Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №336/384/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/384/26 Головуючий в 1 інст. Вайнраух Л.А.

Провадження № 33/807/893/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шевченко А.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин.

4 січня 2026 року, о 18.44 годині, біля будинку № 13-А по вул. Садівництва в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alсotest Drager 6820», тест № 3776 з результатом 2,59%. Водій від керування відсторонений, транспортний засіб припаркований, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Шевченко А.В. вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суддя суду першої інстанції не дотримався вимог статей 242, 280 КУпАП, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з`ясував, не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 .

Також зазначає, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому подальші вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не можуть вважатися законними.

Вказує, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки з результатом проведеного огляду ОСОБА_1 не погодився. При цьому ОСОБА_1 не було роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я за наявною незгоди з результатами огляду та не складено направлення до закладу охорони здоров`я.

Просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року скасувати, а провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шевченко А.В. не з`явились двічі – 17 липня 2026 року та 7 серпня 2026 року, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно, про що свідчать довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» (а.с. 49, 51, 56, 59).

Разом з тим, 7 серпня 2026 року ані ОСОБА_1 , ані його захисник – адвокат Шевченко А.В. до судового засідання апеляційного суду не з`явились, безпосередньо ОСОБА_1 із заявою про відкладення розгляду скарги на адресу суду не звернувся.

6 серпня 2026 року від адвоката Шевченко А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що вона з 5 серпня 2026 року по 15 серпня 2026 року перебуває у відпустці.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження факту перебування у відпустці та неможливості прибути в судове засідання 7 серпня 2026 року, адвокат Шевченко А.В. до клопотання не додала.

За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шевченко А.В. не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

У судовому засіданні апеляційного суду поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Ренгевич І.О. зазначив, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його огляд на стан сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення були зроблені у повній відповідності до Інструкції та ст. 266 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558881 від 4 січня 2026 року (а.с. 1) підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER» Alkotest 6820. Результат огляду: проба позитивна - 2,59 % (а.с. 4);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 3776 виготовленою о 18 год. 51 хв. 4 січня 2026 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 2,59 %. Ідентичність показань на екрані та у роздруківці ОСОБА_1 засвідчив власним підписом (а.с. 3);

- відеозаписом події, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначені в протоколі день, час та місці, його зупинка. Під час спілкування та перевірки документів водія поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, оголосив їх. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та факт згоди ОСОБА_1 на проходження огляду. Зафіксовано результат продуття алкотестеру – 2,59 % та згоду ОСОБА_1 з результатом огляду (а.с. 8).

Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв клопотання про допит свідків чи дослідження інших доказів, які не містяться в матеріалах справи, а тому суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи.

Жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на них немає жодних посилань, а тому права особи, передбачені ст. 268 КПК України, не порушені.

Доводи апелянта щодо відсутності законних підстав у поліцейських для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд вважає непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно Закону України «Про Національну поліцію України», та за обставин, що водій ОСОБА_1 сам здійснив аварійну зупинку транспортного засобу перед співробітниками патрульної поліції, які вирішили встановити причину такого маневру водія.

Усі подальші обставини, зокрема проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу мали місце вже після спілкування з ОСОБА_1 та перевірки його документів.

Крім того, з огляду на предмет дослідження у рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу дотримання останнім вимог п. 2.9а ПДР України.

Також суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 порядок та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, не запропонували йому проїхати та пройти огляд у медичному закладі, чим порушили порядок огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п. 7 розділу І).

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , біля будинку № 13-А по вул. Садівництва в м. Запоріжжі сам зупинився на «аварійці». Патрульні поліцейські під`їхали до нього та запитали про причину незрозумілих маневрів та невпевненої їзди, на що ОСОБА_1 відповів, що він прибрав транспортний засіб, оскільки «трошки випив». На запитання патрульного ОСОБА_1 відповів, що вживав сидр. У ході подальшого спілкування поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager».

Далі зафіксовано, як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 2,59 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

На посилання сторони захисту про те, що письмове направлення до закладу охорони здоров`я не складалося, слід зазначити, що таке направлення не складалось у зв`язку з проходженням огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та згодою ОСОБА_1 з його результатами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом.

При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шевченко А.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/384/26