Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №761/20559/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В.

№ 22-ц/824/9949/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/20559/25

12 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалевської Дар`ї Сергіївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Волошина В. О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Позов обґрунтовував тим, що 03.06.2020 року о 23.18 год у м. Києві на бул. Тараса Шевченка, 50-52, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невстановленого водія, який зник з місця ДТП та транспортного засобу «Volkswagen Golf GTI», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу та під керуванням останнього.

Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. На місці ДТП працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №108536, відносно позивача ОСОБА_1 .

Постановою від 06.07.2020 року у справі № 761/17963/20 Шевченківський районний суд м. Києва закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність власника (водія) транспортного засобу марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно з полісом обов`язкового страхування № 114533645, розмір страхової суми за шкоду, завдану майну на одного потерпілого, становить 130 000,00 грн.

На виконання вимог ст. ст. 33, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) до ПрАТ «СК «УСГ» позивач подав повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування від 15.06.2020 року.

Із метою визначення розміру матеріального збитку, спричиненого пошкодженням належного йому транспортного засобу в результаті ДТП, він звернувся до суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Експерт» (далі - ТОВ «Клевер Експерт») та уклав договір про проведення експертної оцінки від 22 червня 2020 року.

На виконання вимог укладеного договору про проведення експертної оцінки ТОВ «Клевер Експерт» 02.07.2020 року склало звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 276/06-20, відповідно до якого ринкова вартість Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 417 727,46 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 445 866,58 грн, ринкова вартість транспортного засобу після ДТП становить 173 981,46 грн.

Вважає, що вартість матеріального збитку за знищення транспортного засобу відповідно до ст. 30 Закону на думку сторони позивача становить 243 746,00 грн, що складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу після ДТП, і з урахуванням положень ст. 9 цього Закону, розмір страхового відшкодування, що має бути виплачений відповідачем (страховиком) позивачу становить 130 000,00 грн.

Зазначає, що відповідач листом від 25.11.2020 року повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, в зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували настання цивільно-правової відповідальності водія Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 .

На думку позивача відмова відповідача у виплаті суми страхового відшкодування є незаконною, оскільки вина водія автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується письмовими поясненнями водія Volkswagen Golf GTI державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , відеозаписом з камер вуличного відео спостереження, листами Управління патрульної поліції в м. Києві, встановленими обставинами у постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року у справі № 761/17963/20, через що виникає цивільна правова відповідальність такого водія.

Вважає, що відсутність постанови суду про визнання водія автомобіля «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути підставою для спростування його вини за завдану позивачу шкоду, внаслідок пошкодження у ДТП транспортного засобу позивача.

Рішенням від 13.03.2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у позові відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт того, що ДТП, яка сталась 03.06.2020 року о 23.18 год у м. Києві на бул. Тараса Шевченка, 50-52, за участі саме автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невстановленого водія, як і того, що ця ДТП відбулась з вини цього водія, а тому суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті суми страхового відшкодування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 31.03.2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно встановив обставини, що мають значення для справи.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає про те, що листом від 03.10.2024 року Управління патрульної поліції у м. Києві повідомило, що в категорії обліку «розшук ТЗ у зв`язку з незаконним заволодінням» автомобіль Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 , не значиться, що говорить про той факт, що автомобілем користувався та користується власник або законний користувач. Листом від 12.12.2024 року Управління патрульної поліції у м. Києві надало відеозапис з камер відеоспостереження, де зафіксовані обставини ДТП. Отже, неможливість складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 , зумовлено лише тривалими розшуковими діями, в той час як зібрано достатньо доказів, що підтверджують наявність у діях водія Ford державний номерний знак НОМЕР_1 , порушення Правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки, яка призвела до пошкодження транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Відсутність постанови суду про визнання водія автомобіля Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути підставою для спростування його вини за завдану позивачу шкоду в результаті ДТП.

Вважав, що суд встановив, що в момент ДТП позивач діяв правомірно, не порушував Правил дорожнього руху, а пошкодження транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , відбулось не з його вини, а вини водія автомобіля Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вартість матеріального збитку за знищення транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до ст. 30 Закону, становить 243 746,00 грн, що складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП (417 727,46 грн) та вартістю транспортного засобу після ДТП (173 981,46 грн). Розмір страхового відшкодування, що має бути виплачений Страховиком позивачу становить 130 000,00 грн, що становить ліміт відповідальності страховика відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону.

Суд першої інстанції під час винесення рішення не дослідив весь обсяг доказів, а саме ті відеозаписи, які підтверджували обставини порушення водієм автомобілю Ford, державний номерний знак НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль позивача.

Місцевий суд не взяв до уваги обставини, що Закон не зобов`язує власника пошкодженого транспортного засобу надати постанову суду про притягнення винного водія до відповідальності та не передбачає страховику можливість не виконувати обов`язки зі сплати страхового відшкодування з формальних підстав.

Вважає, що саме на страховика покладено обов`язок розслідування причин настання страхового випадку та розміру збитків, а не на потерпілу особу покладено обов`язок доводити, що водій, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність є винним. Відмова відповідача у здійснені страхового відшкодування позивачу є неправомірною, а рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020 року о 23:18 год в м. Києві на бул. Тараса Шевченка, 50-52 відбулась ДТП, за участю транспортного засобу «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невстановленого водія, який зник з місця ДТП та транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу та під керуванням останнього.

На місці ДТП працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №108536 відносно позивача ОСОБА_1 .

Постановою від 06.07.2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/17963/20, яка набрала законної сили, закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). У постанові суд встановив:

- «…04.06.2020 інспектором УПП в м. Києва Цигановим Є.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 108536, відповідно до якого ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 03.06.2020 в м. Києві на бульв. Т.Шевченка, 50-52 керуючи автомобілем «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на металевий паркан та зелену зону, що призвело до пошкодження транспортного засобу. Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у порушенні п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.1 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення….»;

- «…Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, сукупність яких би свідчили про те, що саме в наслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 сталася ДТП, оскільки обставини встановленні у судовому засіданні, суперечать даним щодо обставин ДТП, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема за наявності листа з УПП в м. Києві, згідно з яким встановлено, що при проведенні перевірки обставин ДТП, яка мала місце 03.06.2020 близько 23.12 год у м. Києві на бульварі Т. Шевченка, 50-52 за участю автомобіля Volkswagen д.р.н. НОМЕР_2 , зокрема перевіркою відеозаписів з камер спостереження встановлено, що у діях водія автомобіля Ford д.р.н. НОМЕР_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки.

Внаслідок наведеного, суддя дійшов висновку, що, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП...».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника (водія) транспортного засобу марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у відповідача згідно з полісом обов`язкового страхування № 114533645, розмір страхової суми за шкоду завдану майну на одного потерпілого становить 130 000,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 02 липня 2020 року № 276/06-20 ринкова вартість Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 417 727,46 грн, а вартість відновлювального ремонту становить 445 866,58 грн, ринкова вартість транспортного засобу після ДТП становить 173 981,46 грн.

ПрАТ «СК «УСГ» листом від 25.11.2020 року відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували настання цивільно-правової відповідальності водія Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт того, що ДТП, яка сталась 03.06.2020 року о 23.18 год у м. Києві на бул. Тараса Шевченка, 50-52, за участі саме автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невстановленого водія, як і того, що ця ДТП відбулась з вини цього водія, а тому суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті суми страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана таким джерелом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Водночас у цій справі шкоду завдано внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1188 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом ст. ст. 3, 6, 22, 29 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. У межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку особи, яка завдала шкоди, бере на себе страховик.

Верховний Суд у постановах від 14 вересня 2022 року у справі № 441/756/18 та від 26 січня 2022 року у справі № 465/674/19 виходив із того, що відсутність постанови суду про притягнення водія до адміністративної відповідальності сама по собі не виключає можливості встановлення його вини у цивільній справі, оскільки така вина може бути підтверджена іншими належними доказами.

Значення цих висновків для цієї справи полягає в тому, що цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала забезпеченим транспортним засобом, може бути встановлена судом у межах цивільної справи на підставі оцінки всієї сукупності доказів, а не виключно на підставі постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначає межі преюдиційності постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, а саме така постанова є обов`язковою для суду лише в питанні, чи мали місце дії чи бездіяльність особи, стосовно якої її ухвалено, та чи вчинені вони цією особою.

Отже, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року у справі № 761/17963/20, якою закрито провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не має преюдиційного значення щодо вини власника (водія) транспортного засобу марки «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки ухвалена стосовно ОСОБА_1 . Водночас це не позбавляє суд у цій справі права оцінити таку постанову як письмовий доказ у сукупності з іншими доказами.

Із мотивувальної частини постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року у справі № 761/17963/20 вбачається, що «обставини встановленні у судовому засіданні, суперечать даним щодо обставин ДТП, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема за наявності листа з УПП в м. Києві, згідно якого встановлено, що при проведенні перевірки обставин ДТП яке мало місце 03.06.2020 близько 23 год. 12 хв. в м. Києві на бульварі Т.Шевченка, 50-52 за участю автомобіля «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , зокрема перевіркою відеозаписів з камер спостереження встановлено, що у діях водія автомобіля «Ford» д.р.н. НОМЕР_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, що спричинило створення аварійної обстановки».

За таких обставин колегія суддів вважає доведеним, що ДТП сталася з вини власника (водія) транспортного засобу марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у ПАТ «СК «УСГ», а тому саме на відповідача як страховика покладається обов`язок здійснити страхове відшкодування у межах ліміту його відповідальності.

Зазначені обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, що призвело до невірних висновків суду про відмову у позові.

Пункт 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосування норм матеріального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

При подачі позову позивач сплатив 1 300,00 грн судового збору, при подачі апеляційної скарги - 1 560,00 грн, оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в загальній сумі 2 860,00 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалевської Дар`ї Сергіївни на рішення задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 860,00 грн.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», 03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, буд. 32 літ. А, ЄДРПОУ 30859524.

Головуючий: Судді: