Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №742/3444/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/166/26

Єдиний унікальний № 742/3444/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Голушко Н.А.,

за участю:

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Пастуха О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представниця позивачки – адвокатка Дуденок Оксана Олександрівна, до ОСОБА_2 , представник відповідача – адвокат Пастух Олег Володимирович, про стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокаткою Дуденок О.О. було подано до суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову, а саме: з 01.07.2025.

Позов мотивований тим, що з січня 2021 року ОСОБА_1 перебувала у стосунках з ОСОБА_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син – ОСОБА_4 . Оскільки батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, то при реєстрації народження дитини відомості про батька були записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_2 чекав на народження сина, забирав її з дитиною з пологового будинку та перші п`ять місяців надавав матеріальну допомогу, проте в подальшому припинив надавати кошти.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

Дитина проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. Оскільки батько дитини не надає матеріальну допомогу та не приймає участь у матеріальному забезпеченні, то ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.

11.08.2025 до суду від представника відповідача – адвоката Пастуха О.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечував проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що станом на дату подання позовної заяви про стягнення аліментів рішення суду про визнання батьківства було відсутнє, а тому у ОСОБА_2 був відсутній обов`язок з цього часу сплачувати аліменти.

14.08.2025 від представниці позивачки – адвокатки Дуденок О.О. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вона зазначила, що до суду подано судово-генетичну експертизу, де підтверджено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 .

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, а саме: не заперечував в частині стягнення з відповідача аліментів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду про встановлення батьківства.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши наявні у справі докази та вивчивши всі матеріали провадження, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.п.5), що підтверджується також копією актового запису про народження №53 (а.п.6).

З копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00036295538 від 27.07.2022 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.п.7-8).

Відповідно до копії висновку експерта №103-169-2024 молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено (а.п.22-24).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.11.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.83-84).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.05.2026 рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.11.2025 залишено без змін (а.п.114, 121-127).

Згідно з копіями Витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.9,10).

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК У країни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частинами першою, другою статті 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Стаття 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Аналогічні положення закріплені частиною першою ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Відповідно до «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та «Декларації прав дитини» інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та «Декларації прав дитини» інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.183, 184 СК України.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст.183 СК України - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України - мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, відповідач ОСОБА_2 , являючись батьком малолітньої дитини – ОСОБА_4 , зобов`язаний утримувати її до повноліття. Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених ст.188 СК, не встановлено.

Приймаючи до уваги матеріальне становище дитини, яка потребує допомоги, та зважаючи, що ОСОБА_2 перебуває у працездатному віці та має можливість забезпечувати свою дитину, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Суд вважає, що визначений розмір аліментів на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання дитини саме з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц (провадження № 61-22781св18).

Встановлення батьківства судовим рішенням, ухваленим після подачі позову про стягнення аліментів, не відтерміновує момент нарахування аліментів до дати ухвалення чи набрання чинності цим рішенням.

Визнання або встановлення батьківства в судовому порядку підтверджує існування батьківських обов`язків з моменту народження дитини. Тому аліменти підлягають стягненню з моменту звернення до суду з відповідним позовом, незалежно від дати ухвалення рішення про встановлення батьківства.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №369/9386/17 та від 20.03.2024 у справі №235/101/21.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з дня пред`явлення позову до суду - 01.07.2025, тим самим задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представницею позивачки надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правової допомоги від 01.07.2025, ордер, розрахунок, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 4800,00 (а.п.12,13,14).

Суд з урахуванням складності справи, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 4800,00 гривень.

Також, враховуючи, що позов задоволено, то з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

На підставі наведеного, ст.180-184, 199-200 СК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), представниця позивачки – адвокатка Дуденок Оксана Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), представник відповідача – адвокат Пастух Олег Володимирович (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: вул.Гвардійців Широнінців, буд.43а, м.Харків, 61170), про стягнення аліментів на дитину – задовольнити у повному обсязі.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 1 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 13.08.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА