Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №131/1027/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1027/26

Провадження № 1-кп/131/70/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Іллінці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 квітня 2026 року за №12026020250000063 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабин Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382, ч.5 ст.407 КК України,

учасники: прокурор ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

обвинувачений ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , –

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 , в порушення ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області справа № 131/1884/25 (провадження № 1-кп/131/116/2025) від 15 січня 2026 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби та зобов`язано командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі та забезпечити продовження проходження ним військової служби, а ОСОБА_5 - невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Однак, ОСОБА_5 , маючи реальну можливість виконати законну ухвалу суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус судів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на перешкоджання судочинству, що направлені на перешкоджання виконанню ухвали суду, умисно ухилився від її виконання.

Зокрема, станом на 26.01.2026 ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної ухвали суду, з метою невиконання ухвали суду щодо звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вказаних вище вимог законодавства, не прибув для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 , що знаходилася в АДРЕСА_2 , тим самим порушив процес виконання вищезазначеної ухвали суду.

Крім цього, 14.03.2024 солдат ОСОБА_5 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов?язків військової служби.

За вказані дії, у кримінальному провадженні № 12025020250000127 від 19.08.2025 відносно ОСОБА_5 до Іллінецького районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та останнього, на підставі ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 15.01.2026 у справі №131/1884/25 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України в порядку ч. 5 ст. 401 КК України та зобов?язано невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , для продовження проходження військової служби.

Однак, 26.01.2026, після набрання ухвалою законної сили, ОСОБА_5 до військової частини не з`явився та продовжив проводити час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконання обов`язків військової служби, перебуваючи за місце проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , до 30.04.2026, поки не був затриманий працівниками відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним вчасне нез`явлення на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

Таким чином, солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

- ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили;

- ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненоне в умовах воєнного стан.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження за вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.1 ст.382 КК України вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 буде визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні при зазначених вище обставинах визнав повністю, щиро кається, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини, не заперечує щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, просить суд суворо не карати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання, за сукупності кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати:

- за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили;

- за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненоне в умовах воєнного стан.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, а частина друга цієї статті передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, в й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушення, обставини справ, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, враховуючи особу обвинуваченого, ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, який вину визнав, вчинив злочини будучи військовослужбовцем, не з`явився вчасно на службу без поважних причин, а також, не виконав рішення суду, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 382 та ч. 5 ст. 407 КК України, визначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

З метою забезпечення виконання вироку суду запобіжний захід застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на шістдесят днів, з дня проголошення вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 53, 65-67, 70, 382, 407 КК України, ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 382 КК України у виді двох років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на шістдесят днів, з 13 серпня 2026 року до 11 жовтня 2026 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з 30 квітня 2026 року по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя