Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №331/2896/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 331/2896/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/2896/26 Головуючий в 1 інст. Каретник Ю.М.

Провадження № 33/807/1000/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю захисника – адвоката Халупка С.В., в режимі відеоконференції, розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2026 серії ЕПР1 № 627391, 29.03.2026 о 22:21 в м. Запоріжжі по вулиці Шкільній, 16, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820 відмовився на місці. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Про повторність попереджений. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627406 від 29.03.2026 зазначено, що 29.03.2026 о 22:02 м. Запоріжжя, вулиця Шкільна, 16, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року – 14.09.2025 ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА 5719786. Про повторність попереджений. ОСОБА_1 порушив п. 2.1а. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03 квітня 2026 року два матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне (справа № 331/2896/26, провадження № 3/331/992/2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП та справа № 331/2900/26, провадження № 3/331/993/2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП). Об`єднаній справі присвоєно № 331/2896/26, провадження № 3/331/992/2026.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що на його думку постанова ухвалена за відсутності належних, допустимих і достатніх доказів події та складу інкримінованих правопорушень. Ключовою обставиною у цій справі є факт керування транспортним засобом саме ним. Як вважає апелянт, суд першої інстанції формально зазначив, що на відеозапису зафіксовано рух транспортного засобу та подальше перебування особи в автомобілі, однак не встановив, чи видно на цьому відеозаписі саме водія, чи можливо ідентифікувати його обличчя, чи безперервно зафіксовано шлях від руху автомобіля до моменту контакту поліцейських із особою, яка перебувала всередині.

Під час розгляду справи судом першої інстанції захист наголошував, що додані до адміністративних матеріалів працівниками поліції відеозаписи містять фрагменти невідомого походження, один із яких триває лише 9 секунд, не містить достовірних відомостей про дату, час та технічний засіб фіксації, а також не відображає особу водія. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час 22:21, але відеофіксація поліцейськими починається вже після події, яку поліція зазначила як момент керування. Суд визнав достатнім те, що зафіксована на відео особа «поза розумним сумнівом за рисами обличчя була подібна» до ОСОБА_1 , хоча подібність не є юридичним стандартом ідентифікації особи. Суд також послався на відсутність інших осіб в автомобілі, однак цей висновок сам по собі не доводить, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначений в протоколі час.

ОСОБА_1 зазначає, що не проведено допиту свідків з числа мешканців будинку, не встановлено, хто бачив рух автомобіля, не з`ясовано, звідки поліцейські отримали первинну інформацію про особу водія, не досліджено безперервний ланцюг події.

Як вважає ОСОБА_1 , обвинувачення фактично ґрунтується на припущенні: якщо особа перебувала в автомобілі після того, як автомобіль був помічений у дворі, то саме вона ним керувала. Такий підхід суперечить презумпції невинуватості і не відповідає стандарту доказування, який застосовується з каральними наслідками.

ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції визнав відеозаписи належними доказами, водночас не дав належної оцінки доводам захисту щодо їхнього походження, повноти, безперервності та технічної ідентифікації. У постанові прямо зазначено, що суд відхилив доводи захисту про недопустимість відеозаписів, на яких не зафіксовано дату, час і пристрій, оскільки ст. 251 КУпАП не встановлює обмежень на використання технічних засобів. На його думку така позиція є спрощеною і помилковою, оскільки не звільняє суд від перевірки належності, достовірності, походження та зв`язку такого запису з конкретною справою.

Особливо істотним є те, що фрагмент, на який посилається суд як на доказ руху транспортного засобу, за доводами захисту не має достатніх ідентифікаційних ознак. Якщо відео не містить дати, часу, номера або джерела технічного засобу, не відображає обличчя водія і не забезпечує безперервного переходу від моменту руху автомобіля до моменту спілкування поліцейських з конкретною особою, воно не може бути єдиною або вирішальною підставою для встановлення факту керування.

На думку ОСОБА_1 суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам захисту, що поліцейський фізично не міг достовірно встановити заявлені ознаки алкогольного сп`яніння, якщо особа перебувала в автомобілі, не виходила з нього, не відчиняла двері та фактично спілкування відбувалося за умов, які не дозволяли об`єктивно перевірити запах алкоголю з порожнини рота чи координацію рухів. Наявність ознак сп`яніння не може встановлюватися абстрактно. Суд визнав поведінку ОСОБА_1 такою, що «не зовсім відповідає обстановці», але таке оціночне судження не замінює доказів стану сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_1 не було належним чином запропоновано альтернативний огляд у закладі охорони здоров`я, а направлення містить сумнівні часові дані: у документі вказано час 22:52, за відеозаписом його складали о 23:29. Така розбіжність є істотною.

Також ОСОБА_1 зазначає, що обов`язковою ознакою складу ч. 5 ст. 126 КУпАП є фактичне керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у конкретний час і в конкретному місці. Якщо ця ознака не доведена, склад правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відсутній незалежно від наявності попередніх постанов. Суд фактично використав минулі постанови як аргумент на користь того, що особа могла керувати і в цей раз, що є неприпустимим.

ОСОБА_1 вважає, що факт належності автомобіля ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 іншій особі – ОСОБА_2 , не має доказового значення для доведення його керування і навіть навпаки вказує на необхідність додаткової перевірки: хто мав доступ до транспортного засобу, хто міг ним користуватись, чи були інші особи, які могли керувати, чи підтверджено джерело появи автомобіля у дворі.

На думку ОСОБА_1 , за відсутності належного доказу механічного руху транспортного засобу під керуванням саме його у час визначений в протоколі, суд не мав правових підстав визнавати його винним у повторному керуванні будучи позбавленим права керування. Сумніви щодо цієї обставини повинні були тлумачитись на користь особи, а не замінюватися припущеннями про «подібність» особи або про відсутність інших людей в автомобілі. Суд, відхиляючи доводи щодо ідентифікації особи, обмежився власним візуальним порівнянням особи на відео з ОСОБА_1 у залі суду. У постанові не наведено, які саме ознаки зовнішності, ракурс, якість зображення, тривалість кадру або інші параметри дозволили зробити такий висновок.

Наявні сумніви мають істотний характер. ОСОБА_1 зазначає, що не доведено безперервний і достовірний факт керування транспортним засобом саме ним у час, визначений в протоколі. Не усунуто розбіжності між часом події, часом початку відео фіксації та часом складання направлення. Не встановлено походження окремих відео фрагментів, не підтверджено належну ідентифікацію особи в автомобілі, не перевірено об`єктивність ознак сп`яніння та належність пропозиції пройти огляд. За таких умов висновок суду про наявність складів правопорушень за ч. 3 ст. 130 і ч. 5 ст. 126 КУпАП є передчасним. Тому на думку ОСОБА_1 постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи дотримався.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627391 від 29 березня 2026 року, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився, згідно з яким, 29 березня 2026 року о 22-21 год. в м. Запоріжжя по вул. Шкільна, 16, водій ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ Lanos, номер д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, будучи притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до постанов суду від 14 вересня 2025 року та від 07 жовтня 2025 року, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на місці зупинки;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6820» на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився;

- у довідці про повторність за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 04 вересня 2025 року та постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07 жовтня 2025 року та наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.11.2003.

З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі підтверджена:

- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627406 від 29.03.2026, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився, відповідно до якого29 березня 2026 року о 22-02 год. в м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 16 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos, номер д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року;

- постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.09.2025 ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік;

- постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5719786 від 14.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким тз;

- довідкою щодо повторності вчиненого правопорушення; також, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 05.11.2003.

Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Так, на відеозаписі зафіксовано автомобіль ЗАЗ Lanos, номер д.н.з. НОМЕР_1 , який з увімкненими фарами стоїть посеред двору на проїжджій частині. До автомобіля підходять працівники поліції. Водій автомобіля сидить за кермом та вживає алкогольні напої: відкриває пляшку, наливає рідину у ємність та випиває. При цьому, водій не відкриває повністю вікна автомобіля і згодом намагається їх закрити різними предметами (рядно або ковдра, сонцезахисна панель для автомобілів тощо). Поведінка водія, при цьому, містить ознаки поведінки людини у стані зміненої свідомості: він робить хаотичні рухи в салоні автомобіля, здійснює нераціональні дії (переміщується по салону, намагається завісити вікна тощо). Така поведінка, очевидно, не відповідає обстановці. При цьому вимова водія характерна для вимови особи, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку наданому працівниками поліції відеозапису, який, очевидно, здійснений на мобільний телефон людьми, що знаходились у дворі. На цьому фрагменті відео зафіксовано, як автомобіль ЗАЗ Lanos, номер д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом від`їжджає від під`їзду та займає положення, в якому він був виявлений працівниками поліції.

Доводи апеляційної скарги щодо неприйнятності цього відеозапису, апеляційний суд вважає хибними, оскільки ті стандарти, які апелянт застосовує до відеозапису (наявність маркування з датою та часом, відображення пристрою, на який цей відеозапис зроблений тощо) застосовується до відеозаписів, здійснених працівниками поліції згідно до вимог закону. В даному випадку подія знята на відео сторонніми особами, які такими стандартами не обмежені.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Колсяка В., згідно з яким, останній доповідає, що 29 березня 2026 року о 22-28 отримали виклик на службовий планшет «Порушення ПДР за адресою: м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Шкільна, 16 від екіпажу «Скеля 191». Прибувши на місце виклику, було виявлено водія т/з ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Також під час перевірки документів було встановлено, що водій позбавлений права керування т/з та вже притягався до адміністративної відповідальності за порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА № 5719786 від 14.09.2025. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений.

Відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 627406 за ч. 5 ст. 126 КУпАП за порушення п.п. 2.1.а ПДР України та серії ЕПР1 № 627391 за ч. 3 ст. 130 КУпАП за порушення п.п. 2.5 ПДР України.

Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор Motorola Solution vb400 474580, 474944, відеореєстратор gazer, відеозапис з яких долучено до матеріалів справи та досліджено апеляційним судом.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння № 1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 складені з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містять всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимими доказами, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколів, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколів про адміністративні правопорушення, так і доданими до протоколів доказами, які належно дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін