Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №607/7890/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа №607/7890/26 пров. №А/857/33613/26

суддя в 1-й інстанції – Царук І.М.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року у справі №607/7890/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6954140 від 02.04.2026; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року позов задоволено повністю.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у винесеній щодо нього постанові, порушив вимоги підпункту «в» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП. Вказана постанова, на думку представника відповідача, є законною та обґрунтованою, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, підтверджується відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції та нагрудних камер поліцейських, зі змісту яких вбачається, що номерний знак керованого ОСОБА_1 , автомобіля «Mercedes-Benz С220 CDI», номерний знак НОМЕР_1 є нечитабельним та забрудненим, шо позбавляє можливості чітко визначити його символи з відстані 20 м, тоді як проїзна частина дороги на місці зупинки вказаного автомобіля є сухою та чистою, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача про забруднення номерного знака під час руху внаслідок потрапляння на нього ґрунтового пилу та бруду з дорожнього покриття.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання у зв`язку з чим на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.04.2026 інспектором СПД (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Бей С.С. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6954140 від 02.04.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Згідно з даною постановою ОСОБА_1 ставиться у провину, те що він 02.04.2026 о 16год. 49хв. на автодорозі М-30 (Стрий-Дніпро-Ізварине) 124, керував транспортним засобом марки та моделі «Mercedes-Benz С220 CDI», номерний знак НОМЕР_1 із забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 м, чим порушив вимоги підпункту «в» пункту 2.9. Правил дорожнього руху.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само за вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Отже, системний аналіз наведених положень Правил дорожнього руху та КУпАП свідчить про те, що сама по собі наявність певних забруднень на номерному знаку не є достатньою для висновку про вчинення адміністративного правопорушення. Обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення саме такого ступеня забруднення номерного знака, за якого об`єктивно не забезпечується можливість чітко визначити його символи або буквено-числову комбінацію з відстані 20 метрів.

Таким чином, визначальною для вирішення цього спору є не сама по собі наявність забруднення номерного знака, а встановлення конкретного факту його такої забрудненості, яка позбавляла можливості чітко ідентифікувати номерний знак з відстані двадцяти метрів. Саме ця обставина входить до предмета доказування у справі та повинна бути підтверджена належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.

За правилами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність або відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Відповідно до статті 280 КУпАП орган або посадова особа під час розгляду справи зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення. У цій справі таким суб`єктом є орган поліції, який прийняв оскаржувану постанову та притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, саме відповідач повинен був надати суду належні та достатні докази на підтвердження того, що на момент зупинки транспортного засобу номерний знак був забруднений у такій мірі, за якої його символи неможливо було чітко визначити з відстані двадцяти метрів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такого доказування відповідачем не здійснено. Матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б дозволяли встановити, з якої саме відстані працівником поліції здійснювалося спостереження за номерним знаком, яким чином було визначено відстань у двадцять метрів та на підставі чого зроблено висновок про неможливість чіткого розпізнавання номерного знака на такій відстані.

Зокрема, відповідачем не надано жодного належного доказу фактичної фіксації відстані двадцять метрів між працівником поліції та номерним знаком транспортного засобу. Відсутні відомості про проведення відповідного вимірювання, застосування засобів вимірювальної техніки чи інший об`єктивний спосіб визначення зазначеної відстані. Сам по собі викладений у постанові висновок працівника поліції про те, що номерний знак не можна чітко визначити з відстані двадцяти метрів, за відсутності об`єктивної фіксації цієї обставини не може бути визнаний достатнім доказом встановлення обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення.

Водночас із наданих до матеріалів справи фотознімків убачається, що номерний знак транспортного засобу, хоча й має ознаки забруднення, залишається візуально розпізнаваним, а його буквено-цифрові символи можуть бути розрізнені. Зазначена обставина має істотне значення для оцінки правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки спростовує безумовність твердження про повну неможливість ідентифікації номерного знака.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що наявність певного забруднення номерного знака сама по собі не є достатньою підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП. Закон пов`язує відповідальність із таким ступенем забруднення, який об`єктивно ускладнює або унеможливлює чітке визначення символів номерного знака з відстані двадцяти метрів. Тому висновок про наявність складу адміністративного правопорушення повинен ґрунтуватися не на припущенні про можливу нечіткість номерного знака, а на належно встановленому та підтвердженому доказами факті такої нечіткості.

Колегія суддів також враховує, що представник відповідача посилався на наявність відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції як на доказ забруднення номерного знака. Водночас сам факт наявності відеозапису не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести всі елементи складу адміністративного правопорушення. У цьому випадку відеоматеріали повинні давати можливість встановити не лише факт наявності забруднення, а й те, що саме через це забруднення номерний знак неможливо було чітко ідентифікувати з відстані двадцяти метрів. Якщо така обставина з відеозапису однозначно не випливає та не підтверджена іншими доказами, покладення висновку про винуватість особи виключно на суб`єктивне сприйняття працівника поліції є недостатнім.

Не може бути визнаним переконливим і посилання відповідача на те, що дорожнє покриття в місці зупинки транспортного засобу було сухим та чистим. Зазначена обставина сама по собі не доводить ані ступеня забрудненості номерного знака, ані неможливості його ідентифікації з відстані двадцяти метрів, а тим більше не замінює необхідності належного документального чи технічного підтвердження відповідних обставин.

Відтак колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено ключової для кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121-3 КУпАП обставини — того, що номерний знак автомобіля був забруднений настільки, що його символи неможливо було чітко розрізнити з відстані двадцяти метрів. Не надано ані належної фіксації такої відстані, ані інших об`єктивних доказів, які б безсумнівно підтверджували неможливість ідентифікації номерного знака. Навпаки, долучені до матеріалів справи фотознімки дають можливість розрізнити номерний знак, що підлягає врахуванню при оцінці доказів у їх сукупності.

У цьому контексті колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що твердження працівника поліції щодо неможливості чіткого визначення символів номерного знака з відстані двадцяти метрів не підтверджене належними доказами, а тому не може саме по собі слугувати достатньою правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд першої інстанції правильно виходив із того, що сумніви щодо наявності обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення не можуть покладатися в основу рішення про притягнення особи до відповідальності. Відповідно, за відсутності достатніх доказів вини особи висновок про вчинення нею адміністративного правопорушення є недоведеним.

Такий підхід відповідає встановленим КУпАП вимогам законності провадження у справах про адміністративні правопорушення, за якими орган, що розглядає справу, повинен всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи та вирішити її відповідно до закону.

Посилання апелянта на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не усувають встановленого судом дефіциту належних доказів саме щодо неможливості ідентифікації номерного знака з відстані двадцяти метрів. Сама по собі незгода апелянта з оцінкою судом доказів не свідчить про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП. За таких обставин постанова серії ЕНА №6954140 від 02 квітня 2026 року обґрунтовано скасована судом першої інстанції, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закрито, що відповідає повноваженням суду, визначеним частиною третьою статті 286 КАС України.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року у справі №607/7890/26 ухвалене на підставі правильно встановлених обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування або зміни.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року у справі №607/7890/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин