Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №750/5966/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5966/26

Провадження № 2/750/3148/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019 та понесених удових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 22.02.2019 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 018/6019799-CK. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов зазначеного договору виникла заборгованість у розмірі 10927,01 грн, з яких: 6000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 4486,73 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 440,28 грн – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості). 21.12.2023 між первісним кредитором та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № НІ/11/13-Ф, відповідно до умов якого позивач отримав від АТ «ТАСКОМБАНК» право вимоги, у тому числі, за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019, укладеним з відповідачем. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат, в які включено витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22.07.2026.

22.07.2026 розгляд справи відкладено на 07.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити без її участі та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

07.08.2026 сторони повторно не з`явилися; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

22.02.2019 ОСОБА_1 підписав власноручним підписом заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 018/6019799-CK та паспорт споживчого кредитку за карткою «Велика П`ятірка».

Підписавши заяву-договір, ОСОБА_1 , у тому числі, просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, «Ощадний рахунок» у гривні на його ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку – кредитну картку «Велика п`ятірка», із встановленням на ній кредитного ліміту в сумі 5000 грн; акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті https://tascombank.ua), на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та приєднався до умов Договору; погодився, що підписана ним Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами Договору.

Сторонами договору погоджено наступні умови кредитування: тип кредиту – кредитна лінія; сума/ліміт кредиту – від 0 до 100000 грн, в залежності від суми, погодженої в заявці; строк кредитування – 12 місяців, з автоматичною пролонгацією; пільгова процентна ставка – 0,00001%; базова процентна ставка – 43,2%; реальна річна процентна ставка – 44,70%, яка застосовується, зокрема, при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Отже, кредитний договір № 018/6019799-CK від 22.02.2019 укладено АТ «ТАСКОМБАНК» з ОСОБА_1 в письмовій формі; в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми таких договорів, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.

З огляду на викладене, 22.02.2019 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між АТ «ТАСКОМБАНК» з ОСОБА_1 виникло кредитне правовідношення, за яким АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на визначених у договорі умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З виписок по особовим рахункам кредитного договору № 018/6019799-CK за період з 03.08.2021 по 21.12.2023 вбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в наступних розмірах: по рахунку № НОМЕР_1 – в сумі 5704,43 грн; по рахунку № НОМЕР_2 – в сумі 295,57 грн, а загалом на суму 6000 грн, про що зазначено у доданій до позовної заяви виписці по рахунку відповідача № 9611.5.00227043.000001.

Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019 встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно не виконав, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019 на користь позивача суд звертає увагу на таке.

21.12.2023 між первісним кредитором та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № НІ/11/13-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінанстування, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги; перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1 Договору факторингу).

Відповідно до п. 4.6 Договору факторингу з набуттям прав вимоги фактор приймає всі ризики, пов`язані з кредитами, наданими позичальникам за кредитними договорами, щo існують або можуть виникнути у майбутньому.

На підтвердження переходу прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 018/6019799-CK від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» позивачем надано витяг з Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/13-Ф від 12.12.2023 (витяг з реєстру боржників), в якому зазначено кредитний договір № 018/6019799-CK, ПІБ відповідача, а також суму заборгованості за тілом кредиту (6000 грн) та за процентами, станом на дату відступлення прав вимоги (4486,73 грн); копію акта прийому-передачі реєстру прав вимоги за вказаним Договором факторингу та копію платіжної інструкції № 0403670000 від 21.12.2023, згідно з якою ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснило платіж на користь АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання умов договору факторингу № HI/11/13-Ф від 12.12.2023, про що зазначено в графі платіжної інструкції «призначення платежу».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

З огляду на викладене, заміна осіб в окремих зобов`язаннях, у тому числі в таких, які виникли внаслідок укладення кредитного договору, через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт; фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб`єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб`єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором – банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).

Таким чином, на підставі зазначеного вище договору факторингу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019.

Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, останньому нараховано заборгованість у сумі 10927,01 грн. Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 018/6019799-CK вбачається, що заборгованість за вказаним кредитним договором становить 10927,01 грн, з яких 6000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 4486,73 грн – сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 440,28 грн – сума заборгованості за відсотками, нарахована з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості (з 21.12.2023 по 19.05.2026). Вказана заборгованість є предметом позову.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Наведені вище положення Закону України «Про споживче кредитування» введено в дію пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5%; протягом наступних 120 днів – 1,5%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, після 24.12.2023 максимальний розмір денної процентної ставки по кредитах становить 1%, проте, законодавцем визначено певний перехідний період, який стосується договорів, які були укладенні до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та строк дії яких продовжено після набрання чинності вказаним Законом. Так, до 21.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5%, з 22.04.2024 до 19.08.2024 – 1,5 %, а з 20.08.2024 і до нині становить 1%.

Умови кредитного договору від 22.02.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, цілком відповідають зазначеним вище законодавчим обмеженням; розрахунок заборгованості за цим кредитним договором в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснено правильно, з урахуванням строку кредитного договору та його умов. При цьому нарахування відповідачу заборгованості після відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь позивача узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 514 ЦК України, п. 4.6 Договору факторингу № НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 та умовами кредитного договору щодо автоматичної пролонгації його дії.

Отже, нарахована ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019 за тілом кредиту в сумі 6000 грн та за процентами, нарахованими як до відступлення права вимоги в розмірі 4486,73 грн, так і після цього юридичного факту в розмірі 440,28 грн, відповідають умовам кредитного договору, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Розподіл судових витрат між сторонами судом здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, покладаються на відповідача.

Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Воронков Олексій Михайлович на підставі договору про надання правової допомоги № 02-09/2024-2 від 02.09.2024.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано копію заявки на надання юридичної допомоги № 15 від 01.04.2026, копію платіжної інструкції № 0647120004 від 14.05.2026 щодо оплати послуг адвоката відповідно до вказаного вище договору про надання правничої допомоги та копію витягу з акту № 20 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, згідно з яким згідно з яким складено опис наданих адвокатом послуг, пов`язаних із супроводом примусового стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019, вартістю 9000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Ураховуючи норми цивільного процесуального законодавства щодо сплати, дослідження та розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, зважаючи на характер та обсяг виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат за надану правничу допомогу є завищеною, а тому підлягає зменшенню.

Так, проаналізувавши опис наданих адвокатом позивача послуг, перевіривши відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи незначну складність справи, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на ціну позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу, надану позивачу, до 3000 грн.

Зважаючи на задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути судові витрати, а саме у відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 018/6019799-CK від 22.02.2019 в сумі 10927,01 грн (десять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 01 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 3000 грн (три тисячі гривень) у відшкодування витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ; код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Б.В. Крапивний