Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №127/26711/26
Суддя: Борисюк І. Е.
Справа № 127/26711/26
Провадження 3/127/5236/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 182 КУпАП, –
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 182 КУпАП.
17.07.2026 поліцейським взводу № 1 роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Гаврилюком М.М складено протокол серії АА № 316624. З даного протоколу вбачається, що «17.07.2026 близько 23 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_1 перебуваючи в кв. АДРЕСА_1 , порушувала тишу, а саме: гучно кричала та слухала музику, чим порушила ч. 2 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» та вчинила дане правопорушення потворно протягом року (протокол за ч. 2 ст. 182 КупАП від 02.10.2025 серії ГП № 137457)». Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Судом враховано, що день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання, враховуючи при цьому повідомлення адреси безпосередньо цією особою, про що вказано в протоколах, є днем вручення судової повістки, зважаючи, що іншої адреси цією особою суду повідомлено не було. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторона самостійно повинна вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Клопотання про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.
Такі дії ОСОБА_1 свідчать про явне ухилення від явки до суду. При цьому, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості забезпечити явку свого захисника до суду, надати письмові пояснення по справі, докази тощо. Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право – це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами з метою уникнення відповідальності.
Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 182 КУпАП, не є обов`язковою.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.07.2026, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що його сусіди з квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 систематично порушують тишу, розпивають алкогольні напої, шумлять, голосно слухають музику в період з 23 год. 00 хв. і до 05 год. 00 хв. ранку. Погрожують йому та його дитині, вживають ненормативну лексику в бік його сім`ї.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою настання адміністративної відповідальності.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 316624 від 17.07.2026 ОСОБА_1 порушила ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я».
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» на захищених об`єктах із 22 години до 8 години забороняються гучний спів і гучні вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності з метою запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров`я людини зобов`язані вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищених об`єктах):
- у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території;
- у приміщеннях закладів охорони здоров`я, санаторно-курортних закладів, закладів соціального захисту населення, надавачів соціальних послуг, закладів освіти, культури;
- у приміщеннях готелів і гуртожитків;
- у приміщеннях закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, розташованих у межах населених пунктів;
- у приміщеннях інших будівель і споруд, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
- на територіях парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що 17.07.2026 близько 23 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 гучно кричала та використовувала звуковідтворювальну апаратуру, чим порушувала тишу.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», а тому її дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 182 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/30979/25 від 21.11.2025, яка набрала законної сили 02.12.2025, та по справі № 127/31615/26 від 04.12.2025, яка набрала законної сили 16.12.2025, ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 182 КупАП та ч. 2 ст. 182 КупАП, відповідно, і накладено на неї відповідні стягнення.
Враховуючи приписи КУпАП, факт вчинення правопорушення повторно пов`язують з фактом накладення на особу адміністративного стягнення (особа вважається підданою адміністративному стягненню). Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 КУпАП).
Питання визначення повторності, як невід`ємної частини складу правопорушення, чітко та повно врегульовані спеціальним нормативним актом вузької дії, а саме Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року. Відповідно п. 3 розділу І цієї Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).
Таким чином, вбачаються ознаки вчинення ОСОБА_1 повторно протягом одного року правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 182 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 182 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, його підписання та отримання відповідної копії – відмовилася. На виконання вимог ст. 256 КУпАП протокол містить відповідний запис про відмову від його підписання особою, яка притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 182 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 17.07.2026 серії АА № 316624, рапортом працівника поліції М.Гаврилюка від 17.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також іншими матеріалами справи.
Санкція ч. 2 ст. 182 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом враховано, що в діях ОСОБА_1 вбачається грубе, повторне та систематичне порушення тиші, продовження протиправної поведінки. Внаслідок вчиненого адміністративного правопорушення негативні суспільно небезпечні наслідки не настали, а обставини, які обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 182 КУпАП, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації звуковідтворювальної апаратури. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 182, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 182 КУпАП та стягнути з неї штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок на користь держави без конфіскації звуковідтворювальної апаратури.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання за реєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua