Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №314/5560/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/5560/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/5560/25 Головуючий в 1 інстанції Швець О.В.

Провадження № 33/807/974/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Деревського Сергія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Деревського Сергія Вікторовича на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 28.11.2025 о 12:56 год. у с. Михайло-Лукашеве по вул. Стадіонна, 41 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився під час безперервної відеозйомки. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху (далі ПДР).

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Деревський С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що судом першої інстанції неправильно оцінені докази, які наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на те, що:

-працівником поліції порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці висунення вимоги, оскільки поліцейський майже не спілкувався з короткої відстані із ОСОБА_1 та не пропонував пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора АЛКОФОР-507;

-наданий у якості доказу відео файл сформований не уповноваженою особою Департаменту патрульної поліції Національної поліції, перелік посадових обов`язків яких передбачає обов`язок виконання функцій зберігання, видачі інформації з портативних відео реєстраторів;

-поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та не забезпечив доставки особи для проведення такого огляду;

-працівником поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

3. Позиції учасників.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Деревський С.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч ч.1 ст. 130 КУпАП.

4. Мотиви апеляційного суду.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.

Так, положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Цими нормативними актами, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак за наявності яких працівник поліції має право звернутися до особи із відповідною пропозицією щодо необхідності проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, наведений в п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Відповідно до п.п.6,8 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, під час оформлення відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів залучаються свідки. Метою застосування таких засобів є фіксація події і підтвердження обставин вчинення правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

До протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , додано відеозапис.

Системний аналіз зазначених нормативних актів вказує, що проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу є факультативною стадією такого огляду, і відмова водія від нього не є адміністративним правопорушенням (п.п.5-6 Порядку №1103). Тому, якщо особа, яка керує транспортним засобом вважає результати огляду на стан сп`яніння, який проводитиметься поліцейським, заздалегідь невірними або відмовилась від нього, вона має право бути одразу направленими до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду.

Предметом доказування у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є наявність такої відмови, і при цьому огляд на стан сп`яніння не проводиться. У цьому випадку це стосується відмови від проведення огляду в закладі охорони здоров`я (обов`язковий огляд) – на це прямо вказує п.8 Порядку №1103.

Таким чином, за наявності ознак сп`яніння відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження у встановлений законом порядку медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, встановлений ст.130 КУпАП, при цьому водій відмовляється від огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу (факультативний огляд), так і від медичного огляду в закладі охорони здоров`я (обов`язковий огляд).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, в тому числі відеозапис з бодікамери 861631, апеляційним судом встановлено, що водій самостійно зупинився біля будинку (час на відеозаписі 12 год. 57 хв.), вийшов з транспортного засобу, надав поліцейському документи, зайшов до гаража (12 год. 58 хв.) та більше не виходив. При цьому працівник поліції не встановив ознаки алкогольного сп`яніння в присутності ОСОБА_1 , не пропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров`я як вимагає ст. 266 КУпАП, а ОСОБА_1 , у свою чергу, не висловлював будь-якої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд зауважує, що працівник поліції не пропонував особисто ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров`я, натомість склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а дії останнього кваліфікував як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такі дії поліцейських суперечать вимогам ч. 5 ст. 266 КУпАП, якою встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Наведені вище обставини свідчать про порушення поліцейським встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння, який викликає сумніви щодо об`єктивності дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Деревського Сергія Вікторовича задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков