Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №140/4527/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/4527/25 пров. № А/857/36525/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Матковської З. М.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 140/4527/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Андрусенко О.О., місце ухвалення м. Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – В/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо:

- непроведення нарахування та виплати за період з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024, з 13.06.2024 по 22.07.2024, з 25.08.2024 по 02.09.2024 грошового забезпечення, враховуючи суму додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168) у розмірі 100 000 тис.грн. пропорційно дням стаціонарного лікування;

- зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату за період з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024, з 13.06.2024 по 22.07.2024, з 25.08.2024 по 02.09.2024 грошового забезпечення, враховуючи суму додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі 100 000 тис.грн. пропорційно дням стаціонарного лікування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у складі В/ч НОМЕР_1 брав участь у бойових діях в період з 21.08.2022 по 03.01.2023. При цьому, зазначив, що 02.01.2023 під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань отримав травму «закритий перелом лівої ключиці без зміщення», що підтверджується довідкою від 09.01.2023 №218/5/681А. У зв`язку з чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, в тому числі в такі періоди: з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024, з 13.06.2024 по 22.07.2024, з 25.08.2024 по 02.09.2024. Однак за вказані періоди стаціонарного лікування позивачу не виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, у розмірі 100 000 тис.грн. пропорційно дням стаціонарного лікування, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за періоди з 13.06.2024 по 22.07.2024 та з 25.08.2024 по 02.09.2024.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за періоди з 13.06.2024 по 22.07.2024 та з 25.08.2024 по 02.09.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких зазначають, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує, що не погоджується з тим, що захворювання ОСОБА_1 не пов`язане із отриманою травмою, і з тим, що не підлягає виплаті додаткова винагорода за періоди стаціонарного лікування такого захворювання, яке є наслідком отриманої травми та пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідач апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що за весь час стаціонарного лікування та перебування у відпустках у зв`язку з отриманням травми 02.01.2023, пов`язаної із захистом Батьківщини, позивачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення, відповідно до пунктів 12, 13 розділу XXXIV Наказу №260, тобто, з урахуванням додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн пропорційно дням перебування на лікуванні чи у відпустці. Однак, у оспорювані періоди позивач лікувався не у зв`язку з отриманням травми 02.01.2023, а у зв`язку з наявними у нього захворюваннями, не пов`язаними із захистом Батьківщини.

Позивач та відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу скористалися, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 та у період з 21.08.2022 по 03.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районах населених пунктів Благодатівка, Середній Бурлук Куп`янського району Харківської області, Бахмут Донецької області, Чкаловське Чугуївського району, Подоли Куп`янського району Харківської області, що підтверджується довідкою В/ч НОМЕР_1 від 24.04.2024 №7579/А.

При цьому, довідкою В/ч НОМЕР_1 від 09.01.2023 №218/5/681А підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_1 02.01.2023 одержав травму «закритий перелом лівої ключиці без зміщення». При обставинах: під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, збройними формуваннями рф був нанесений артилерійський обстріл в районі населеного пункту Орлянка, Куп`янського району Харківської області; травма не пов`язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення; перебував в засобах захисту; в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння не перебував. Підстава: наказ командира В/ч НОМЕР_1 від 06.01.2023 №38А.

Також матеріалами справи підтверджено, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах у періоди, зокрема, з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024, з 13.06.2024 по 22.07.2024, з 25.08.2024 по 02.09.2024, про що свідчать наявні у справі копії медичної документації.

07.10.2024 представник позивача - адвокат Світлицька З. О. звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату недоплаченого ОСОБА_1 за період з 26.05.2023 по 02.09.2024 грошового забезпечення, враховуючи суму додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі 100000 тис. грн. пропорційно дням стаціонарного лікування у зв`язку з лікуванням тяжких наслідків травми у виді психічних розладів.

Листом від 20.01.2025 №80/фс В/ч НОМЕР_1 повідомила, що зазначені у наданих виписках №№1909, 4350, 5259, 4317, 6619 діагнози не відповідають довідці від 09.01.2023 №218/5/681А (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), відповідно здійснювати виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. на місяць за періоди з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 13.06.2024 по 22.07.2024, з 25.08.2024 по 02.09.2024 немає правових підстав.

Отже, у цій справі спір між сторонами виник щодо наявності фактичних та правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з розрахунку до 100000 гривень у зв`язку з травмою, пов`язаноюіз захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за час перебування на лікуванні у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є факт перебування на лікуванні внаслідок такого поранення, а із вказаної вище медичної документації позивача не вбачається пов`язаність стаціонарного лікування у періоди з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024 з наслідками травми, отриманої 02.01.2023 під час захисту Батьківщини, тому правові підстави для виплати позивачу такої додаткової винагороди за вказані вище періоди перебування на стаціонарному лікуванні відсутні.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також Закон № 2011-XII), у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України Постанову № 168.

Згідно із пунктом 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до Порядку № 260, та доповнено даний Порядок № 260 новим розділом ХХХІV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Довідкою В/ч НОМЕР_1 від 09.01.2023 №218/5/681А підтверджено, що позивач ОСОБА_1 02.01.2023 одержав травму «закритий перелом лівої ключиці без зміщення», при обставинах: під час захисту Батьківщини (а.с. 24).

Згідно з Витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії (Протокол №3880 від 23.10.2024) травма молодшого сержанта ОСОБА_1 – «стан після закритого крайового перелому акроміального кінця лівої ключиці (02.01.2023) без зміщення уламків, з тимчасовим порушенням функцій, що підтверджується довідкою командира В/ч НОМЕР_1 від 09.01.2023 №218/5/681А про обставини травми, травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 25).

Аналізуючи вище наведене, апеляційний суд зазначає, що позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди, збільшеної до 100000 грн, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із лікуванням саме травми «закритий перелом лівої ключиці без зміщення», отриманої 02.01.2023 під час захисту Батьківщини.

З матеріалів справи встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема, у такі періоди (суд вказує лише спірні періоди):

з 26.05.2023 по 03.07.2023 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», діагноз: «Розлад адаптації у вигляді астено-депресивної реакції на стрес F43.2», про що свідчить виписка з історії хвороби №4949/2-44-23(а.с.34);

з 21.07.2023 по 04.09.2023 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», діагноз: «Розлад адаптації у вигляді астено-депресивної реакції на стрес F43.2», про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4350 (а.с.34 зворот-35);

з 07.09.2023 по 20.10.2023 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», діагноз: «Розлад адаптації у вигляді астено-депресивної реакції на стрес. Стан компенсації F43.2», про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №5259 (а.с.35зворот-36);

з 09.04.2024 по 26.04.2024 у КП «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради, основний діагноз «ураження поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією. Двобічна вертеброгенна люмбоішіалгія і цервікоторакалгія з вираженим больовим та м`язево-тонічним синдромами на грунті остеохондрозу шийного, грудного і поперекового відділів хребта з протрузією дисків «..» та килами дисків «..», супутній діагноз «остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта. F43.2 – порушення адаптації», про що свідчить виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №2304 (а.с.36зворот-37);

з 13.06.2024 по 22.07.2024 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», діагноз: «Розлад адаптації у вигляді пролонгованої астено-депресивної реакції з помірно вираженими тривалими проявами. F43.2. Дисциркуляторна енцефалопатія IІ ст. зі стійким цефалгічним, вестибулоатактичним і церебрастенічним синдромами на грунті церебральної мікроангіопатії і гіпертонічної хвороби з помірними порушеннями функцій центральної нервової системи. Грижа стравохідного отвору діафрагми (К44). Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Рефлюкс-езофагіт, нестійка ремісія. (К21.1). Хронічний гастрит, нестійка ремісія без порушення функції травлення(К29). Гіпертонічна хвороба 1 стадії, 2 ступеня, ризик помірний (111.9). Ожиріння аліментарно-конституційного гененезу І ступеня (Е66). Міопія слабкого ступеня лівого ока (Н52.1). Синдром сухих очей. (Н16.2). ангіопатія сітківки обох очей. (Н35.0) Стан після артроскопічної операції з транспозицією сухожилка довгої головки двоголового м`яза лівого плеча (07.05.24) з приводу SLAP- синдрому. Комбінована нестійка контрактура лівого плеча з тимчасовим порушенням функції кінцівки», про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4317 (а.с.37зворот-38);

з 25.08.2024 по 02.09.2024 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», діагноз: «Консолідований перелом лівої ключиці, нефіксований розрив лівого акромеально-ключичного з`єднання після операції МОС ключиці, пластики акромеально-ключичного з`єднання (20.02.2023) пластикою вживлення металоконструкцією (27.10.2023), операції (07.05.2024) артроскопії лівого плечового суглобу тенотомії та анкерна рефіксація сухожилка довгої головки біцепса, комінована контрактура лівого плечового суглобу з помірним порушенням функції верхньої кінцівки. Поширений остеохондроз, шийного, грудного, поперекового відділів хребта без порушення статико-кінетичної функції хребта(М42.15). Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. зі стійким цефалгічним, вестибулоатактичним і церебрастенічним синдромами на грунті церебральної мікроангіопатії і гіпертонічної хвороби з помірними порушеннями функцій центральної нервової системи. Наслідки акубаротравми (02.01.2023) у вигляді лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 4,0 метрів. Т70.0. Н90.4. Н74. Помірно виражений невротичний розлад з тривалими хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації. F43.2. Грижа стравохідного отвору діафрагми (К44). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеня, серцево судинний ризик помірний (I11). Недостатність мітрального клапану 1 ступеня (134) Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Рефлюкс-езофагіт, нестійка ремісія.(К21). Хронічний гастрит, нестійка ремісія без порушення функції травлення (К29). Ожиріння аліментарно-конституційного гененезу І ступеня (Е66). Хронічний фарингіт, нестійка ремісія. I.39.9. Короткозорість ступеня 0,75 Д при гостроті зору з корекцією до 1,0 обох очей. Ангіопатія сітківки обох очей. (Н35.Н52) », про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого №6619(а.с. 38 зворот-39).

Крім того, згідно з довідкою КП «Волинська психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 29.08.2024 № 580 (а.с. 33), 29.08.2024 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , та зазначено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва:

«Консолідований перелом лівої ключиці, нефіксований розрив лівого акромеально-ключичного з`єднання після операції МОС ключиці, пластики акромеально-ключичного з`єднання (20.02.2023) пластикою вживлення металоконструкцією (27.10.2023), операції (07.05.2024) артроскопії лівого плечового суглобу тенотомії та анкерна рефіксація сухожилка довгої головки біцепса, комбінована контрактура лівого плечового суглобу з помірним порушенням функції верхньої кінцівки» Травма - тяжка. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (згідно довідки від 24.04.2024 №7579/A);

«поширений остеохондроз, шийного, грудного, поперекового відділів хребта без порушення статико-кінетичної функції хребта(М42.15). Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. зі стійким цефалгічним, вестибулоатактичним і церебрастенічним синдромами на грунті церебральної мікроангіопатії і гіпертонічної хвороби з помірними порушеннями функцій центральної нервової системи» - захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (згідно довідки від 24.04.2024 №7579/A);

«наслідки акубаротравми (02.01.2023) у вигляді лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 4,0 метрів. Т70.0. Н90.4. Н74» - травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби;

«помірно виражений невротичний розлад з тривалими хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації. F43.2» - захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (довідка про безпосередню участь особи в бойових діях від 24.04.2024 № 7579/А);

«грижа стравохідного отвору діафрагми (К44). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеня, серцево судинний ризик помірний (II1). Недостатність мітрального клапану 1 ступеня (134) Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Рефлюкс-езофагіт, нестійка ремісія.(К21). Хронічний гастрит, нестійка ремісія без порушення функції травлення. (К29)»- захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби;

«ожиріння аліментарно-конституційного гененезу І ступеня. (Е66). Хронічний фарингіт, нестійка ремісія. 1.39.9. Короткозорість ступеня 0,75 Д при гостроті зору з корекцією до 1,0 обох очей. Ангіопатія сітківки обох очей. (Н35. Н52)» - захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби (а.с.33).

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100000 гривень за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я саме з 13.06.2024 по 22.07.2024 та з 25.08.2024 по 02.09.2024, оскільки виписками із медичної карти стаціонарного хворого № 4317 та №6619 (а.с. 37 зворот-39) підтверджено, що у такі періоди він проходив лікування, в тому числі у зв`язку із отриманою 02.01.2023 під час захисту Батьківщини травмою «закритий перелом лівої ключиці без зміщення» та таких її наслідків –нефіксований розрив лівого акромеально-ключичного з`єднання після операції МОС ключиці, пластики акромеально-ключичного з`єднання (20.02.2023) пластикою вживлення металоконструкцією (27.10.2023), операції (07.05.2024) артроскопії лівого плечового суглобу тенотомії та анкерна рефіксація сухожилка довгої головки біцепса. Комбінована нестійка контрактура лівого плеча з тимчасовим порушенням функції кінцівки.

В той же час, у періоди з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024 позивач дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я, однак його захворювання з такими діагнозами як «розлад адаптації у вигляді астено-депресивної реакції на стрес F43.2», «ураження поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією», «остеохондроз хребта», не пов`язане з травмою «закритий перелом лівої ключиці без зміщення», отриманою 02.01.2023 під час захисту Батьківщини.

Також апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції щодо того, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за час перебування на лікуванні у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є факт перебування на лікуванні внаслідок такого поранення, а із вказаної вище медичної документації позивача не вбачається пов`язаність стаціонарного лікування у періоди з 26.05.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 04.09.2023, з 07.09.2023 по 20.10.2023, з 09.04.2024 по 26.04.2024 з наслідками травми, отриманої 02.01.2023 під час захисту Батьківщини, тому правові підстави для виплати позивачу такої додаткової винагороди за вказані вище періоди перебування на стаціонарному лікуванні відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 140/4527/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин