Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №753/160/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня2026 року місто Київ.

Справа № 753/160/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9947/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді: Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В, Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року (у складі судді Котвицького В.Л., дата складення повного тексту рішення - відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми і їх вихованні та визначення побачень з дітьми,-

ВСТАНОВИВ

У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми і їх вихованні та визначення способу його участі у такому вихованні.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що 17 вересня 2011 року було зареєстровано шлюб із відповідачкою ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ). Від вказаного шлюбу народилося двоє дітей, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року у справі № 753/12461/20 шлюб було розірвано.

Відповідно до рішення суду малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено проживати з матір`ю. Фактично неповнолітні діти з 2020 року проживають з бабою ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перешкоджає позивачу як батьку спілкуватися з дітьми і брати участь у їхньому вихованні. ОСОБА_7 проживає і працює у м. Києві, а дітей залишила виховувати ОСОБА_8 всупереч волі позивача та волі дітей, тим самим фактично усунулась від виконання батьківських обов`язків.

Також відповідачка та її мати ОСОБА_6 постійно висловлюються негативно в бік позивача в присутності дітей, тим самим намагаючись негативно впливати на ставлення дітей. Така поведінка ОСОБА_1 та її матері має негативний психотравмуючий вплив на психіку дітей, що може спричинити нівелювання авторитету батька у системі цінностей дітей. Водночас, особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей. На час подачі позовної заяви, відповідачка продовжує перешкоджати в спілкуванні із дітьми, не відчиняє двері, обіцяє дати поговорити з дітьми по телефону, а потім взагалі відключає телефон, це руйнує нормальні життєві зв`язки, позбавляє сну та спокою. Через що, позивач перебуває в постійній тривозі за дітей, оскільки не має можливості навіть із ними поговорити по телефону.

Відповідачка не виконує рішення Виконавчого комітету Гришковецької селищної ради від 14.03.2024 № 58 "Про затвердження висновку про розв`язання спору між батьками щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей та визначення порядку побачень з дітьми".

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року у справі 753/12461/20 встановлено, що діти висловили бажання спілкуватися з татом і зазначили, що з татом їм цікаво. Поведінка відповідачки свідчить про вжиття нею всіх засобів для перешкод у спілкуванні, вихованні та проведенні зустрічей батька та дітей. Підтвердженням факту перешкоджання у спілкуванні з дітьми також є протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини, в якому начальник сектору ювенальної превенції Бердичівського ВП Чубоха О.Я. чітко зазначила, що баба дозволяла зверхньо розмовляти з батьком і дитині було важко в цій ситуації. Під час зустрічі з дітьми, останні неодноразово повідомляли, що їхня бабуся ОСОБА_6 та мама ОСОБА_1 постійно говорять, щоб вони казали татові, що не хочуть його бачити і щоб не виходили на зустріч. Діти повідомили, що отримують фізичні знущання від матері та бабусі за те, що висловлюють бажання бачитися і спілкуватися із своїм рідним батьком. За не виконання ухвали про забезпечення позову Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року у справі 753/12461/20 на відповідачку Державною виконавчою службою двічі накладалися штрафні санкції та було відкрито кримінальне провадження. У висновку щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету Гришковецької селищної ради від 19.03.2021 № 43 зазначено, що в ході розмови з дітьми син ОСОБА_9 повідомив, що найкраще йому було жити у Львові з татом і мамою разом. Діти висловили бажання спілкуватися з татом і зазначили, що з татом їм цікаво. Просив зобов`язати відповідачку не чинити позивачу як батькові дітей перешкоди у спілкуванні з дітьми, а також встановити час спілкування з дітьми у визначені години з відвідуванням дітьми місця проживання та ночівлею у позивача.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року позовну заяву задоволено частково.

Встановлено час спілкування батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- кожну четверту суботу місяця з 11.00 по 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 (парки, кафе, дитячі розважальні заклади, за місцем проживання дітей);

- кожну другу суботу та неділю місяця з суботи 11.00 по неділю 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 (за місцем проживання позивача в АДРЕСА_2 , а також відвідування парків, скверів, гуртків, музеїв);

- два рази на рік: влітку три тижні (з 01 серпня по 22 серпня) і взимку один тиждень (з 03 січня по 10 січня) без присутності матері, оздоровлення на території України з можливістю виїзду за кордон за погодженням з ОСОБА_1 ;

- релігійні свята Різдва Христового і Пасхи діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проводять у парні роки з батьком ОСОБА_2 без присутності матері ОСОБА_1 (за місцем проживання позивача або відвідування дідуся і бабусі разом із позивачем).

Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити та дотримуватись режиму харчування, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов відносно матері дітей ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 не допускати протиправних дій щодо перешкод у побаченні батька з дітьми та негативних розмов відносно батька дітей ОСОБА_2 ..

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 27 березня 2026 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення з урахуванням якнайкращих інтересів дітей та з урахуванням їхньої думки щодо графіку зустрічей з батьком.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачка не перешкоджає у спілкуванні батька з дітьми, а позивачем ні при зверненні до суду з даним позовом, ні судом в ході розгляду справи не було встановлено наявності реальних перешкод щодо зустрічей батька з дітьми. Більше того, батько як навідував так і навідує дітей.

Звертає увагу, що суд першої інстанції порушив права дітей, а саме: судом було відмовлено в отриманні висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання даного спору, не з`ясував думку дітей у судовому засіданні, формально зазначив про однакову небезпеку по Україні, що не відповідає дійсності та не врахував реальних умов безпеки дітей, проігнорував, що батько немає власної квартири, а винаймає.

Стверджує, що розгляд справи було проведено за відсутності відповідачки, що є порушенням права на справедливий розгляд та участь у розгляді справи.

У відзиві позивач вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, прийняте судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, відповідає завданню цивільного судочинства, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також ухвалив рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду 28 липня 2026 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 доводи скарги підтримали. Позивач заперечував проти задоволення скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду 30 червня 2026 року представник третьої особи ОСОБА_11 просила залишити рішення суду без змін.

В цьому ж судовому засіданні були опитані малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності психологів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Діти повідомили суду, що мама не забороняє їм спілкуватись з батьком, але їм не подобаються зустрічі з батьком, які супроводжуються викликом поліції , конфліктами та сварками, їм також не хочеться зустрічатись з батьком бо він подав на маму в суд. Діти також повідомили, що вони не бажають залишатись з батьком за його місцем проживання у місті Києві, їм добре та спокійно з мамою та бабусею в селі, вони б не хотіли їхати з батьком до міста Києва.

Психологи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили суду, що діти опитувались судом в коректній формі і давали пояснення без примусу.

Психолог ОСОБА_12 повідомила суду, що діти знаходяться під впливом того з батьків з ким вони проживають, необхідна робота обох батьків з психологами з метою відновлення нормильних здорових стосунків між батьками з метою налагодження способів участі обох батьків у вихованні дітей. Також надала пояснення, що повне відсторонення батька від участі в вихованні дітей негативно впливає на їх формування та розвиток.

Психолог ОСОБА_13 надала суду висновок про те, що діти та відповідачка ОСОБА_14 зазнають психологічного насильства з боку позивача ОСОБА_2 , що негативно впливає на їх психологічний стан та стан здоров`я.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, психологів, представника служби у справах дітей, думку дітей, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів робить висновок про її часткове задоволення з огляду на наступне.

У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У частині першій та другій статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами .

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року в справі № 742/3278/23 (провадження № 61-7675св24), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23) та інші).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2022 у справі № 753/12461/20, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного суду від 27.06.2023 та постановою Верховного Суду від 17.11.2023, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб зареєстрований 17.09.2011 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 565, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано. У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визначення місця проживання дітей - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю - задоволено. Визначено місце проживання малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації від 15.03.2021 за № 137 було визначено участь батька - ОСОБА_2 , у вихованні його дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, розпорядженням Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації № 344 від 16.05.2024 визнано таким, що втратило чинність розпорядження Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації від 15.03.2021 за № 137.

Рішенням виконавчого комітету Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 14.03.2024 за № 58, затверджено висновок органу опіки та піклування про розв`язання спору між батьками щодо участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначено порядок побачень з дітьми.

Цим рішенням встановлено час спілкування батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- кожну четверту суботу місяця з 11.00 по 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 (парки, кафе, дитячі розважальні заклади, за місцем проживання дітей);

- кожну другу суботу та неділю місяця з суботи 11.00 по неділю 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 (за місцем проживання позивача в АДРЕСА_2 , а також відвідування парків, скверів, гуртків, музеїв);

- два рази на рік: влітку три тижні (з 01 серпня по 22 серпня) і взимку один тиждень (з 03 січня по 10 січня) без присутності матері, оздоровлення на території України з можливістю виїзду за кордон за погодженням з ОСОБА_1 ;

- релігійні свята Різдва Христового і Пасхи по черзі (за місцем проживання батька або відвідування дідуся і бабусі разом із батьком).

Для забезпечення інтересів дітей, з метою створення умов для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку по вихованню дітей та здійснення його права на особисте спілкування з ними, враховуючи принцип рівності батьків у вихованні дитини, районний суд визначив спосіб участі позивача у вихованні дітей шляхом систематичних побачень згідно із запропонованим органом опіки та піклування графіком.

У зв`язку з наявністю неприязних та напружених стосунків між сторонами, неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні дітей, а також наявністю об`єктивних перешкод у позивача у спілкуванні із дітьми, які проживають з відповідачем та те, що при його зустрічах з дитиною за участю відповідача виникають конфлікти та непорозуміння в присутності дітей, що може негативно впливати на їх психологічний та емоційний стан, районний суд вважав доцільним проводити побачення дітей з батьком без присутності матері.

Визначаючи дні та години побачень за запропонованим органом опіки та піклування графіком, суд виходив з того, що спілкування батька зі своїми дітьми без присутності матері не призведе до погіршення самопочуття дітей та їх гармонійного стану, оскільки даний проміжок часу є незначним та не спричинить негативних наслідків для дітей, а дозволить налагодити нормальний психологічний контакт останніх з батьком.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленим є доведеним , висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував думку дітей, які на час ухвалення рішення не бажають спілкуватись з батьком, а тим більше залишатись ночувати в місті Києві за місцем проживання батька.

Відповідачка зазначає, що така позиція дітей викликана поведінкою батька, а вона не перешкоджає позивачу у спілкуванні з дітьми, вона не взмозі впливати на думку дітей та примушувати їх до зустрічей у встановлений судом час. Вважає, що зобов`язання перебувати дітей у батька в м. Києві під час війни наражає їх життя на додаткову небезпеку.

Відповідно до ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Оскільки між батьками виник спір щодо способу виховання дітей віком 12 та 9 років, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд в порушення вимог закону вирішив спір щодо виховання дітей не заслухавши їх думку.

Заслухавши думку дітей та пояснення двох психологів в судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів встановила, що на даний час діти не бажають залишатись ночувати за місцем проживання батька, також пояснення дітей свідчили про те, що як поведінка матері так і поведінка позивача, які між собою перебувають у конфліктних та емоційно напружених стосунках, призвела до того, що зустрічі з дітьми супроводжуються викликами поліції, представників служб, тобто проходять в такому форматі (через судовий примус) який не подобається дітям і які не бажають таких зустрічей.

Відносини між батьком та дітьми, які постійно проживають з матір`ю, з часу розгляду справи районним судом до перегляду справи в апеляційному суді лише погіршились.

Суд погоджується з доводами скарги, що погіршення стосунків з дітьми пов`язане в тому числі і з поведінкою батька, який бажає спілкуватись з дітьми, проте наразі формат спілкування має примусовий характер , що відповідно негативно впливає на сприйняття та бажання дітей більше часу проводити з батьком.

При цьому суд погоджується, що і відповідачка теж не має бажання допомогти позивачу відновити спілкування з дітьми в спокійній обстановці любові, дружби та здорового середовища, яке необхідне дітям.

Колегія суддів підтримує висновок районного суду про те, що відповідачем суду не було надано доказів того, що в позові про визначення способів участі у вихованні має бути відмовлено . Сама відповідачка в судовому засіданні переконувала суд, що вона не проти, щоб діти спілкувались з батьком і розуміє, що таке спілкування необхідне, але в форматі який буде приносити дітям задоволення, а не для складання документів про наявні перешкоди та застосування штрафів. Крім того в апеляційній скарзі відповідач просить також встановити спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми, проте не конкретизує яким цей спосіб має бути на її думку.

З огляду на те, що за рішенням суду визначено мінімальну кількість днів для спілкування батька з дітьми, який рішення суду не оскаржив, колегія суддів не вбачає підстав, для зміни визначеного способу участі батька у вихованні дітей, який встановлено з урахуванням якнайкращих інтересів дітей.

Разом з тим, встановивши, що стосунки батька з дітьми є напруженими і діти не бажають залишатись на ніч за місцем проживання батька, колегія суддів вважає за необхідне встановити адаптаційний період на протязі півроку. В який спілкування батька з дітьми на протязі півроку буде відбуватись за місцем проживання дітей в другу суботу та неділю місяця з 11 до 19 години, без присутності матері замість встановлених судом з 11другої суботи до 19 другої неділі за місцем проживання батька.

В період адаптаційного періоду, за відсутності бажання дітей, в період літніх канікул діти не зобов`язані безперервно та з ночівлею перебувати три тижні за місцем проживання батька, оскільки примушування до такого способу участі, з урахуванням їх психологічного стану не відповідає найкращим інтересам дітей.

Після закінчення адаптаційного переоду, встановлений районним судом графік має забезпечити участь обох батьків у вихованні дітей, що безумовно відповідає їх найкращим інтересам.

Апеляційний суд зазначає, що сторони мають за півроку пропрацювати та змінити своє відношення до питання участі обох батьків у вихованні дітей та налагодження позивачем з дітьми теплих та дружніх стосунків, щоб участь батьків у вихованні дітей впливала на них лише позитивно та діти бажали спілкування з обома з батьками, а не перебували в постійному стресі та страху, через спілкування з одним з батьків, отримати до себе негативне ставлення іншого. Або відчувати страх, що якщо вони не будуть зустрічатись з батьком то мама відповідно буде притягнута до відповідальності. Такий формат спілкування теж є неприпустимим та містить елемент психологічного примусу.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції вірнороз`яснив, що з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати, насамперед, інтересам самих дітей. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткового порядку участі батька у вихованні та спілкуванні із дітьми.

Доводи скарги в частині не встановлення конкретного порядку зустрічі в другу суботу, а саме не зазначення в рішенні де має починатись зустріч і чи має повертати батько дітей за місцем їх проживання і чи зобов`язана мати привозити дітей за місцем проживання батька, то в цій частині сторони можуть звернутись до районного суду, який ухвалив рішення за ухваленням додаткового рішенння чи роз`яснення раніше ухваленого, або мирним шляхом врегулювати питання початку всіх зустрічей та їх місця.

Доводи скарги в частині недоведеності факту перешкод з боку відповідача у спілкуванні з дітьми також спростовуються наявними в справі доказами, поясненннями самих сторін, з яких вбачається, що рішення органу опіки і піклування, яким вже встановлювався порядок участі батька у вихованні дітей не виконувалось, що і стало підставою для вирішення спору в суді.

Доводи скарги, щодо наражання дітей на небезпеку, встановленням способу участі , яким передбачено право батька один раз на місяць залишати дітей на ніч за місцем свого проживання в м. Києві, колегія суддів відхиляє, оскільки батько дітей повністю відповідає за їх безпеку і в разі повітряної тривоги зобов`язаний забезпечити перебування дітей у безпечному місці.(бомбосховищі)

При цьому доказів, що батько не дбає про безпеку дітей та свідомо здатний наражати їх на небезпеку суду надано не було.

Доводи, щодо порушення прав відповідача на справедливий розгляд та не надання можливості взяти учяасть в судовому розгляді 24 жовтня 2025 року спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких відповідач була повідомлена про день і час розгляду справи на 24 жовтня 2025 року, і колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, з приводу не поважності причин неявки до суду представника відповідача та наявності в останньої повноважень на представництво без обмежень, в тому числі і участь в судових засіданнях, в яких сама відповідач не може з`явитись. При цьому суд врахував процесуальну поведінку сторони відповідача та неодноразову її неявку до суду .

Керуючись ст. 376 ЦПК України, колегія суддів робить висновок, що рішення суду в частині встановлення способу участі батька у вихованні дітей, необхідно змінити, доповнивши резолютивну частину рішення після абзацу: «кожну другу суботу та неділю місяця з суботи 11.00 по неділю 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 » абзацом такого змісту:

«Встановити адаптаційний період протягом шести місяців з дня набрання рішення законної сили, шляхом визначення такого порядку спілкування - зустрічі проводити за місцем проживання дітей другу суботу місяця з 11.00 до 19.00 без присутності матері та другу неділю місяця з 11.00 до 19.00 без присутності матері».

В іншій частині рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена частково , судом встановлено адаптаційний період в інтересах дітей, в іншій частині рішення залишено без змін, то враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог, колегія суддів вважає, що відстуні підстави для іншого розподілу судових витрат в районному суді, та підстави для покладення обов`язку на сторони відшкодовувувати, понесені ними витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374- 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року змінити доповнивши резолютивну частину рішення після абзацу: «кожну другу суботу та неділю місяця з суботи 11.00 по неділю 19.00 без присутності матері ОСОБА_1 » абзацом такого змісту:

«Встановити адаптаційний період протягом шести місяців з дня набрання рішення законної сили, шляхом визначення такого порядку спілкування - зустрічі проводити за місцем проживання дітей другу суботу місяця з 11.00 до 19.00 без присутності матері та другу неділю місяця з 11.00 до 19.00 без присутності матері».

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржено до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 12 серпня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова