Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №677/962/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/962/26

Провадження № 33/820/605/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Панченка Д.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Красилівського районного суду від 02 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Красилівський агрегатний завод», неодруженого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, 22.05.2026 року о 17 годині 05 хвилин в м. Красилові по вул. В.Стуса, 8а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер 6810», тест № 2219, результат тесту 2,34%, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги аргументує тим, що рішення є незаконним та винесеним з порушенням вимог КУпАП, без належної оцінки доказів по справі.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ним правопорушення, зокрема, не зафіксований рух транспортного засобу під його керуванням, факт порушення ним правил дорожнього руху і, як наслідок, законна зупинка працівниками поліції за таке порушення. Відеозапис, який міститься в матеріалах справи, не підтверджує ці обставини.

Зазначає, що працівниками поліції порушена процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Крім того, звертає увагу на наявні в матеріалах справи відеозаписи, які є неналежними та недопустимими доказами, так як є порізаними, неповними, на них відсутнє безперервне спілкування з особою, яка притягається до відповідальності, а лише короткі фрагменти, на яких відображені незначні за часом події, які відбувались на момент оформлення даного адміністративного матеріалу

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував, і дав їм належну оцінку у їх сукупності та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», на що ОСОБА_1 погодився, як і погодився з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, який склав 2,34 проміле.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора, на якому зафіксовано рух автомобіля Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з-за керма якого вийшов ОСОБА_1 .

Як вбачається з наявного у справі відеозапису, останній не заперечує факту керування ним транспортним засобом, з`ясовує у поліцейських причину зупинки його автомобіля, деякий час знаходиться в автомобілі на місці водія, шукаючи страховий поліс, а також відсутність сторонніх осіб біля транспортного засобу у сукупності є такими, що доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом поза розумнім сумнівом.

Доводи апеляційної скарги про те, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу також спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції повідомили водію причину зупинки транспортного засобу, а саме його безпідставне різке гальмування.

Твердження про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).

Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним.

Апелянт у поданій апеляційній скарзі не пояснив, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, апелянт не був позбавлений можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробив.

В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених апелянтом обставин чи впливати на останнього при виборі моделі захисту.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що працівниками поліції дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Наявним у справі відеозаписом, зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції з використанням мундштука до алкотестеру «Драгер 6810», який до огляду був запакований, що підтверджується відеозаписом (відеозапис «export-a0fx8.mp4»: з 01 хв. 43 сек. по 01 хв. 44 сек. працівник поліції бере запакований мундштук, з 02 хв. 14 сек. по 02 хв. 18 сек. працівник поліції розпаковує та викидає упакування мундштука).

Незгоди з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу до складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював, а також не виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я, що також підтверджується долученим до протоколу про адміністративне правопорушення актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 проставив свій підпис.

Вислови ОСОБА_1 про бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я вже під час складання відносно нього адміністративних матеріалів, тобто на стадії притягнення особи до адміністративної відповідальності, не впливають на правильність кваліфікації його дій та доведеність його вини.

Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що відеозапис, який міститься в матеріалах провадження, не є безперервним, а відтак є недопустимим доказом.

Даний відеозапис сумнівів у апеляційного суду щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео інших осіб, крім тих, які приймали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Дійсно, на оптичному диску із записом події є 2 відеофайли, однак один з них вилучений з нагрудної камери працівника поліції під час фіксації правопорушення, який є безперервним, а другий вилучений з відеореєстратора службового автомобіля, який також є безперервним, отже, це не може бути один безперервний відео файл, як помилково вважає апелянт, а тому наявні відеозаписи події є належними та допустимими доказами у справі.

Доводи апеляційної скарги про різницю у часі, зафіксованому на відеозаписі з реєстратора автомобіля поліції та відеозаписі з нагрудної камери, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки такі суперечності жодним чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушення ним вимог пункту 2.9.а ПДР.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не роз`яснені права, спростовуються даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 поставив свій підпис про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, а також наявною у матеріалах справи розпискою правопорушника про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.1,2).

Таким чином, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк