Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №128/2050/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 128/2050/25

Провадження № 22-ц/820/1261/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року (суддя Козачук С. В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в:

У травні 2025 року АТ «СК «АРКС», звертаючись до суду із вказаним позовом зазначало, що 21.11.2023 між АТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3244834Га3в, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до умов вказаного договору страхування товариство взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 23.12.2023 ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху в м. Вінниця в районі електроопори 121, внаслідок чого сталося пошкодження транспортного засобу марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 . Порушення відповідачем правил дорожнього руху підтверджується постановою про закриття кримінального провадження. В результаті настання страхового випадку до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_2 та надав усі необхідні документи. На підставі складеного страхового акту ARX4157033 від 12.06.2024 страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 73585,20 грн. Вважає, що має право на відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Тому позивач просив стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 73585,20 грн.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року в позові відмовлено.

АТ «СК «АРКС», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність вини відповідача за наявності постанови про закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 не спростував факт ДТП за його участі та не надав доказів його невинуватості.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно установив, що СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020010001883 від 23.12.2023 за частиною 1 статті 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.12.2023 о 09 год 35 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Келецькій у місті Вінниця в напрямку до проспекту Юності, в районі електроопори № 121 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який при наявності в полі зору регульованого пішохідного переходу, не переконавшись у власній безпеці, у невстановленому місці зліва-направо перетинав проїзну частину, котра має чотири смуги для руху в обох напрямках, з задньої частини транспортних засобів, що зупинилися на червоний сигнал світлофора по зустрічній смузі для руху. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому середньої третини діафіза правої великогомілкової кістки з подвійним переломом середньої третини діафіза малогомілкової кістки із зміщенням, закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням, забійну рану тильної поверхні правої кисті.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-24/1547-ІТ від 26.01.2024 в ситуації, яка склалася, водій автомобіля «КІА» не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля «КІА» до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, при цьому в діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У дорожній ситуації пішохід ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 4.7, 4.10, 4.14 (а, б, г), де зазначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч; перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об`єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються; пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.

В дорожній обстановці в діях пішохода ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог вказаних пунктів ПДР України, а тому постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Вітюка В. А. від 30.03.2024 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001883 від 23.12.2023, закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

За змістом повідомлення слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 21.02.2026 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області 02.04.2024 направлено копію матеріалів кримінального провадження № 12023020010001883 від 23.12.2023 для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.

Згідно з повідомленням начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 22.01.2026 копія постанови слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження № 12023020010001883 від 23.12.2023 для притягнення до адміністративної відповідальності пішохода ОСОБА_1 не надходила, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2

21.11.2023 між позивачем і ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено 50/50» № 3244834Га3в, термін дії з 22.11.2023 по 21.11.2024, страхова сума (ліміт відповідальності) 700000 грн, страховий платіж 16660 грн.

За змістом додаткової угоди № 1 від 04.06.2024 до договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено 50/50» № 3244834Га3в від 21.11.2023 пункти 10,11,12,13 викладено в новій редакції та визначено додатковий страховий платіж, який підлягає сплаті до 07.06.2024.

16.04.2024 ОСОБА_2 , як власник автомобіля марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Згідно з актом огляду транспортного засобу від 16.04.2024 та ремонтної калькуляції № 1.003.23.0 від 13.05.2024 вартість ремонту автомобіля марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 складає 73585,20 грн.

Відповідно до страхового акту № ARX4157033 від 12.06.2024 та розрахунку страхового відшкодування АТ «СК «АРКС» визнало дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 23.12.2023, страховим випадком та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 73585,20 грн шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Автомир Колор».

Згідно з платіжним дорученням № 1066520 від 21.06.2024 АТ «СК «АРКС» перерахувало на рахунок ТОВ «Автомир Колор», де проводився відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , страхове відшкодування згідно з актом № ARX4157033 в розмірі 73585,20 грн.

29.11.2024 АТ «СК «АРКС» звернулося до ОСОБА_1 з претензією про сплату страхового відшкодування в розмірі 73585,20 грн.

Станом на 02.06.2025 відповідач в добровільному порядку кошти не сплатив.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позивачем протиправності дій відповідача та причинний зв`язок між такими діями та завданою шкодою.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з таких підстав.

Згідно зі статтею 993 ЦК України і статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями статті 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц дійшла висновку про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, такий перехід права вимоги є суброгацією. Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Пішохід, з вини якого сталася ДТП, може бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за завдану його неправомірними діями шкоду на загальних підставах.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. (частини 1, 2 статті 1166 ЦК України).

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

Саме на позивача у деліктних правовідносинах покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 30 березня 2024 року пішохід ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 4.7, 4.10, 4.14 (а, б, г), Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з виникненням ДТП, яка мала місце 23 грудня 2023 року.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 82 ЦПК України).

Відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Колегія суддів вважає, що протиправність дій відповідача, які знаходиться у причинному зв`язку з виникненням ДТП, доведена.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що розмір матеріальної шкоди позивач не довів належними, допустимими і достатніми доказами.

У матеріалах справи відсутні докази того які пошкодження мав автомобіль марки «КІА» державний номерний знак НОМЕР_1 на час ДТП 23 грудня 2023 року.

Наявний у матеріалах справи акт огляду транспортного засобу складений 16 квітня 2024 року. У ньому відсутня інформація, що зафіксовані пошкодження автомобіля виникли внаслідок ДТП, яка мала місце 23 грудня 2023 року.

Інформація про виконання ремонтних робіт транспортного засобу у зв`язку з його пошкодженням у ДТП 23 грудня 2023 року відсутня також у ремонтній калькуляції № 1.003.23.0 від 13 травня 2024 року.

Саме на підставі цих документів визначався розмір страхового відшкодування.

Акт огляду транспортного засобу, складений 16 квітня 2024 року, та ремонтна калькуляція № 1.003.23.0 від 13 травня 2024 року не можуть бути визнані допустимим доказом спричинення пошкоджень автомобіля в результаті ДТП 23 грудня 2023 року та розміру шкоди.

Крім того, 04 червня 2024 року (після ДТП і до виплати страхового відшкодування) до договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено 50/50» № 3244834Га3в від 21.11.2023 сторони вносили зміни щодо розміру страхового тарифу, безумовної франшизи, сплати страхових платежів. За змістом додаткової угоди додатковий страховий платіж підлягав сплаті 06 червня 2024 року.

За змістом розрахунку страхового відшкодування такі дані були враховані страховою компанією при визначенні розміру страхового відшкодування.

Тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного вище в позові має бути відмовлено саме з підстав не доведення розміру матеріальної шкоди.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта