Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №738/1672/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1672/26

№ провадження 3/738/598/2026

Постанова

іменем України

12 серпня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області у складі судді Волошиної Н.В., за участі секретаря судового засідання Минець П.Д., pозглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,

встановив:

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення А5215 №43 від 14 липня 2026 року, 14 липня 2026 року о 09 годині 00 хвилин на території тимчасового розташування підрозділу військової частини в АДРЕСА_2 був виявлений військовослужбовець ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Тобто військовослужбовець ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду в Україні, знаходився на території АДРЕСА_2 й виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані (стані алкогольного сп`яніння). Таким чином, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності військовослужбовець ОСОБА_1 , своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність , порушив імперативні вимоги статтей 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, тобто знаходився на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 , за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд дослідив додані до протоколу про військову адміністративне правопорушення наступні докази:

- посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 ;

-витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 74 від 13 березня 2026 року;

-витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 46 від 29 серпня 2025 року.

Дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

За змістом ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є єдиним документом, у якому зазначається суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами та має доводитись належними доказами у розумінні ст.251 КУпАП.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.

Диспозиція частини 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, ч.1 ст. 172-20 КУпАП встановлює чотири випадки настання адміністративної відповідальності, кожний з яких утворює окремий склад адміністративного правопорушення, а саме за такі дії:

- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів,

- поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

- виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло, яке саме адміністративне правопорушення інкримінується ОСОБА_1 - поява на території військової частини в нетверезому стані чи відмова від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мають бути підтверджені належними доказами.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас з тим, до протоколу не надано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні будь-якого з вказаних адміністративних правопорушень, якими можуть бути акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу; довідка медичного закладу, в якій зазначено, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмові пояснення особи; пояснення свідків, які підтверджують факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Наявні у матеріалах справи посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 , витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 74 від 13 березня 2026 року, витяг із наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 46 від 29 серпня 2025 року, є документами, які підтверджують те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та може бути суб`єктом інкримінованого діяння, але не доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним чи самостійним доказом вини особи. Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, протокол є лише джерелом доказів та носієм фактичних даних, який має оцінюватися в сукупності з іншими належними доказами (відеозаписами, показаннями свідків, актами тощо).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до статті 7 КУпАП, статті 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 172-20 КУпАП згідно з положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, кеpуючись ст. 7, ч.3 ст. 172-20, п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А H О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Волошина