Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №729/802/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 729/802/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/695/26

Категорія - ч.1 ст.309 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника – адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу прокурора на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026275510000031 від 05.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Марківці Бобровицького району Чернігівської області, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року ОСОБА_7 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено їй покарання в виді обмеження волі на строк 1 ( один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 ( один) рік.

Покладено на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 2 406,80 грн витрат на проведення експертизи та вирішено долю речових доказів.

Вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу для власних потреб, без мети збуту, з особистого мотиву, з метою подальшого вживання, восени 2025 року, перебуваючи на території належної їй земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , нарвала з дикорослої рослини коноплі гілки з листям та верхівками, перенесла їх до житлового будинку за місцем свого проживання за вказаною адресою, де їх у подальшому висушила, частково подрібнила та зберігала для власного вживання шляхом куріння без мети збуту, тим самим незаконно виготовила та зберігала наркотичний засіб.

У період часу з 12 години 29 хвилин по 12 годину 39 хвилин 05.05.2026 у ході огляду місця події, проведеного на вулиці поблизу домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , слідчим відділення поліції №2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області оглянуто та вилучено добровільно видану ОСОБА_7 речовину рослинного походження, яку остання незаконно виготовила та зберігала без мети збуту, та яка згідно висновку судового експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежно – канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 35,4 г.

Згідно таблиці II у списку № 1 («Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено») переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс віднесено до наркотичних засобів обіг яких обмежено.

Дії обвинуваченої ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винною за ч. 1 ст. 309 КК України, а її дії кваліфікувати як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - канабісу, у решті частини вирок залишити без змін.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що звертаючись до суду з клопотанням, передбаченим ст. 302 КПК України, прокурор долучив до нього обвинувальний акт, в якому сформулював зміст обвинувачення, яке полягало у тому, що ОСОБА_7 обвинувачувалася у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу – канабісу, без мети збуту. Саме з таким обвинуваченням погодилась та беззаперечно визнала вину ОСОБА_7 , про що свідчить долучена до обвинувального акта її заява. Водночас суд без участі сторін кримінального провадження, ухвалюючи вирок, визнав доведеним згідно викладених фактичних обставин провадження, що ОСОБА_7 винна у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, тоді як така частина об`єктивної сторони як виготовлення, у формулі кваліфікації судом не вказано. Причини та мотиви зміни судом формули кваліфікації: включення «придбання» та виключення «виготовлення», в порушення ст. 374 КПК України, у вироку не зазначено. Також прокурор зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції послався на недіючі норми законодавства. Так, суд зазначив, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, відповідно до постанови КМУ № 770, водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс було виключено зі списку № 1 Таблиці 1 як особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, та включено до списку № 1 Таблиці 2 «Наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено». Таким чином допущені істотні порушення вимог КПК України, призвели до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачену та її захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Із матеріалів провадження та вироку вбачається, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, розглянуто в спрощеному провадженні відповідно до вимог § 1 Глави 30 КПК України.

За приписами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Однак, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано не у повному обсязі.

Так, згідно з обвинувальним актом органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу для власних потреб, без мети збуту, з особистого мотиву, з метою подальшого вживання, восени 2025 року, перебуваючи на території належної їй земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , нарвала з дикорослої рослини коноплі гілки з листям та верхівками, перенесла їх до житлового будинку за місцем свого проживання за вказаною адресою, де їх у подальшому висушила, частково подрібнила та зберігала для власного вживання шляхом куріння без мети збуту, тим самим незаконно виготовила та зберігала наркотичний засіб.

У період часу з 12 години 29 хвилин по 12 годину 39 хвилин 05.05.2026 у ході огляду місця події, проведеного на вулиці поблизу домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , слідчим відділення поліції №2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області оглянуто та вилучено добровільно видану ОСОБА_7 речовину рослинного походження, яку остання незаконно виготовила та зберігала без мети збуту, та яка згідно висновку судового експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежно – канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 35,4 г.

Згідно таблиці II у списку № 1 («Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено») переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс віднесено до наркотичних засобів обіг яких обмежено.

Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України.

З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_7 подала заяву, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, яка також містить згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, в тому числі, з кваліфікацією її дій як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

В той же час, розглянувши зазначений обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, суд кваліфікуючи дії обвинуваченої щодо вчинення кримінального проступку визнав доведеним, що ОСОБА_7 вчинила незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому поняття «виготовлення» та «придбання» не є тотожними способами вчинення кримінального правопорушення. Незаконне виготовлення передбачає умисні дії, спрямовані на одержання наркотичного засобу шляхом його створення або перероблення, тоді як придбання передбачає заволодіння вже існуючим наркотичним засобом.

За змістом ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Пунктом 2 частини 3 статті 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, серед іншого, зазначаються мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Всупереч вищезазначеним вимогам КПК України, визнаючи ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд кваліфікував її дії, зокрема як незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, не навівши мотивів зміни обвинувачення та підстави визнання обвинувачення в частині виготовлення наркотичного засобу без мети збуту необґрунтованою, фактично вийшовши за межі висунутого обвинувачення, що в даному випадку не покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Вказані порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Також слушними є доводи прокурора про те, що згідно з таблицею II у списку №1 («Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено») переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а не до наркотичних засобів, обіг яких заборонено, як зазначено у мотивувальній частині вироку.

Диспозицією ч. 1 ст. 309 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

За наведеного, колегій суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 309 КК України не передбачає посилання на вид наркотичного засобу, а також зазначення про те, що обіг такого наркотичного засобу заборонено чи обмежено.

При цьому, викладаючи у мотивувальній частині обставини, встановлені вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування, суд також зазначив, що канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок частково та ухвалити новий вирок.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

За приписами ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Частинами 1, 2 статті 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності збільшення обсягу обвинувачення. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України встановлено, що у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається, зокрема, рішення про визнання обвинуваченого винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню шляхом скасування вироку в частині рішення про визнання обвинуваченої винуватою у незаконному придбані наркотичного засобу без мети збуту, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та ухвалення в цій частині нового вироку, а також виключення з мотивувальної частини вироку посилання на те, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 405, 407, 409, 412, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 травня 2026 року відносно ОСОБА_7 в частині визнання її винуватою у пред`явленому обвинуваченні скасувати та ухвалити новий вирок.

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що наркотичний засіб – канабіс, згідно з постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Копії вироку після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4