Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №300/9119/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа №300/9119/25 пров. №А/857/22479/26

суддя в 1-й інстанції – Главач І.А.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Плесак М.В.

представника позивача Федорців О.О.

представника відповідача Кузюка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ГУ ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (далі - відповідач), в якому просив надати Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в сумі 236646280,58 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року позов задоволено повністю. Надано Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" у розмірі 236646280 (двісті тридцять шість мільйонів шістсот сорок шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 58 копійок за рахунок майна Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", що перебуває у податковій заставі.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Нафтохімік Прикарпаття" подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції представник апелянта вказує, що судом першої інстанції проігноровано, що контролюючим органом не здійснені всі заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків і контролюючий орган не укладав з платником податків у якого є значна сума дебіторської заборгованості договір щодо переведення права вимоги його дебіторської заборгованості. Зазначає, що сума дебіторської заборгованості ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» значно перевищує суму податкового боргу і про це відомо контролюючому органу і не досліджувалось судом.

Судом, на думку відповідача, допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, і визнані судом встановленими. Зокрема, суд не дослідив і не надав належної оцінки факту наявності виконавчих проваджень по стягненню з відповідача Державною виконавчою службою боргу на підставі судових рішень, тобто, задовольняючи даний позов, суд здійснює подвійне стягнення боргу з боржника, а саме органами Державної виконавчої служби та органами Державної податкової служби. Крім того, судом не досліджено, а позивачем не повідомлено, що даний спір є спором про стягнення того самого податкового боргу по акцизному збору та вже був предметом розгляду в суді.

Також судом не взято до уваги ряд процесуальних порушень, зокрема позивачем не було направлено відповідачу позов з додатками, відповідачем вчасно не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" є зареєстрованим суб`єктом підприємницької діяльності з 22.03.1994, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11121200000000043.

З 22.03.1994 ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" перебуває на обліку як платник податків. Види економічної діяльності – 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення (основний); 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарство; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Згідно відомостей довідки про борг за платежами, за ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" обліковується заборгованість зі сплати:

акцизного податку на пальне в розмірі 224 337 300,95 грн;

земельного податку з юридичних осіб в розмірі 9 937 870,48 грн;

орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1 568 909,84 грн;

орендної плати з юридичних осіб в розмірі 58 996,49 грн;

рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 128 814,73 грн;

надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти в розмірі 431 681,60 грн;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 156 352,26 грн;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 13 664,95 грн;

екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 8 778,78 грн;

надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в розмірі 3 910,50 грн.

Внаслідок виникнення податкового боргу, Державна податкова інспекція Надвірнянського району Івано-Франківської області Державної податкової адміністрації надіслала ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" першу податкову вимогу форми "Ю1" №17146 від 26.07.2006 на суму 94806429,36 гривень. Дана податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена 28.07.2006 за довіреністю.

Відтак, у зв`язку із непогашенням податкового боргу, Державна податкова інспекція Надвірнянського району Івано-Франківської області Державної податкової адміністрації надіслала ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" другу податкову вимогу форми "Ю2" № 27156 від 28.08.2006 (зворотна сторона а.с.77). Дана податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена 04.09.2006 за довіреністю.

Згідно акта опису майна №3 від 28.07.2021, посадовою особою контролюючого органу здійснено опис майна ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" загальною кількістю 8 найменувань.

Відповідно до змісту витягів №268606910, №268655538, №268634785, №268605401, №268658290, №268515359, №270098073 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано обтяження на нерухоме майно – податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису №3 від 28.07.2021, боржник ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (код ЄДРПОУ 00152230).

Згідно акта опису майна №4 від 28.07.2021, посадовою особою контролюючого органу здійснено опис майна ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" загальною кількістю 5755 найменувань на загальну суму 50 626 924,84 грн.

Відповідно до змісту витягу №74063449, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису №4 від 28.07.2021, боржник ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", строк дії до 30.07.2026.

Згідно акта опису майна №5 від 05.08.2021, посадовою особою контролюючого органу здійснено опис майна ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" загальною кількістю 44 найменування на загальну суму 150 241 935,62 грн.

Відповідно до змісту витягу №74205885, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису №5 від 06.08.2021, боржник ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття, строк дії до 06.08.2026.

Згідно акта опису майна №6 від 17.09.2021, посадовою особою контролюючого органу здійснено опис майна ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" загальною кількістю 50 найменувань на загальну суму 20 077 498,38 грн.

Відповідно до змісту витягу №75029943, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису №6 від 17.09.2021, боржник ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", строк дії до 17.09.2026.

Згідно акта опису майна №1 від 08.02.2022, посадовою особою контролюючого органу здійснено опис майна ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" загальною кількістю 6 найменувань на загальну суму 3 029 150,98 грн.

Відповідно до змісту витягу №77972017, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна відповідача згідно з актом опису №1 від 08.02.2022, боржник ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", строк дії до 08.02.2027.

Рішенням Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області № 46/4-09-19 від 16.06.2023 вирішено здійснити погашення податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.

02.08.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №16231/09-13-08, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

11.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №17749/09-13-08, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

24.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18169/09-13-08, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

25.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18191/09-13-08, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

28.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18362/09-13-08, №18364/09-13-08 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

29.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18448/09-13-08, №18445/09-13-08, №18443/09-13-08, №18449/09-13-08, №18444/09-13-08 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

30.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18490/09-13-08, №18503/09-13-08, №18492/09-13-08, №18493/09-13-08, №18500/09-13-08, №18498/09-13-08 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

31.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №18514/09-13-08, №18512/09-13-08 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

16.01.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №20630/09-13-07, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

23.01.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №21003/09-13-07, №21006/09-13-07, №21014/09-13-07 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

28.01.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №21066/09-13-07, однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

29.01.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №21080/09-13-07, №21079/09-13-07, №21072/09-13-07 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

30.01.2025 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача платіжні інструкції №21116/09-13-07, №21117/09-13-07, №21118/09-13-07, №21119/09-13-07, №21120/09-13-07, №21121/09-13-07, №21122/09-13-07, №21124/09-13-07, №21125/09-13-07 однак такі були повернуті позивачу у зв`язку з накладенням арешту на рахунок за іншим виконавчим документом чи за відсутністю коштів на рахунку відповідача.

Також позивач надав суду копію журналу платіжних інструкцій на стягнення, відповідно до змісту якого позивач неодноразово звертався до банківських установ, у яких відповідач має відкриті рахунки для стягнення в рахунок податкового боргу грошових коштів відповідача з таких рахунків.

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплачував, позивач звертався до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу. Постановою Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №2а-2487/08/0970 стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 26532169,81 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №2а-2877/11/0970 стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 20507668,00 грн. Рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №300/8716/24, від 09.04.2025 у справі №300/645/25, від 18.06.2025 у справі №300/2465/24, від 09.10.2025 у справі №300/4827/25 стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 1006,35 грн, 97934,07 грн, 6433797,84 грн, 5875181,79 грн відповідно. Вказані рішення набрали законної сили та за ними було видано виконавчі документи.

Отже, зважаючи на те, що вжиті позивачем заходи щодо погашення суми податкового боргу не призвели до погашення суми такого боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також – ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (підпункт 87.2 статті 87 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

– у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1);

– у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2);

– у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (підпункт 89.1.3).

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Згідно підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 (30 – з 23 травня 2020 року) календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання застосування зазначених норм ПК України у подібних правовідносинах було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (зокрема, але не виключно, постанови від 31 березня 2025 року у справі №340/2276/23, від 08 січня 2025 року у справі №808/2925/17, від 22 травня 2023 року у справі №280/3408/19, від 28 березня 2023 року у справі №440/11471/21, від 25 листопада 2021 року у справі №580/3199/19, від 28 січня 2020 року у справі №520/3516/19, від 16 липня 2019 року у справі №809/654/18).

Позиція Верховного Суду полягає в тому, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду задля отримання дозволу на погашення податкового боргу за платника податків за рахунок його майна є: наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 60 (30 - з 23 травня 2020 року) календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.

Контролюючим органом здійснені заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків, а саме: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з розрахункових рахунків коштів на погашення податкового боргу та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, направив до банків інкасові доручення (розпорядження) на відповідні суми, однак, у платника податків недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу.

Отже, судове рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, є лише підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення, однак, не підміняє його. Суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2017 року №518.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постанові від 08.01.2025 у справі №808/2925/17.

Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2021 року у справі №580/3199/19 звертав увагу, що рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, не позбавляє органи ДПС України права продовжувати заходи по стягненню такого боргу за рахунок коштів, якщо такі з`являються у платника податків. При цьому податковим органом має бути врахована динаміка надходження коштів та співвідношення залишку боргу до його початкової величини та до вартості майна, що передається на реалізацію.

Рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, прийняте на підставі рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є самостійним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який стосується прав або інтересів визначеної у ньому особи.

Згідно статті 36, 37 ПК України сплата податків є реалізацією основного обов`язку платника податків, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання).

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 01 липня 2020 року у справі №520/3640/19, а в подальшому підтримав в постановах від 25 квітня 2023 року у справі № 820/2513/17, від 04 листопада 2025 року у справі № 280/7258/21.

Згідно пункту 87.3 ПК України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

– майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

– майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

– майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

– кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

– майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

– майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

– майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу";

– кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Отже, аналізуючи перелік майна, яке перебуває у податковій заставі, суд не встановив наявності в переліку майна, такого, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків.

Щодо твердження апелянта, що даний спір вже був предметом розгляду в суді у справі №2а-2877/11/0970 і на даний час є не скасоване судове рішення з даного спору від 09.05.2023р., яке набрало законну силу, то такі апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки в справі 2а-2877/11/0970 предметом спору є стягнення податкового боргу, а в цій справі предметом спору є надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Щодо твердження апелянта, що даний спір є спором між тими самими сторонами про той самий предмет позову як і у справі №300/2969/21, то такі апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки у справі №300/2969/21, позивачем є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Крім того, досліджувались інкасові доручення, складені в жовтні, грудні 2020 року та квітні, травні 2021 року. Як свідчать матеріали справи, Головне управлінням ДПС в Івано-Франківській області після розгляду справи №300/2969/21 продовжувало здійснювати заходи зі стягнення податкового боргу, в тому числі надсилати інкасові доручення на всі розрахункові рахунки, які належать ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Тому безпідставним є посилання Відповідача як щодо тієї самої сторони, так і з тих самих підстав справи.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Щодо обґрунтувань апеляції про порушення позивачем норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо надіслання відповідачу копії позову з додатками, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 161 КАС України позивач - суб`єкт владних повноважень зобов`язаний при поданні позову до суду надати доказ надіслання копії позову відповідачу, а не доказ вручення такої копії. Суд звертає увагу, що позивачем була надана квитанція про відправлення відповідачу цінного листа з описом вкладення, як того вимагають положення ст.161 КАС України.

Також не заслуговують на увагу зауваження відповідача про невиконання в п`ятиденний строк вимог ухвали суду від 07.01.2026 про залишення позовної заяви без руху, оскільки довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що ухвала суду від 07.01.2026 була доставлена до електронного кабінету Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області о 21:14год., тобто після закінчення робочого дня, то за усталеною судовою практикою, вважається, що документ доставлено наступного робочого дня, тобто 08.01.2026, тобто позивачем вчасно, в межах п`ятиденного строку виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції по суті спірних відносин.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду ухвалене на підставі правильно встановлених обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування або зміни.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №300/9119/25 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Повне судове рішення складено 13.08.26