Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №357/13580/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/10931/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/13580/25

12 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сомок О.А. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором від 01.09.2020 року № 2865206 (далі - Договір) у загальному розмірі 39 360,00 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн, на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав.

21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги № ККАУ-21042021, згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день подачі позову за Договором становить 39 360,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 27 360,00 грн.

Рішенням від 03 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області позов задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором у розмірі 11 316,00 грн.

У решті позову відмовив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 696,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 300,00 грн, а всього стягнув 2 996,44 грн.

Рішення мотивував тим, що відповідач не надав доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за Договором, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню. Нарахована первісним кредитором сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги та в подальшому суперечить умовам цього договору та є такою, що нарахована поза межами його дії, а тому не підлягає задоволенню судом. Сплачена відповідачем сума відсотків на 684,00 грн перевищує нараховану в строк кредитування, різницю необхідно зарахувати у сплату тіла кредиту.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 22.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що відповідач був ознайомлений з умовами договору та, зокрема, нарахуванням відсотків.

Отже, ОСОБА_1 свідомо уклав договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором №2865206 від 01.09.2020 р.

Пояснює, що відповідач здійснив оплату коштів за відсотками, що в загальній сумі складає 5 472 грн, відтак відповідно до п. 4.3 Договору продовжив строк користування кредитними коштами у зв`язку з пролонгацією кредиту; споживач не виконав умови зазначені в п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; позивач не здійснював жодних нарахувань після відступлення права вимоги за Договором.

Щодо зарахування місцевим судом 684,00 грн у сплату тіла кредиту, позивач стверджує, що позовні вимоги у частині тіла, відсотків та комісії є самостійними вимогами і зарахування однієї частини в іншу не допускається.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за Договором, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню. Нарахована первісним кредитором сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги та в подальшому, суперечить умовам цього договору та є такою, що нарахована поза межами його дії, а тому не підлягає задоволенню судом. Сплачена відповідачем сума відсотків на 684,00 грн перевищує нараховану в строк кредитування, різницю необхідно зарахувати у сплату тіла кредиту.

Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.

Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що 01.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними.

Відповідно до п. 1.3 Договору, загальний розмір кредиту складає 12 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4 строк кредиту становить 30 днів, який може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 1.5.1 знижена процентна ставка становить 1,33 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль, з моменту виникнення прострочення (п. 1.5.2 Договору).

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору. Згідно з п. 4.3 пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем (п. 4.2Договору).

Відповідно до п. 4.4 товариство має право протягом строку для відповіді акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

У випадку акцептування пропозиції (оферти) про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 01.09.2020 року надано споживчий кредит в сумі 12 000,00 грн строком на 30 днів.

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до Договору) датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів в сумі 16 788, 00 грн (сума кредиту 12 000,00 грн, сума нарахованих процентів - 4 788, 00 грн) є 01.10.2020 року.

На виконання умов вказаного договору 01.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вей Фор Пей» згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» від 20.04.2017 року № ВП-200417-1 здійснило перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 12 000,00 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .

Перерахування коштів на рахунок відповідача також підтверджується наданою Акціонерним товариством «Універсал Банк» інформацією, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . Транзакція, здійснена 01.09.2020 року, в сумі 12 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 була успішною. Грошові кошти за цією транзакцією були зараховані на відповідний рахунок власника банківської карти.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), проведеного первинним кредитором ТОВ «Авентус Україна» загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором склала 39 360,00 грн, в тому числі: 12 000,00 грн основний борг; 5 472,00 грн - проценти нараховані за зниженою процентною ставкою; 27 360,00 грн - проценти нараховані за стандартною процентною ставкою.

21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № ККАУ-21042021 від 21.04.2021 року, ОСОБА_1 є боржником за Договором із загальною сумою заборгованості 39 360,00 грн.

Позивач на адресу відповідача направляв досудову вимогу, повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та повідомлення про порядок погашення заборгованості за Договором.

Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Стаття 3 Закону визначає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 207 ЦК України).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Частина 1 ст. 1078 ЦК України встановлює, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина 1 ст. 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як було встановлено судом, 01.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 12 000,00 грн.

Пунктом. 1.4 договору сторони визначили строк кредитування 30 днів.

Відповідно до висновків, висловлених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року в справі № 310/11534/13-ц, Верховним Судом в постанові від 15.03.2023 року у справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом лише за 30 днів.

Із розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що 04.10.2020 року відповідач здійснив платіж у розмірі 5 472,00 грн, який первісний кредитор зарахував в оплату процентів.

Оскільки сплачена відповідачем сума відсотків на 684,00 грн перевищує нараховану в строк кредитування, тому суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку зарахувати різницю у сплату тіла кредиту.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на пролонгацію відповідачем Договору на умовах, визначених п. 4 цього ж договору. Такі посилання не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.4. договору. З урахуванням визначеного строку сторонами було розраховано загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.

Отже, підстави для скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2026 року відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації позивачу понесених ним судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: