Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №686/19687/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/19687/25

Провадження № 22-ц/820/1300/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника – адвоката Чернобай Н.М., третьої особи ОСОБА_2 та його представника – адвоката Плющ Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Чернобай Наталією Миколаївною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року (суддя Стефанишин С.Л.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування позову зазначала, що з 23.07.2008 ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 07.07.2020 шлюб між ними розірвано, водночас, після розлучення вони продовжували проживати разом однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Про факт розірвання шлюбу не знав ніхто з рідних та друзів, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжували спільно проживати, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, разом проводили свята в колі рідних та близьких.

Зазначала, що її чоловік 23.08.2023 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, однак 14.05.2025 зник безвісті під час виконання бойового завдання. 30.06.2025 вона отримала сповіщення про визнання ОСОБА_4 загиблим під час ведення бойових дій у н.п. Привільне, Донецької області.

Вказувала, що після смерті чоловіка вона провела всі поховальні обряди, отримала кошти на поховання від колег чоловіка та його роботи.

Зазначала, у червні 2025 року звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання будь-якої інформації щодо її чоловіка, про те їй було відмовлено, оскільки вони не були в офіційному шлюбі, тому вона не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Вказувала, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу надасть їй змогу реалізувати соціально-економічні права, зокрема пов`язані із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги), а також надання статусу члена сім`ї загиблого захисника та подальшої реалізації права на отримання грошової компенсації (допомоги) у зв`язку з смертю ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене вище, просила суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу з 07.07.2020 до дня загибелі ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб: ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Чернобай Н.М., подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що висновки суду не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та зроблені судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки довідці СТ «Надія 1 село Карпівці», в якій зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є членами СТ «Надія 1 село Карпівці», зареєстровані та проживають з вересня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 .

Вважає, що надані роздруківки переписки між нею та чоловіком в месенджерах та фотокартки, на яких зображені позивачка із загиблим чоловіком на сімейному відпочинку та під час перебування чоловіка у відпустці, свідчать про сімейні стосунки.

Звертає увагу апеляційного суду, що сповіщення про зникнення безвісті та про смерть ОСОБА_4 надійшли на ім`я ОСОБА_1 , а не на адресу ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 .

Зауважує, що суд не взяв до уваги покази самого відповідача ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Зокрема, батько її чоловіка, в суді підтвердив факт, що саме дружина займалася похованням його сина, що ми постійно проживали однією сім`єю та він не знав про розлучення між його сином та позивачкою, оскільки змін у стосунках між ними не помітив.

Вказує, що ОСОБА_2 понад десять років не спілкувався зі своїм батьком та не міг знати про його життя, в тому числі і про розлучення.

Звертає увагу суду на те, що вона з ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі дванадцять років та у фактичних шлюбних відносинах близько п`яти років, з 07.08.2020 по день смерті ОСОБА_4 . Постійно проживали разом, були пов`язані спільним побутом та за час спільного проживання набули спільне майно - будинок та земельну ділянку де і проживали, а також вели спільне господарство і мали спільний бюджет.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2026 року відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чернобай Н.М. підтримали доводи апеляційної скарги.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник – адвокат Плющ Л.П. заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2008, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано 07 липня 2020 року (а.с.15).

Згідно з договорами купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки від 05.09.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали в рівних частках садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0579 га, в Садівничому товаристві «Надія» у Хмельницькому районі Хмельницької області. (а.с. 17, 20).

Згідно з довідкою СТ «Надія 1 село Карпівці» № 05/25 від 10.06.2025, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дійсно є членами Садівничого товариства та згідно з витягом з домової книги зареєстровані та проживають з вересня 2018 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 №5931 від 01.09.2023, солдат ОСОБА_4 перебував на військовій службі за призовом по мобілізації з військової частини НОМЕР_3 з 23.08.2023 (а.с. 25).

Відповідно до сповіщення сім`ї від ІНФОРМАЦІЯ_2 №4922 від 15.05.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік солдат ОСОБА_4 зник безвісті 14 травня 2025 року під час ведення бойових дій у н.п. Привільне, Донецької області, вірний присязі. (а.с. 11).

Відповідно до сповіщення сім`ї №7112 від 30.06.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час ведення бойових дій у н.п. Привільне, Донецької області, вірний присязі (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04.07.2025, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 28).

ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про поховання № 1005 від 04.07.2025 (а.с. 27).

Відповідно до витягу з послужного списку №2921 від 10.09.2025, до послужного списку особової справи солдата ОСОБА_4 внесені наступні відомості: батько ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 . Рядок 16 – дружина – відсутні дані, інші утриманці – відсутні дані (а.с. 76).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_5 № 2323 від 19.11.2025, виданою ОСОБА_2 , його батько солдат ОСОБА_4 загинув в результаті розтрощення тіла, в зоні проведення бойових дій 14 травня 2025 року під час безпосередньої участі у стримуванні військової агресії російської федерації проти України, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі н.п. Привільне, Донецької області. Відомості про інших членів сім`ї загиблого: батько ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 (а.с. 75).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків притаманних подружжю не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Факт місця реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Так само факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).

Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 25 грудня 2024 року у справі №501/4442/21).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Надані позивачкою переписка у месенджері за 27.04.2025, 30.04.2025, 03.05.2025, 04.05.2025, фотокартки з зображенням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які неможливо ідентифікувати щодо місця та часу зафіксованих на них зображень, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою місця знаходження житлового будинку, належного їм на праві спільної часткової власності (набули у власність у 2018 року коли перебували у шлюбі і не охоплюється періодом про який зазначає позивачка), не свідчать про те, що між позивачкою та ОСОБА_4 склались та мали місце з 07.07.2020 по день загибелі ОСОБА_4 усталені відносини, які притаманні подружжю.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині неналежної оцінки судом показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, у відповідності до ст. 89 ЦПК України, надано належно оцінку показанням вказаних свідків, які беззаперечно не підтверджують факт введення спільного побуту, господарства, наявності взаємних прав та обов`язків між позивачем та ОСОБА_4 як подружжям, такі показанні містять посилання на події, які не конкретизовані в часі. Крім того, показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 у справі №466/3769/16.

Посилання скаржниці на те, що сповіщення про смерть ОСОБА_4 прийшло саме на її ім`я, що підтверджує факт спільного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки дане сповіщення не підтверджує факту спільного проживання, введення спільного побуту, наявності взаємних прав та обов`язків між позивачем та ОСОБА_4 як подружжям.

Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2019 у справі №202/5003/16-ц виснував, що наявність документів, пов`язаних зі смертю та захороненням спадкодавця, не є доказом перебування з ним у фактичних шлюбних відносинах.

А тому, ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про встановлення факту спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов правильного висновку про те, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Чернобай Наталією Миколаївною, залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай