Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №331/4063/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/4063/26 Головуючий в 1 інст. Каретник Ю.М.

Провадження № 33/807/938/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Воропаєва В.В. справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Воропаєва В.В. на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, зі звільненням від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за наступних обставин.

3 травня 2026 року, о 08.36 годині, у м. Запоріжжі по вул. Прибережна автомагістраль/Козача, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 3 березня 2026 року водій ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА № 6761580 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП..

В апеляційній скарзі адвокат Воропаєв В.В. вважає, що постанова суду першої інстанції винесена без урахування суттєвих обставин справи і при цьому не застосовані норми права, які дають всі обґрунтовані підстави для їх застосування.

Наголошує, що позиція захисника щодо наявних письмових доказів у справі та відеозапису, які дають підстави для застосування диспозиції ст.ст. 17, 18 КУпАП стосовно крайньої необхідності та закриття провадження в справі повністю співпадає з позицією ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 особисто надав пояснення суду першої інстанції, що 3 травня 2026 року він рухався на термінову нараду з керівниками інших розвідувальних підрозділів з приводу дій на лінії бойового зіткнення у Запорізькому районі, яка була запланована у м. Запоріжжя (без детального зазначення з урахуванням таємниці).

Звертає увагу, що відповідно до витягу із наказу командира в/ч від 9 січня 2026 року, ОСОБА_1 призначено начальником розвідки-начальником групи розвідки штабу і штурмового батальйону військової частини. Згідно листа командира в/ч, ОСОБА_1 протягом 2026 року постійно і систематично знаходиться в районі бойових дій, який визначений головнокомандувачем ЗСУ. Інших військовослужбовців на вищезазначене завдання залучити було неможливо з урахуванням штатної посади ОСОБА_1 .

Просить постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що того дня зранку він їхав по Набережній магістралі у м. Запоріжжі в напрямку фронту, йому залишалось проїхати 500 метрів до пункту збору. Він терміново поспішав, відвезти його було нікому, командир наказав приїхати. Його зупинили патрульні поліцейські, він сказав їм, що поспішає, намагався все роз`яснити. Проте патрульні сказали, що вони все одно будуть «писати» протокол.

Адвокат Воропаєв В.В. у судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, однак лише у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачено відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

З матеріалів провадження встановлено, що в момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, він проходив військову службу за контрактом на посаді начальника розвідки – начальника групи розвідки штабу 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 (а.с. 15-17)

З дослідженого судом відеозапису події вбачається, що 3 травня 2026 року, о 08.36 годині, у м. Запоріжжі по вул. Прибережна автомагістраль ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), та був зупинений співробітниками патрульної поліції у зв`язку з перевищенням швидкості руху транспортного засобу. Під час спілкування ОСОБА_1 пояснив, що поспішає на взаємодію та сам повідомив про відсутність водійського посвідчення. У ході розмови патрульний сказав ОСОБА_1 , що якби той рухався на транспортному засобі, поміченому як військовий, то його б навіть не стали перевіряти спеціальним приладом на можливе перевищення швидкості.

Допитаний у суді першої інстанції ОСОБА_1 показав, що він вину визнає, проте діяв у стані крайньої необхідності. Пояснив, що 3 травня 2026 року рухався після бойового завдання на зустріч з іншими військовими для взаємодії. Його зупинили патрульні поліцейські за перевищення швидкості, яких він повідомив про причини перевищення та напрямок руху. Посвідчення водія він не отримував, але оскільки водія знайти не змогли, він був вимушений сісти за кермо.

Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і в суді апеляційної інстанції, зокрема про те, що він діяв в умовах крайньої необхідності, що було нерозривно пов`язано із проходженням ним військової служби та виконанням військового обов`язку.

Також апеляційний суд приймає до уваги надану суду довідку начальника Штабу БТГр в/ч НОМЕР_2 від 5 серпня 2026 року про те, що 3 травня 2026 року о 08.15 годині ОСОБА_1 дійсно вибув з КСП для того, щоб вступити у взаємодію з начальниками розвідки суміжних підрозділів. Взаємодія була необхідна для збереження життя особового складу, успішного виконання подальших бойових дій у смузі наступу та більшої обізнаності по противнику.

Суддя апеляційного суду вважає, що в даній ситуації, коли військовослужбовець ОСОБА_1 , діючи в стані крайньої необхідності під час виконання ним обов`язків військової служби, здійснював керування автомобілем, не маючи такого права, суспільна протиправність дій нівелюється.

Апеляційний суд враховує вказані доводи ОСОБА_1 , оскільки наразі в країні триває війна, активні бойові дії проходять на території Запорізької області, щодня цивільні і військові зазнають чисельних негативних наслідків від російської агресії, а тому суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що 3 травня 2026 року він керував автомобілем в умовах крайньої необхідності та під час проходженням військової служби та ситуація, що склалася, вимагала від останнього негайного реагування, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості залучити іншого водія.

На переконання судді апеляційного суду, такі дії ОСОБА_1 були спрямовані на запобігання небезпеки, що загрожувала громадському порядку, життю та здоров`ю населення, що знайшло своє підтвердження під час перевірки достовірності даних, зазначених останнім, отже ці дії були вчинені ним в стані крайньої необхідності, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На зазначену сукупність обставин суд першої інстанції уваги не звернув та всупереч вимогам статей 17, 18 КУпАП визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративного правопорушення.

Відповідно п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з чим, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Воропаєва В.В. задовольнити.

Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, скасувати.

Постановити нову постанову апеляційного суду, якою закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП через вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 331/4063/26