Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №260/3240/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3240/22 пров. № А/857/26958/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року про змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення (суддя – Маєцька Н.Д., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Ужгород, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №260/3240/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії та бездіяльність щодо відмови у сплаті фактично нарахованої пенсії, з урахуванням процентної надбавки 68% за 31 рік вислуги; 2) зобов`язати здійснити перерахунок та виплату фактичного розміру пенсії з урахуванням процентної надбавки 68% за вислугу років.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження з 01 квітня 2019 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу суду першої інстанції 06.04.2026 надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, змінивши на: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь позивача заборгованість щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсійних виплат.

Відповідач подав заперечення на вказану заяву. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/3240/22 у частині щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум, на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 69543,89 грн..

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, та підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за результатами перерахунку пенсії позивача різниця в пенсії за минулий час склала 69543,89 грн. При цьому, позивача було повідомлено, що Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати різницю в пенсії за минулий час в розмірі 69543,89 грн., така різниця обліковуються у електронній пенсійній справі позивача та буде виплачена у межах бюджетних асигнувань після виділення коштів з Державного бюджету України на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Звертає апелянт увагу суду, що заявником не надано докази, що рішення суду в межах покладених зобов`язань на Головне управління не виконано та не надано інформацію про те, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що Головне управління створює перешкоди для виконання такого рішення. Наголошує апелянт, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено фактичні обставини справи через призму законодавчих норм, які їх регулюють, і наведене призвело до ухвалення ним неправомірного рішення, яке змінює зміст та суть раніше ухваленого по справі судового рішення.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 24.04.2026.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 24.04.2026 з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність законодавчо встановлених підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду від 13.10.2022 у цій справі, як це передбачено ч.3 ст.378 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги із врахуванням норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Згідно відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області листом від 30 січня 2023 року повідомив позивача, що нарахована різниця в пенсії, з урахуванням виплачених сум, за період з 01.04.2019 року по 31.01.2020 року в сумі 69543,89 грн., облікована в електронній пенсійній справі пенсіонера та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Доказів на підтвердження виплати позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду у розмірі 69543,89 грн., суду не надано.

Отже, станом на час виникнення спірного питання, пенсія позивача перерахована і виплачується згідно з рішенням суду, однак невиплаченою залишається доплата, яка виникла як заборгованість за попередні періоди з 01.04.2019 року по 31.01.2020 року та становить 69543,89 грн..

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно із частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Апеляційний суд враховує, що під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником (державним виконавцем). Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат”.

Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявником дотримано дві умови, зокрема, на виконання рішення суду від 13.10.2022 року у справі №260/3240/22, яке набрало законної сили, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак нарахована на виконання рішення суду доплата до пенсії в сумі 69543,89 грн. не виплачена.

Отже, суд констатує, що рішення суду у справі №260/3240/22 не виконано пенсійним органом у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Таким чином, судом першої інстанції вірно констатовано факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень рішення суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що у свою чергу є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зауважує, що зміна виконання судового рішення у наведений спосіб не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 69543,89 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Зміна способу виконання рішення суду у відповідній частині є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів приходить до висновку про правомірність спірної ухвали суду від 24.04.2026 про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги являються безпідставними, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням фактичних обставин справи, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року про змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №260/3240/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір