Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №380/2362/25
Суддя: Іщук Лариса Петрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2362/25 пров. № А/857/688/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (головуючий суддя Клименко О.М., м. Львів) у справі № 380/2362/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 13 лютого 2025 року, просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів без прийняття рішення по заяві позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 593; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву позивача і додані до неї документи та прийняти вмотивоване рішення (щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок отримання травми, пов`язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ, або щодо відмови у її призначенні) відповідно до положень пункту 9 Порядку № 593; зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для прийняття рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 593.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що листом Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області від 29 листопада 2024 року № 245/31/01-2024 документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги разом із висновком від 29 листопада 2024 року надіслано до МВС України. Листом Відділу координації пенсійних питань МВС України від 27 грудня 2024 року № 35596-2024 документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання, які він особисто отримав 24 січня 2025 року. Вважає, що ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області вжила всіх необхідних заходів, що виключає будь-яку неправомірну бездіяльність.
Міністерство внутрішніх справ України апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що до матеріалів щодо призначення страхової виплати акт розслідування нещасного випадку та/або копію висновку службового розслідування позивачем не додано, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 593. Вказує, що додана до матеріалів копія висновку за матеріалами службової перевірки за рапортом державного автоінспектора МРЕВ УДАІ УМВС України у Львівській області старшого лейтенанта міліції Кендзьора М.Г. від 10 листопада 1999 року не може бути врахована під час прийняття рішення за наданими матеріалами у зв`язку з тим, що Порядком № 593 подання такого документа не передбачено та зазначений документ не містить інформації для виключення обставин, за яких згідно з умовами пункту 9 Порядку № 593 страхова сума не виплачується. Вважає, що наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами, а тому їх було повернуто на доопрацювання. Протиправності у своїх діях не вбачає.
Апелянти просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії ЛВА-1 № 014650 позивачу 10 вересня 2003 року встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, строком до 01 вересня 2004 року.
Згідно з витягом із акту огляду у МСЕК до довідки серії ЛВА-1 № 137394 позивачу 22 вересня 2004 року встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, пожиттєво.
Позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) від 22 жовтня 2024 року, у якому просив у десятиденний строк з дня реєстрації документів надіслати до МВС України висновок про можливість виплати страхової суми разом з документами, зазначеними у пункті 5 Порядку № 593, для прийняття рішення про призначення виплати або вмотивованої відмови про виплату на підставі пункту 9 цього Порядку, у зв`язку з тим, що 22 вересня 1981 року під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю у боротьбі зі злочинністю, позивач отримав травму “струс головного мозку (ЧМТ), забій м`яких тканин правої половини обличчя”. Внаслідок отримання цієї травми Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК № 2) 10 вересня 2003 року позивачу була встановлена третя група інвалідності, пов`язана з виконанням службових обов`язків, строком на один рік до 01 вересня 2004 року. 22 вересня 2004 року Обласною МСЕК № 2 позивачу підтверджена та встановлена третя група інвалідності, пов`язана з виконанням службових обов`язків, пожиттєво.
До цього рапорту позивач долучив такі документи:
- довідку серії ЛВА-3 № 002039 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого;
- довідку серії 12ААА № 028470 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (видана взамін виписаної з помилкою та ламінованої довідки ЛВА-3 № 002039, виданої 10 вересня 2003 року);
- копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 2 м. Львів серії ЛВА-1 № 014650 від 10 вересня 2003 року;
- копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 2 м. Львів серії ЛВА-1 № 137394 від 22 вересня 2004 року;
- копію висновку за матеріалами службової перевірки, проведеної ІОС УРОС УМВСУ у Львівській області 10 листопада 1999 року;
- довідку про грошове забезпечення;
- копію паспорта серії НОМЕР_1 ;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- копію свідоцтва про хворобу № 616, виданого ВЛК УМВСУ у Львівській області 30 грудня 1999 року;
- довідку № 1390-/297, видану Львівською обласною дирекцією ПАТ “HACK “ОРАНТА” 01 березня 2019 року;
- копію заяви до ПАТ “HACK ОРАНТА” від 22 серпня 2024 року про виплату страхового відшкодування;
- лист-відповідь ПАТ “HACK ОРАНТА” від 26 серпня 2024 року 1390-07-06 № 726.
29 листопада 2024 року Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області склала висновок про виплату ОСОБА_1 страхової суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 593, згідно із яким розмір страхової суми до виплати становить 10836,00 грн.
Листом Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області від 29 листопада 2024 року за № 245/31/01-2024 документи про призначення ОСОБА_1 страхової виплати разом із висновком від 29 листопада 2024 року надіслано до МВС України.
27 грудня 2024 року Відділ координації пенсійних питань МВС України надіслав Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області листа № 35596-2024, відповідно до якого, наявність у поданих документах недоліків (відсутність актів розслідування нещасного випадку) унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком № 593, тому вони повертаються на доопрацювання.
Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача-1 щодо повернення документів без прийняття рішення за заявою (рапортом) від 22 жовтня 2024 року про призначення страхової суми у разі встановлення інвалідності третьої групи в порядку та на умовах, визначених Порядком № 593, звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що МВС України не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні), всупереч вимогам пункту 8 Порядку № 593 не розглянув по суті матеріали щодо призначення та виплату позивачу страхової суми, а протиправно повернув їх Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області на доопрацювання, не прийнявши рішення, за наявності імперативного обов`язку таке рішення прийняти.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками і вважає за необхідне зазначити наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України “Про міліцію” від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ).
Відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, у редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07.11.2015 Закон України “Про міліцію” №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Отже, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі згаданого Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію статті 23 Закону України “Про міліцію” Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно п.п. 8, 9 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
З метою врегулювання правового механізму завершення страхових виплат за страховими випадками, що настали до 01 січня 2007 року, постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 17 червня 2009 року затверджено Порядок та умови завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 01 січня 2007 року.
Згідно пункту 1 Порядку № 593 виплата страхових сум за страховими випадками здійснюється в разі установлення групи інвалідності, що настала у період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення зазначеного строку внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, у розмірі трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Розмір страхової виплати визначається виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) на день загибелі (смерті), установлення втрати працездатності у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), захворюванням чи групи інвалідності, а для звільнених осіб - на день звільнення з органів внутрішніх справ (пункт 3 Порядку № 593).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 593 для виплати страхової суми в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи установлення групи інвалідності працівник міліції подає органові внутрішніх справ за місцем проходження служби:
заяву (рапорт) про виплату страхової суми;
довідку військово-лікувального закладу про поранення або довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності;
копію довідки медико-соціальної експертної комісії про установлення групи інвалідності;
копію акта розслідування нещасного випадку та/або копію висновку службового розслідування. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС подають експертний висновок, копію наказу про відрядження для ліквідації наслідків зазначеної аварії та копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
довідку про грошове забезпечення;
копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, дату його видачі і місце реєстрації (довідку органу реєстрації про місце проживання або місце перебування заявника);
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 593 орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає у десятиденний строк з дня реєстрації документів МВС висновок про можливість виплати страхової суми разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку. МВС приймає у п`ятнадцятиденний строк рішення про призначення виплати і надсилає його разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, органові внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.
Страхова сума виплачується шляхом її перерахування не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення на рахунок, відкритий працівником міліції (його спадкоємцями) в установі банку за рахунок одержувача.
Колегія суддів зазначає, що Порядок №850, а саме, пункт 9 визначає, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень - про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз пункту 8 Порядку № 593 дає підстави дійти висновку про те, що розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для виплати страхової суми, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, а повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства для доопрацювання, Порядком № 593 не передбачено.
Як вже було встановлено, позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) від 22 жовтня 2024 року та необхідними документами про виплату страхової суми у зв`язку із встановленням інвалідності третьої групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
ГУ МВСУ у Львівській області за результатом розгляду поданої позивачем заяви/рапорту сформував висновок, який разом із доданими заявником документами направило МВС України для прийняття відповідного рішення.
МВС України за результатом опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуло такі до ГУ МВС України у Львівській області без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги) на доопрацювання.
Отже, МВС України не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 593.
Колегія суддів звертає увагу, що ні Порядок №850, ні Порядок № 593 не передбачає повноваження МВС щодо повернення документів на доопрацювання, без прийняття рішення по суті заяви.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач протиправно повернув документи позивача разом з висновком ГУ МВСУ у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до його виключної компетенції.
Решта доводів та заперечень скаржника висновків суду не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
За правилами статті 139 КАС України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 380/2362/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua