Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №380/18953/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18953/25 пров. № А/857/31301/26

суддя в 1-й інстанції – Клименко О.М.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 31 липня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01 серпня 2025 року пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020, 2021, 2022 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до поданої заяви від 11 травня 2023 року позивачу було проведено перерахунок пенсії в частині переходу з виду на вид, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Для обчислення пенсії застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки. Нормами чинного законодавства не передбачено застосування середньої заробітної плати в Україні, визначеної частиною другою статті 40 Закону №1058 (за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком), під час переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Отже, розмір пенсії позивача обчислений відповідно до вимог чинного законодавства України.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач скористався своїм правом на подання відзиву в порядку ст.304 КАС України, у якому він просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 08 листопада 2016 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788) (прац. освіти, соцзабезпечення).

З 11 травня 2023 року позивачу на підставі його заяви відповідачем призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) (рішення від 17 травня 2023 року №913110130705), що не заперечується сторонами. Під час призначення пенсії враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки, що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії позивача (алгоритм розрахунку: пенсія за віком Закон №1058).

31 липня 2025 року представник позивача – адвокат Дзісь А.Р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо перерахунку пенсії, у якій просив перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

14 серпня 2025 року №16373-17350/А-52/8-1300/25 листом відповідач повідомив представника позивача про те, що для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, під час переведення на пенсію за віком немає підстав.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, уважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З 01 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року у справі №348/2305/16-а, від 23 листопада 2018 року у справі №465/8263/14-а, від 11 грудня 2018 року у справі №493/1869/17, від 21 грудня 2019 року у справі №211/2459/17(2-а/211/160/17), від 27 лютого 2019 року у справі №185/756/17, від 19 червня 2020 року у справі №759/6396/16-а, від 23 червня 2020 року у справі №751/10237/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі №233/3458/17 та від 12 серпня 2021 року у справі №640/20298/19.

Згідно статті 8 Закону №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058 встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно частини другої статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1+ Кз 2+ Кз 3+...+Кз n); К- страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому разі розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, частиною третьою статті 45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, в якій зазначено, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу з 08 листопада 2016 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону №1788 (прац. освіти, соцзабезпечення), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 він звернувся уперше 11 травня 2023 року.

Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а зазначив, що у разі призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а надалі, у разі висловлення такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відбувається саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин відбувається призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 317/4184/16-а, від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом і в постанові від 31 січня 2025 року у справі №200/1478/24, яку суд ураховує на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії а саме за 2020, 2021, 2022 роки, у зв`язку із чим позиція відповідача про відсутність у позивача такого права не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

Інших вагомих доводів, фактичних обставин, які б впливали на правильність вирішення судом цього спору, відповідач не навів.

Стосовно дати, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зазначає таке.

У змісті позовних вимог позивач визначає такою датою 31 липня 2025 року (дата звернення за перерахунком пенсії).

Згідно частини четвертої статті 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 31 липня 2025 року, тому з огляду на наведені вище приписи Закону №1058, належною датою, з якої його пенсія підлягає перерахунку, є 01 серпня 2025 року (перше число наступного місяця, оскільки заяву подано позивачем після 15 числа), а не 31 липня 2025 року як помилково вважає позивач.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд задовольняє розглядуваний позов частково у такий належний спосіб: визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020, 2021, 2022 роки; зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01 серпня 2025 року пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020, 2021, 2022 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи рішення суду першої інстанції в цілому, колегія суддів вважає, що суд повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну правову оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та фактично повторюють позицію, яка була предметом дослідження суду першої інстанції. Такі доводи не спростовують установлених судом обставин і не доводять неправильного застосування норм матеріального права. Водночас підстав для висновку про те, що суд першої інстанції помилково визначив правовий статус позивача, суд апеляційної інстанції не вбачає.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №380/18953/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин