Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №689/657/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/657/26

2/689/539/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Фурман Н.Л.,

представника позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить: визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/8 житлового будинку та господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/8 житлового будинку та господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/4 житлового будинку та господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належна на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , як члену колгоспного двору, з припиненням права спільної сумісної власності ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що її батькові ОСОБА_5 , згідно зі свідоцтвом про право власності на будинок від 18 серпня 1987 року належить будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Згідно з вказаним свідоцтвом будинок належав до колгоспного двору, головою двору якого був ОСОБА_5 , свідоцтво видано на підставі рішення Ярмолинецької районної ради №78 від 23 квітня 1987 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після смерті батька вона та її мати прийняли спадщину в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_6 , спадщину якої вона прийняла.

12.09.2024 вона звернулась до нотаріуса із заявою про оформлення своїх спадкових прав після смерті батька ОСОБА_5 та після смерті матері ОСОБА_6 , однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок було видано 18 серпня 1987 року Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області на ім`я ОСОБА_5 , як голови колгоспного двору.

Крім того, позивачка просить припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_4 на 1/4 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст.365 ЦК України, посилаючись на те, що частка є незначною і не може бути виділена в натурі; спільне користування майном є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та просить визнати за нею право власності на 1/4 частку домоволодіння за вказаною адресою.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Представник відповідача Ярмолинецької селищної ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ,належить колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 .

Станом на 15 квітня 1991 року в погосподарському номері за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: голова двору: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дані обставини підтверджуються: свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 18.08.1987 р.; довідкою Ярмолинецької селищної ради №68 від 19.03.2026 (а.с.17,20).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах про захист права приватної власності" до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України "Про власність", застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Розмір частки члена колгоспного двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Тобто, в разі віднесення господарства до колгоспного двору кожен його член має право на частину майна двору в рівних частках.

Враховуючи викладені норми закону та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що кожному з членів колгоспного двору ( ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ) станом на 15.04.1991 року належало по 1/4 частині будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216ЦК України передбачено, що cпадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах про захист права приватної власності" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні застосовуються з 1 липня 1990 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2010 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_5 , його 1/4 частку в рівних долях по 1/8 успадкували дружина ОСОБА_6 і дочка ОСОБА_2 , оскільки вони є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується спадковою справою №34/2020 від 20.02.2020 та виданими свідоцтвами про право на спадщину за законом на інше майно (а.с.72-81).

Таким чином, позивачка ОСОБА_2 набула право на 1/8 частку будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , впорядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , а ОСОБА_6 (мати позивачки) набула право на 1/4 частку, як член колгоспного двору, та на 1/8 частку в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , а всього набула право на 3/8 частки вказаного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.04.2023 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_6 , єдиним її спадкоємцем є дочка ОСОБА_2 , що підтверджується спадковою справою №46/2024 від 10.09.2024, та виданими свідоцтвами про право на спадщину за законом на інше майно (а.с.57-71).

Таким чином, ОСОБА_2 успадкувала після смерті смерті ОСОБА_6 3/8 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, після смерті батька ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_2 успадкувала 1/8 частки домоволодіння, а після смерті матері ОСОБА_6 позивачка успадкувала 3/8 частки домоволодіння за вищевказаною адресою.

Вирішуючи позовну вимогу щодо припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_4 на 1/4 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності за позивачкою на вказану частку, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (стаття 358 ЦК України).

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_8 , як члену колгоспного двору, належить 1/4 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , тобто її частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Також судом встановлено, що припинення права власності відповідачки ОСОБА_8 на вказану частку у майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам сім`ї, оскільки ОСОБА_8 у своїй заяві до суду позов визнала.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.365 ЦК України, позивачка внесла на депозитний рахунок суду вартість 1/4 частки майна(домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі 20 000 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 105 від 06 серпня 2026 року (а.с.204).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дана позовна вимога та позов в цілому підлягають задоволенню.

За заявою представника позивача судові витрати з відповідачів не стягуються.

На підставі п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, ст.ст. 16,328,1218,1261,1268,1269,1270 ЦК України, ст.ст.2,10,13,81,89,263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/8 житлового будинку загальною площею 90,4 кв. м, житловою площею 62,1 кв.м. літ. «А- 1», а також на 1/8 господарських будівель та споруд: веранда літ. «а», літня кухня літ. «Б», сарай літ «б», сарай літ. «В», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 18.08.1987 Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області на підставі рішення виконкому Ярмолинецької районної ради від 23.04.1987 за №78, на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/8 житлового будинку загальною площею 90,4 кв. м., житловою площею 62,1 кв.м. літ. «А- 1», а також на 3/8 господарських будівель та споруд: веранда літ. «а», літня кухня літ. «Б», сарай літ «б», сарай літ. «В», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 18.08.1987 Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області на підставі рішення виконкому Ярмолинецької районної ради від 23.04.1987 за №78, на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 1/4 житлового будинку загальною площею 90,4 кв. м., житловою площею 62,1 кв.м. літ. «А-1», а також на 1/4 господарських будівель та споруд: веранда літ. «а», літня кухня літ. «Б», сарай літ «б», сарай літ. «В», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належні на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , як члену колгоспного двору, на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 18.08.1987 Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області на підставі рішення виконкому Ярмолинецької районної ради від 23.04.1987 за №78, на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_5 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_4 на 1/4 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.