Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №686/29542/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29542/25

Провадження № 22-ц/820/1382/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2025 року, суддя Карплюк О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У жовтні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1202-7476 від 09.05.2023, у розмірі 50000 грн.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що 09.05.2023 між позивачем та відповідачем, за допомогою вебсайту navse.in.ua укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1202-7476, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А5724».

За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 10000 грн, строком на 300 календарних днів, базовий період склав 14 днів, знижена процентна ставка - 1,20% на день, стандартна процентна ставка - 1,50% на день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту.

Кредитні кошти було перераховано на картковий рахунок, зазначений відповідачем в особистому кабінеті, через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у системі LiqPay, однак ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Згідно із розрахунком позивача, станом на 02.09.2025 загальна заборгованість становила 56080 грн, з яких 10000 грн заборгованості за кредитом, 44580 грн заборгованості за процентами та 1500 грн комісії. Застосувавши програму лояльності та зменшивши вимоги на 6080 грн, позивач просив стягнути з відповідача 50000 грн, з яких 10000 грн основного боргу і 40000 грн процентів.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 10000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 40000 грн простроченої заборгованості за процентами, а всього 50000 грн, а також 2422,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Відповідач зазначав, що справу було розглянуто судом без його належного повідомлення, унаслідок чого він був позбавлений можливості подати відзив і докази.

Ствердив, що позивач не довів факту укладення кредитного договору, використання одноразового ідентифікатора, належності йому платіжної картки та фактичного перерахування кредитних коштів.

Довідка про перерахування коштів і розрахунок заборгованості, як односторонні документи позивача, не є достатніми первинними документами.

Вказав на неможливість перевірки розрахунку процентів, незаконне нарахування процентів поза погодженим строком кредитування, несправедливість умов договору, обмеження розміру процентів у період дії воєнного стану та неповне мотивування рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вказало, що рішення суду є законним та обґрунтованим, кредитний договір було підписано ОСОБА_1 у відповідності до вимог законодавства, умови отримання кредиту та його повернення сторонами погоджено.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 09.05.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1202-7476 (далі-Договір).

Згідно з п.п. 4.1, 4.3, 4.6, 4.7, 4.9 Договору сума кредиту становила 10000 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, тип процентної ставки - фіксований, стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка - 1,20% на день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Кінцевою датою повернення кредиту визначено 03.03.2024.

Договір, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та інші супутні документи містять дані ОСОБА_1 з відміткою про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А5724».

Кредит надано позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1. Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних останнім реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 4.3. Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених в п. 10.2. цього Договору. Тип комісії – одноразова комісія .

Згідно з п. 4.6. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту (п. 4.7).

Згідно з п. 4.9. Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03.03.2024.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору склала 29215%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору склала 56500 грн (п.п. 4.10., 4.11. Договору).

Відповідно до квитанції LIQPAY, №2304235128, 09.05.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало 10000 грн на карту НОМЕР_1 . Призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1202-7476 від 09.05.2023.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування не виконав, внаслідок чого, згідно з розрахунком ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», станом на 02.09.2025 загальна заборгованість становила 56080 грн, з яких 10000 грн заборгованості за кредитом, 44580 грн заборгованості за процентами та 1500 грн комісії.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист справ споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

У справі, яка переглядається договір кредитної лінії №1202-7476 було укладено 09.05.2023, строком на 300 календарних днів, з кінцевим терміном повернення коштів 03.03.2024, відтак до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 17 його Прикінцевих та Перехідних положень.

Враховуючи, що згідно з розрахунком заборгованості та умовами кредитного договору проценти за період користування ОСОБА_1 кредитними коштами нараховано з урахуванням денної процентної ставки 1,5%, що відповідає досягнутим між сторонами домовленостям та не суперечить п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», тому підстав для перерахунку нарахованих позивачем процентів немає.

Посилання відповідача на заборону нарахування процентів після завершення строку кредитування є безпідставним, оскільки згідно з розрахунком позивача проценти було нараховано у межах 300-денного строку дії договору, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, штраф і пеня позивачем до стягнення не заявлялися.

Посилання на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України також не впливає на вирішення спору. Ця норма звільняє позичальника у період дії воєнного стану від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, а також від сплати неустойки за прострочення, але не звільняє від сплати договірних процентів як плати за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування.

З вимогами про визнання Договору або окремих його умов недійсними ОСОБА_1 до суду не звертався.

Сам по собі значний розмір процентів порівняно з тілом кредиту не надає суду підстав довільно змінювати погоджені сторонами умови, якщо вони не визнані недійсними та розрахунок здійснено у межах строку кредитування і законодавчих обмежень.

Належного контррозрахунку відповідач не подав. Не наведено ним і конкретних арифметичних помилок у розрахунку позивача, не зазначено іншого періоду, залишку заборгованості чи ставки, які мали б бути застосовані, та не надано доказів сплати кредиту або процентів. Самі лише загальні заперечення щодо одностороннього характеру розрахунку не спростовують його правильності та не звільняють відповідача від обов`язку довести обставини, на які він посилався.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай