Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №504/1629/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1629/26

Номер провадження 3/504/728/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи в протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627978 від 30.03.2026 вбачається, що 30.03.2026 о 16:40 дорога Новомиколаївська М14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Vectra держномер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, жвавість, не природня блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що було зафіксовано на технічний засіб відеозапису, нагрудний ПВР 276415. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує тз від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, що притягається до відповідальності - адвокат Юськова М.С., просила суд закрити провадження по справі відносно її підзахисного на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У випадку не можливості прийняття судом рішення про закриття провадження по справі з означених вище підстав, захисник просив здійснити призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації та у разі визнання ОСОБА_1 винним застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік. Також, захисник просив, застосувати за аналогією закону приписи ст. 335 КПК України та зупинити провадження по справі у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 служби в Збройних Силах України в чому судом було відмовлено у зв`язку з відсутністю підтвердження об`єктивної неможливості прибуття ОСОБА_1 до суду, прийняття ним участі у справі в режимі відеоконференції, наявністю фактичного представництва його інтересів захисником в суді та відсутністю інституту зупинення провадження по справі в діючому КУпАП.

Під час розгляду справи представник особи, що притягається до відповідальності підтримала доводи, викладені в клопотанні про закриття адміністративного провадження поданого в системі «Електронний суд» від 03.06.2026, згідно якого сторона захисту не згодна з протоколом, вважає його не обґрунтованим, а викладені в ньому обставини такими, що не відповідають дійсності. Так, захисник зазначив, що із відеозапису події не вбачається, яким саме чином працівник поліції встановив наявність ознак наркотичного сп`яніння, оскільки не було встановлено будь-якої поведінки ОСОБА_1 , що не відповідає обстановці, він адекватно реагував на питання працівників поліції, його розмова була логічною, спокійною, будь-яких проявів неадекватної поведінки не було. Поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння лише після того як встановили його притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП у 2022 році. Крім цього її підзахисний повідомив, що він є військовим, у зв`язку з чим захисник вважав, що огляд її підзахисного мав проводитися в порядку ст. 266-1 КУпАП уповноваженими особами ВСП, яких працівники поліції не викликали будучи обізнаними, що водій є військовим. Захисник вважав, що дії ОСОБА_1 як військовослужбовця повинні були кваліфікуватись за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Захисник також просила звернути увагу, що її підзахисного не було відсторонено від подальшого керування тз, що додатково вказує на порушення порядку проведення огляду передбаченого ст. 266 КУпАП. Поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду прирівнюється за наслідками та відповідальністю до керування у стані сп`яніння. Також, захисник просила звернути увагу, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не підписаний працівником поліції, що його склав, тобто є складений з порушенням діючого порядку та є недопустимим доказом по справі.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя дійшов такого висновку.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надані та судом досліджені в ході судового розгляду справи докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627978 від 30.03.2026, а саме: витяг з адмінпрактики адмінпротокол БДР 3026089623586538, довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія; довідку про відсутність адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП протягом року; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2026; відеозапис, що міститься на компакт-диску в матеріалах справи.

За клопотанням сторони захисту судом було допитано інспектора 2 взводу 5 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ОСОБА_2 який суду показав, що 30.03.2026 після обіду на блокпосту був зупинений автомобіль Опель на європейській реєстрації. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд в медичній установі на Воробйова,9 на що водій повідомив, що в нього вдома дружина яка потребує таблетки тому йому потрібно їхати, водію було роз`яснено, що за відмову на нього буде складений протокол. Коли почали складати матеріали, прибула дружина водія, якій були потрібні таблетки, вона почала влаштовувати скандал, знімати на телефон, запитувати чоловіка чому він не їде на огляд, їй повідомили, що вже зафіксована відмова, протокол складений, роз`яснили, що за бажанням вони можуть самостійно звернутися на Воробйова, 9 та пройти огляд. Зупинка тз була на блокпосту, для підтвердження цього необхідно надати запит на військову частину НОМЕР_2 , поліцейські туди заступають по бойовому розпорядженню, але це інформація поширенню не підлягає. Які саме ознаки сп`яніння ним були встановлені у водія свідок не пам`ятає через сплив часу, але водій повідомив, що за 2 дні до цього курив марихуану, коли приїхала дружина повідомив, що нічого не курив та нічого не вживає. Щодо різниці часу на відео та в протоколі, свідок пояснив та просив врахувати, що в екіпажі декілька працівників в яких працюють бодікамери, на диску записи з різних камер, тому десь час початку фіксації має співпадати з часом протоколу. Ознаки сп`яніння на відеозапису зафіксовані. Свідок підтвердив, що направлення він виписував, вважав, що оскільки він супроводжує особу до медичної установи, саме там він ставить підпис. В даному випадку забув поставити підпис. Направлення складається для лікаря не для водія. Свідок повідомив, що кожного водія який зупиняється на блокпосту перевіряють за базою даних, на наявність розшуку та ухилення від призову. База даних в даному випадку не була підставою для проведення огляду. Якщо водій був впевнений, що він не вживав, він би поїхав до медзакладу. Водій повідомив, що він військовий, але сам попросив, щоб в протоколі його пропустили як звичайного водія, оскільки його відпустили на декілька днів з частини.

Судом було досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи, відповідно до якого було встановлено та підтверджено обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Щодо ознак сп`яніння на відеозапису зафіксовано, що була перевірка очей на світло. Один працівник поліції повідомив, що водій нервує, на фонарик зіниці не реагують. При заплющенні та різкому відкритті очей реакція на світло була. На питання поліцейського коли водій вживав востаннє, водій відповів декілька днів назад. На відео фіксації зафіксовано відмову від проходження огляду, причиною було повідомлено необхідність привезти ліки дружині, яка через деякий час сама прибула на блокпост.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть відповідальність на загальних підставах.

Огляд на стан сп`яніння військовослужбовців із залученням Військової служби правопорядку проводиться у випадку, якщо вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а також в інших місцях, передбачених статтею 266-1 КУпАП.

ОСОБА_1 керував автомобілем не під час виконання обов`язків військової служби, а в приватних цілях, про що він сам сказав поліції. За матеріалами справи, водій був у цивільному одязі, без шевронів та пізнавальних знаків ЗСУ, його авто не належить до військового майна.

За таких обставин, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб Військової служби правопорядку або керівництва військової частини та проведення ними огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП.

У суду відсутні підстави для застосування аналогії закону, а саме ст. 69 КК України, оскільки призначення покарання більш м`якого ніж передбачено законом КУпАП не передбачено. Принцип індивідуалізації покарання судом застосовується у випадках наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення. ОСОБА_1 винним себе не визнав, обставини події не підтвердив, будучи військовослужбовцем ЗСУ повідомив про вживання канабісу та просив в протоколі не фіксувати його приналежність до військовослужбовців.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан. Обставини, що пом`якшують відповідальність особи – судом не встановлені.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова