Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №682/3208/25
Суддя: Смірнова В. В.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 682/3208/25
Провадження № 33/820/487/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Смірнова В.В., з участю секретаря судового засідання Романової А.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 28.11.2025 о 00:13 год. в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, біля буд. 37, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з Audi А6, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу – газоаналізатору Алкотест Драгер 6820, результат: 1,16 проміле, тест № 0649. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2026 року скасувати та провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено істотні порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу, що свідчить про недотримання вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»; відсутні належно зафіксовані ознаки сп`яніння як підстава для проведення огляду; наявні суперечності у доказах та відсутнє належне підтвердження результатів огляду на стан сп`яніння; у матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки — газоаналізатора «Drager Alcotest 6820»; відсутні належні докази у вигляді відеофіксації та показань свідків. Судом не враховано особу водія, зокрема те, що він є військовослужбовцем, а тому застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є невиправданим та непропорційним.
На думку апелянта, сукупність зазначених порушень унеможливлює визнання зібраних у справі доказів належними та допустимими.
Також, апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, оскільки розгляд справи здійснено за його відсутності та його захисника Горщара Б.А. Про існування оскаржуваної постанови апелянт дізнався лише у квітні 2026 року з ЄДРСР, він є військовослужбовцем.
Як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянута 23 січня 2026 року без участі ОСОБА_1 та його захисника.
Для дотримання прав ОСОБА_1 на судовий розгляд, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С. не з`явились, до початку судового засідання подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Перевіривши матеріали судової справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова – залишається без змін, за таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525777 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП - Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені правильно. Ці обставини підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525777 від 28.11.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 від 28.11.2025, згідно із яким ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з, результат – 1,16 ‰; результатами Alcotest Drager 6820 від 28.11.2025 № 649, згідно із яким ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат 1,16 ‰; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.11.2025, згідно із яким ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у КП «Славутська МЛ», перебуває в стані алкогольного сп`яніння; відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 , якими зафіксовано факт керування останнім транспортним засобом та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, що підтверджується підписом в акті огляду, наявними у матеріалах справи.
Так, суд правильно дійшов висновку щодо порушення Правил дорожнього руху і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України (в ред. постанови КМУ № 161 від 22.03.2017року), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 Правил дорожнього руху України, є порядок, визначений у ст. 266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, тощо.
Відповідно до вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Роздруківкою з спеціального технічного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 від 28.11.2025 № 649, рівень алкоголю становить 1,16 ‰; вказана роздруківка знаходиться в матеріалах справи.
Із відеозапису вбачається, що працівники поліції під час спілкування ОСОБА_1 , виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду - 1,16 ‰.
Вказаний відеозапис правильно визнан судом належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На відеозаписі, що долучений до матеріалів справи, чітко вбачається, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння водію, зроблена з дотриманням положень ст. 266 КУпАП та увесь процес огляду.
Також слід зазначити, що процедурних порушень з боку співробітників поліції, які б суттєво вплинули на рішення в даній справі не встановлено, як і таких, які б викликали обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 . Так, згідно роздруківки тесту Drager вбачається, що він проведений Alcotest Drager 6820, з результатом - 1,16 ‰, що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також не приймає до уваги твердження апелянта щодо порушення процедури складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, щодо не перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , котрий мав хворобливий вигляд, пов`язаний з прийомом ліків, тому мав бути доставленим для проходження відповідного огляду саме до медичного закладу, а також щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, передбаченого ст.266 КУпАП.
При проведенні огляду були дотриманні вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція 1452/735)) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
До того ж, сам ОСОБА_1 будь-яких зауважень, щодо порядку направлення та проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці події не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час направлення та проведення огляду, а також під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання суду на дані газоаналізатора 3820 замість 6820 апеляційний суд вважає технічною опискою.
Твердження апелянта про суперечності у доказах та відсутність належного підтвердження результатів огляду є декларативними та не містять посилань на конкретні істотні розбіжності, які могли б поставити під сумнів достовірність встановлених судом обставин. Суд першої інстанції надав належну оцінку кожному доказу окремо та їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з такою оцінкою.
Не заслуговують на увагу і доводи щодо відсутності у матеріалах справи сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Сам по собі факт ненадання зазначених документів до матеріалів справи не свідчить про несправність спеціального технічного засобу чи недостовірність результатів проведеного огляду. За відсутності будь-яких об`єктивних даних про несправність приладу або порушення порядку проведення огляду такі твердження є лише припущеннями ОСОБА_1 та не спростовують належність і допустимість отриманих результатів.
Посилання апелянта на відсутність відеофіксації та показань свідків також не можуть бути підставою для скасування постанови. Закон не встановлює обов`язковості одночасної наявності всіх можливих засобів доказування для підтвердження факту адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, а їх достатність оцінюється у сукупності. Якщо обставини правопорушення підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, відсутність окремих видів доказів не свідчить про недоведеність вини особи.
Безпідставними є й доводи про відсутність доказів щодо притягнення чи непритягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Зазначена обставина має значення лише для правильної кваліфікації діяння за відповідною частиною ст. 130 КУпАП та визначення виду відповідальності у разі повторності. Якщо особу притягнуто до відповідальності за частиною першою ст. 130 КУпАП, відсутність відомостей про попереднє притягнення не впливає на доведеність складу адміністративного правопорушення.
Положеннями п.п. 3, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Також слід зазначити, що процедурних порушень з боку співробітників поліції, які б суттєво вплинули на рішення в даній справі не встановлено, як і таких, які б викликали обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 не встановлено й провокативних дій з боку поліцейських.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом особи правопорушника, зокрема проходження ним військової служби. Проходження військової служби саме по собі не є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності або незастосування передбаченого законом додаткового адміністративного стягнення. Санкція відповідної частини ст. 130 КУпАП передбачає обов`язкове застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а тому суд не наділений дискреційними повноваженнями щодо його незастосування з мотивів проходження особою військової служби чи інших особистих обставин.
Апелянтом не спростовані висновки суду, які є правомірними.
Отже приходжу до висновку, що суд прийняв правильне рішення щодо порушення правил дорожнього руху і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно оцінив обставини справи та дав вірну юридичну оцінку.
За таких обставин, вважаю, що доводи апелянта не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах мінімального розміру штрафу, передбаченого законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Задовольнити клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік – залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія СМІРНОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua