Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №477/590/26 — Миколаївський апеляційний суд

12.08.26

33/812/342/26

Справа № 477/590/26 Головуючий у першій інстанції Козаченко Р.В.

Провадження № 33/812/342/26 Доповідач апеляційного суду Лівінський І.В.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Соловйовим М.А.,

за участю особи, відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вітовського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 610610 від 09 березня 2026 року, того ж дня приблизно о 15 годині на автодорозі Н-14 227 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілі відсутні. Своїми діями водій порушив: пункт 12.1 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР) - водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливого вантажу, стан транспортного засобу; пункт 2.3.б ПДР – порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем; пункт 13.1 – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції. Відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Постановою Вітовського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаної постанови суду, просив вказану постанову скасувати та ухвалити нову, якою встановити наявність в діях ОСОБА_1 порушення пунктів 2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначав, що суд першої інстанції не встановив відсутності складу правопорушення на підставі досліджених і оцінених доказів, а фактично визнав неповноту власного дослідження обставин справи. Питання про наявність технічної можливості уникнути зіткнення за конкретних дорожніх умов (швидкість, дистанція, час реакції водія) є питанням, що потребує спеціальних знань і має вирішуватися шляхом призначення автотехнічної експертизи, а не шляхом припущень суду за відсутності відповідних доказів. На думку апелянта, суд такою можливістю не скористався, хоча наявні у справі документи створювали достатню доказову базу для призначення такої експертизи за ініціативою суду.

Апелянт вказував, що постанова не відповідає вимогам вмотивованості, встановленим статтею 283 КУпАП. Суд в оскаржуваній постанові послався на порушення апелянтом пунктів 1.3 -1.5 ПДР, як на обставину, що начебто спростовує вину ОСОБА_1 . При цьому жодних доказів порушення ним вказаних пунктів ПДР матеріали справи не містять. Навіть наявність порушення ПДР з боку одного учасника ДТП не виключає одночасної наявності самостійного порушення з боку іншого учасника ДТП, кожен водій несе відповідальність за свої дії.

Апелянт зазначав, що оскільки судом не було вжито заходів для встановлення швидкості руху, дистанції та технічної можливості уникнути зіткнення, зокрема шляхом призначення експертизи, висновок про недоведеність вини є передчасним.

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов такого.

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що з досліджених доказів суд не вбачав безсумнівної доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки сам по собі факт зіткнення його автомобіля із задньою частиною іншого автомобіля попереду не презюмує беззаперечну вину водія, який рухався позаду. Судом не встановлено, що водій ОСОБА_1 не дотримався безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, оскільки не з`ясовано достовірно з якою швидкістю, навіть орієнтовно, і не з`ясовано яка була відстань від його автомобіля до автомобіля, який зупинився попереду, а також чи дозволяла відстань між автомобілями та швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 вчасно зупинитися, щоб запобігти зіткненню, також не враховано дії водія автомобіля «Renault Kangoo»,д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився посередині смуги руху і не увімкнув аварійну сигналізацію.

Однак з таким висновком апеляційний суд не може погодитися в повній мірі.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та пункту 1.1 ПДР України єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.

Відповідно до пункту 2.3 б ПДР водій механічного транспортного засобу зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з положенням пункту 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно положення статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Таким чином, відповідальність за статтею 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 610610 від 09 березня 2026 року, того ж дня приблизно о 15 годині на автодорозі Н-14 227 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілі відсутні. Своїми діями водій порушив: пункт 12.1 ПДР - водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливого вантажу, стан транспортного засобу; пункт 2.3.б ПДР – порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем; пункт 13.1 – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції. Відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257, 279, 280 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Апеляційний суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і не надає правову оцінку діям іншим учасникам дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності.

У вищевказаному протоколі зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже вказаний протокол складений за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395.

Обставини, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 610610 підтверджується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицею до неї, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які додані до протоколу про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він рухався на належному йому транспортному засобі Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі Н-14 227 км в напрямку міста Кропивницький зі сторони міста Миколаєва. Зупинився на дорозі, бо жінка почала зупиняти, кидатись на дорогу, він зупинився, вона почала кричати, сіла, щоб той її підвіз. Він не увімкнув аварійну сигналізацію, в цей момент в його автомобіль позаду вдарив транспортний засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , на швидкості, після чого він злетів в поле. Транспортні засоби зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілих осіб немає, медичної допомоги ШМД не потребує (а.с.4).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердив, що зупинився на полосі руху, ближче правого боку, на вимогу жінки, яка «голосувала». При цьому, він не здійснював екстрене гальмування, яке б призвело до гальмівного шляху автомобіля. До моменту удару жінка встигла сісти в автомобіль.

Відсутність гальмівного шляху автомобіля також підтверджується схемою з місця ДТП.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він рухався на належному йому транспортному засобі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Н-14 227 км «Кропивницький – Миколаїв». Рухався в напрямку міста Кропивницький. В цей час транспортний засіб Renault Kangoo зупинився на автодорозі для того, щоб підібрати пасажира, не увімкнувши при цьому аварійну сигналізацію, не з`їхав на узбіччя. Коли він побачив цей транспортний засіб, який стоїть і не рухається, почав гальмувати приблизно метрів 50. В результаті чого здійснив зіткнення транспортних засобів, які зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постраждалих осіб немає, допомоги ШМД не потребує (а.с.3).

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 березня 2026 року вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди, є ділянка автомобільної дороги Н-14 «Кропивницький - Миколаїв», 227-й кілометр. Дорога має ширину 8 м, дві смуги руху кожна в протилежному напрямку, шириною по 4 м. кожна. Обидва транспортні засоби рухалися від м. Миколаєва в напрямку м. Кропивницький.

На схемі зображено місце розташування транспортних засобів, відповідно до яких автомобіль «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , розташований в напрямку руху до м.Кропивницький, на відстані лівим переднім колесом – 0,80 м, задніми колесами 1,80 м та 2,10 м від протилежного краю проїжджої частини.

Автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак, НОМЕР_2 , знаходиться у полі за узбіччям дороги по напрямку руху до м. Кропивницького, на відстані 8,4 м від лівого переднього колеса та 10.60 м від лівого заднього колеса до того ж краю проїжджої частини дороги (по напрямку до м. Кропивницький).

Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на смузі по ходу напрямку руху транспортних засобів на відстані 2 м від правого краю дороги.

На зворотній частині схеми огляду місця події виписані пошкодження транспортних засобів: автомобіль «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 : праві двері, фара, бампер, капот, вітровик, кронштейн; «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_2 : вся задня частина та ліва сторона (а.с. 5, 5-зворот).

Зазначене також підтверджується фотоматеріалами, що містяться у матеріалах справи (а.с. 6-9).

Вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі щодо ОСОБА_1 .

Достовірність даних, відображених у схемі, підтверджена підписами учасників ДТП, в тому числі і ОСОБА_1 , зауваження щодо її складання відсутні, а також фотознімками з місця події.

Таким чином характер пошкоджень автомобіля «Renault Kangoo» та автомобіля «DAF», не суперечить механізму пригоди, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Kangoo, який зупинився попереду.

Вказані докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схема дорожньо-транспортної пригоди, фотознімки з місця події; пояснення потерпілого ОСОБА_2 , є взаємоузгодженими між собою та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Надавши оцінку поясненням учасників ДТП, письмовим доказам по справі у вигляді схеми з місця ДТП з розташуванням транспортних засобів та їх механічних пошкоджень; фотознімків з місця події в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, та не надав їм належної оцінки, що призвело до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому до пояснень ОСОБА_1 з приводу того, що водій ОСОБА_2 здійснив екстрене гальмування, що спонукало ОСОБА_1 також екстренно гальмувати та призвело в подальшому до зіткнення автомобілів, апеляційний суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , схемою з місця ДТП, на якій відсутні сліди гальмівного шляху автомобіля Renault Kangoo.

Питання винуватості ОСОБА_2 не є предметом дослідження та розгляду під час розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 .

Безпідставним при прийнятті остаточного рішення у справі з урахуванням конкретних обставин справи є посилання суду першої інстанції як на підставу закриття провадження у справі на ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Не заперечуючи того, що суд повинен був врахувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, хто звинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 р. по справі «Коробов проти України» про те, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», апеляційний суд вважає, що суд повинен був врахувати також висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якого стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Сукупністю наведених вище доказів у справі підтверджено порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та наявність прямого причинного взаємозв`язку його дій із настанням дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила пошкодження транспортних засобів «Renault Kangoo» та «DAF», а пояснення ОСОБА_1 цього не спростовують. Тому у справі відсутні обставини, встановлені під час судового розгляду, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене ОСОБА_1 .

За такого апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, та не надав їм належної оцінки.

Зважаючи на сукупність наведених доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

За такого, постанова суду, якою провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 визнанню винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Проте, приймаючи остаточне рішення у справі, апеляційний суд враховує також те, що відповідно до положень ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 09 березня 2026 року.

Отже, оскільки правопорушення ОСОБА_1 вчинено 09 березня 2026 року і на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом, а саме на 12 серпня 2026 року, сплив передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати на підставі пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а провадження в справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

У зв`язку із закриттям провадження у справі без накладення адміністративного стягнення, враховуючи положення статті 40-1 КУпАП, не підлягає сплаті судовий збір.

Керуючись статтями 38, 247, 283, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Вітовського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрити провадження в справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду І.В. Лівінський