та зв`язок із укладеним кредитним договором.

За таких обставин колегія суддів уважає, що сукупність наданих позивачем доказів є достатньою для висновку про фактичне надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується факт укладення договору про споживчий кредит №2908911 та усупереч положенням частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надано доказів на спростування тверджень позивача щодо належного виконання умов укладеного договору, зокрема того, що банківська картка НОМЕР_1 , зазначена у пункті 2.1. договору та платіжному дорученні 36555943, відповідачу не належить.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині нарахування процентів, суд зазначає про таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Установлено, що договір про надання споживчого кредиту укладено 21 травня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Так, згідно частин 4, 5 статті 8 Закону України "Про споживчий кредит " денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де:

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Аналіз установлених обставин у справі в сукупності із положеннями Закону України "Про споживче кредитування" дозволяє зробити висновок, що на момент укладення договору надання грошових коштів у позику згідно договору про споживчий кредит №2908911 частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено обмеження щодо щоденної процентної ставки за користування кредитом.

Пунктом 1.5 укладеного договору визначено, що розмір денної процентної ставки становить 1,16%.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний допустимий розмір процентів за користування кредитом становить:

10 000,00 грн ? 1 % ? 360 днів = 36 000,00 грн.

Отже, граничний розмір процентів, який може бути стягнутий з відповідача за весь період кредитування (360 днів), становить 36 000,00 грн.

Відповідно до даних наданої позивачем відомості про щоденні нарахування, нарахування процентів припинено 27 листопада 2024 року.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за процентами за 191 день користування кредитом (з 21 травня 2024 року по 27 листопада 2024 року).

За таких обставин розмір процентів за вказаний період із урахуванням Закону України "Про споживче кредитування" становить 10 000,00 грн ? 1 % ? 191 день = 19 100,00 гривень.

Відповідно до наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованості відповідачем за договором про споживчий кредит № 2908911 від 21 травня 2024 року здійснено платежі на загальну суму 6 460,00 грн.

Зокрема, 19 червня 2024 року відповідачем сплачено 4 110,00 грн, з яких 50,00 грн зараховано на погашення комісії, а 4 060,00 грн - на погашення процентів за користування кредитом. 21 червня 2024 року сплачено 140,00 грн, які зараховано на погашення процентів. 05 липня 2024 року сплачено 2 350,00 грн, з яких 2 100,00 грн зараховано на погашення процентів, 200,00 грн - на погашення основної суми кредиту та 50,00 грн - на погашення комісії.

Таким чином, загальна сума здійснених відповідачем платежів становить 6 460,00 грн, у тому числі: 6 300,00 грн - у рахунок процентів за користування кредитом, 200,00 грн - у рахунок погашення основної суми кредиту та 100,00 грн - у рахунок погашення комісії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним при визначенні розміру заборгованості, що підлягає стягненню із відповідача врахувати фактично здійснені відповідачем платежі, оскільки стягненню підлягає лише та заборгованість, яка існувала на момент переходу права вимоги до позивача та підтверджена належними і допустимими доказами.

За умовами договору про споживчий кредит № 2908911 загальний розмір кредиту становив 10 000,00 грн, відповідачем у рахунок погашення основної суми кредиту сплачено 200,00 грн.

Отже, залишок основної суми кредитної заборгованості становить 10 000,00 грн - 200,00 грн = 9 800,00 грн.

Щодо заборгованості за процентами колегія суддів виходить із того, що відповідно до наведеного вище розрахунку максимальний розмір процентів за фактичний період користування кредитом з 21 травня 2024 року по 27 листопада 2024 року, з урахуванням установленого законом обмеження денної процентної ставки у розмірі 1 %, становить 19 100,00 грн.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено 6 300,00 грн у рахунок погашення процентів.

Таким чином, розмір процентів, який може бути стягнутий з відповідача становить 19 100,00 грн - 6 300,00 грн = 12 800,00 грн.

Згідно умов договору комісія за надання кредиту визначена у розмірі 1 150,00 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованості відповідачем сплачено 100,00 грн у рахунок комісії.

Отже, розмір заборгованості за комісією становить: 1 150,00 грн - 100,00 грн = 1 050,00 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою у розмірі 5 000,00 грн колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 4.1 договору передбачено сплату штрафу у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів, якщо таке порушення триває більше шести днів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн заборгованості за неустойкою задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, сума заборгованості за кредитним договором №2908911, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 становить 9 800,00 грн + 12 800,00 грн + 1 050,00 грн = 23 650,00 грн.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині слід скасувати, як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЄАПБ" заборгованість за кредитним договором №2908911 від 21 травня 2024 року у розмірі 23 650,00 гривень, з яких: 9 800,00 заборгованість за тілом кредиту; 12 800,00 гривень - заборгованість за процентами; 1 050,00 гривень - заборгованість за комісією.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до даних платіжної інструкції №107451 від 15 квітня 2025 року за подачу позовної заяви ТОВ "ЄАПБ" сплачено 3 028,00 гривень судового збору (а.с. 1).

За результатом розгляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги позивача задоволено на 19,15%.

Відтак, з урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЄАПБ" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, слід стягнути 579,86 гривень.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становить 12 000,00 гривень, які просив стягнути із позивача.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача надано копію договору №11 про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "ЮСТІС" (а.с. 141); копію додаткової угоди від 29 травня 2025 року, відповідно до якої сторони визначили, що гонорар адвоката за супровід справи у суді першої інстанції становить 12 000,00 гривень, у суді апеляційної інстанції - 5 000,00 гривень, у суді касаційної інстанції - 8 000,00 гривень (а.с. 142) та копію акту наданих послуг від 06 червня 2025 року (а.с. 142).

Згідно даних детального опису робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правничої допомоги №11, адвокатом надано таку правничу допомогу:

- вивчення справи та матеріалів

o ознайомлення з матеріалами справи;

o аналіз позовної заяви і доданих документів, формування правової позиції;

- підготовка відзиву на позовну заяву

o розробка стратегії заперечення щодо позовних вимог на основі суті спору та матеріалів справи;

o формування правової аргументації, вивчення та аналіз практики Верховного Суду у подібних правовідносинах;

o підготовка проєкту відзиву;

- комунікація з клієнтом

o консультації про правові наслідки позову;

o надання проєкту відзиву клієнту для ознайомлення та погодження;

- подання документів

o подання до суду відзиву на пзовну заяву через підсистему "Електронний суд" (а.с. 143).

Матеріали справи містять заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, із змісту яких убачається, що позивач заперечував проти стягнення на користь відповідача понесених судових витрат, зазначивши, що за умови доведення дійсності понесення витрат на професійну правничу допомогу стягненю підлягали витрати у розмірі 3 300,00 гривень пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції виходить із того, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 12 000,00 гривень підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги, додатковою угодою та актом наданих послуг, а тому є фактично понесеними та пов`язаними з розглядом цієї справи.

Як установлено вище, за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції позовні вимоги ТОВ "ЄАПБ" задоволено у розмірі 19,15 % від заявлених вимог.

Відповідно, частка позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 80,85 % з розрахунку (100 % - 19,15 %).

Оскільки відповідачем заявлено вимогу про відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, розподіл таких витрат має здійснюватися пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Таким чином, із позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 9 702,00 гривень (12 000,00 грн ? 80,85%).

За таких обставин, суд першої інстанції вирішуючи питання про розподіл судових витрат не звернув увагу на те, що заяву про стягнення судових витрат зроблено стороною відповідача, та помилково виходив із частки задоволених позовних вимог позивача, а не з частки вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, оскільки саме ця частина спору є підставою для компенсації відповідачу понесених ним витрат.

За таких обставин додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно даних платіжної інструкції №6Х79-Е8ТВ-В4В9-ЕРН5 від 10 липня 2025 року за подачу апеляційної скарги сплачено 999,24 гривень (а.с. 166).

У апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням вимог апеляційної скарги її вимоги задоволено на 30,4%.

Відтак, із ТОВ "ФК "ЄАПБ" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, слід стянути 303,77 гривень.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Уманцем Сергієм Григоровичем, задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року в оскарженій частині скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №2908911 від 21 травня 2024 року у розмірі 23 650,00 гривень, з яких: 9 800,00 заборгованість за тілом кредиту; 12 800,00 гривень - заборгованість за процентами; 1 050,00 гривень - заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 579,86 гривень.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Уманцем Сергієм Григоровичем, на додаткове рішення задовольнити частково.

Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, 9 702,00 гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів`на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 303,77 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова