Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №320/42451/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/42451/23 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Карпушової О.В., Златіна С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, треті особи: Комісія з питань вищого корпусу державної служби, Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання обов`язків за посадою,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - відповідач/апелянт/КРАІЛ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - третя особа 1), Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - третя особа 2), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження»;

- визнання протиправним та скасування наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325»;

- стягнення з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження».

Визнано протиправним та скасовано наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325».

Стягнуто з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 13 жовтня 2023 року по 22 травня 2024 року в сумі 1 125 306, 60 грн.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у межах суми стягнення за один місяць, а саме 148 625, 40 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - залишено без змін.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Добрянської Ольги Дем`янівни про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 320/42451/23.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 95 200, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено під час ухвалення рішення по суті спору, а тому наявні передбачені статтею 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового судового рішення. Суд зазначив, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості незалежно від того, чи були такі витрати фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті, а їх розмір має відповідати складності справи, обсягу виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, ціні позову та значенню справи для сторони. На підтвердження понесених витрат позивачкою надано договори про надання правничої допомоги, додаткові угоди та акти наданих послуг, відповідно до яких вартість підготовки позовної заяви становила 45 360, 00 грн, а представництва інтересів позивачки під час розгляду справи, зокрема підготовки процесуальних документів, розрахунків середнього заробітку та участі в судових засіданнях, - 49 840,00 грн, тобто загалом 95 200,00 грн. Суд врахував, що гонорар за представництво був визначений сторонами у фіксованому розмірі та не залежав від фактичної кількості підготовлених документів чи тривалості судових засідань, а подані акти містили достатній детальний опис виконаних адвокатом робіт. Оцінивши характер і складність спору, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також значення справи для позивачки, суд визнав заявлений розмір витрат співмірним і обґрунтованим. При цьому відповідач, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності таких витрат, обмежився оціночними твердженнями, не надав належних доказів завищення вартості послуг та не зазначив власного розрахунку суми, яку вважав би співмірною. У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що доводи відповідача не спростовують обґрунтованості заявлених витрат, задовольнив заяву представника позивачки та стягнув на її користь 95 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про співмірність заявлених позивачкою витрат у розмірі 95 200, 00 грн та безпідставно поклав в основу рішення лише те, що відповідач не довів їх неспівмірності й не навів власного розрахунку суми, яку вважав би обґрунтованою. Суд не здійснив належної оцінки реальності, необхідності та розумності заявлених витрат, не врахував конкретних обставин справи, обсягу фактично наданих адвокатом послуг, витраченого часу та середньої вартості аналогічних юридичних послуг. Домовленості між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару не є обов`язковими для суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки суд має самостійно перевірити, чи були такі витрати фактичними й необхідними, а їх розмір - розумним та обґрунтованим. Апелянт стверджує, що оскаржуване додаткове рішення не містить належної оцінки цих критеріїв, унаслідок чого заявлена сума була стягнута без повного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про судові витрати. Вартість послуги зі складання позовної заяви в розмірі 45 360, 00 грн за вісім годин роботи, тобто 5 670, 00 грн за годину, є істотно завищеною порівняно із середньою вартістю підготовки позовних заяв у трудових спорах у місті Києві, яку КРАІЛ визначає в межах від 2 500, 00 до 7 000, 00 грн. Така вартість не відповідає складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та часу, витраченому на її виконання. Крім того, КРАІЛ заперечує обґрунтованість витрат у розмірі 49 840, 00 грн за представництво інтересів позивачки в суді. Зазначена в акті тривалість судових засідань не відповідає їх фактичній тривалості: більшість засідань тривали менше однієї години, засідання 18 квітня 2024 року - близько десяти хвилин, а засідання 2 травня 2024 року - трохи більше однієї години, а не дві години, як зазначено в акті. У зв`язку із цим апелянт стверджує, що до акта безпідставно включено завищену кількість годин участі адвоката в судових засіданнях. Також КРАІЛ звертає увагу на те, що фіксована вартість представництва в сумі 49 840, 00 грн була визначена додатковою угодою ще 17 січня 2024 року, хоча на той час сторони не могли передбачити кількість і тривалість майбутніх судових засідань та обсяг процесуальних документів, які необхідно буде підготувати. При цьому в акті від 22 травня 2024 року загальна вартість перелічених послуг точно відповідає заздалегідь установленій сумі, що, на думку апелянта, ставить під сумнів достовірність і обґрунтованість здійсненого розрахунку. Отже, апелянт вважає, що заявлена до відшкодування сума є завищеною, неспівмірною зі складністю спору, обсягом фактично наданих послуг та витраченим адвокатом часом, не відповідає критеріям необхідності й розумності та призводить до покладення необґрунтованого фінансового навантаження на державний орган, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначених умов дотримано, оскільки представник відповідача у позовній заяві зазначив про понесення витрат на професійну правничу допомогу та вказав, що докази їх понесення будуть подані після ухвалення рішення по суті.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатом Добрянською О.Д. укладено договір № 16/10 про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору клієнт доручив, а адвокат прийняла на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 16 жовтня 2023 року до договору № 16/10 сторони погодили надання правничої допомоги з оплатою у фіксованому розмірі, що включала підготовку позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення і наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.

На підтвердження виконання умов договору сторонами підписано акт наданих послуг № 1 від 15 листопада 2023 року, згідно з яким адвокатом надано послугу з підготовки відповідної позовної заяви. Тривалість виконання роботи визначено у вісім годин, а її вартість - у розмірі 45 360,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що обсяг обґрунтування позовної заяви склав 18 аркушів.

Крім того, 17 січня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Добрянською О.Д. укладено договір № 17/01 про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язалася надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 від 17 січня 2024 року до договору № 17/01 сторони погодили надання правничої допомоги з оплатою у фіксованому розмірі, яка полягала у представництві інтересів ОСОБА_1 у Київському окружному адміністративному суді під час розгляду справи № 320/42451/23.

На виконання умов цього договору сторонами підписано акт наданих послуг № 1 від 22 травня 2024 року на суму 49 840, 00 грн.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що адвокатом підготовлено письмові пояснення у справі, розрахунки середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов`язків станом на 18 квітня та 2 травня 2024 року, заперечення проти клопотання про приєднання нових доказів, а також забезпечено участь у судових засіданнях, які відбулися 28 лютого, 25 березня, 18 квітня, 2 травня та 22 травня 2024 року. Загальну тривалість надання цих послуг визначено у дванадцять годин, а їх вартість - у розмірі 49 840,00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачкою до відшкодування, становить 95 200, 00 грн.

Обґрунтовуючи співмірність заявлених витрат, представник позивачки зазначила, що ОСОБА_1 обіймає посаду керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка належить до посад державної служби категорії «А», та є службовою особою, яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Представник позивачки наголосила, що справа № 320/42451/23 відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України не належить до справ незначної складності, а її вирішення має істотне значення для позивачки, оскільки стосується захисту її права на працю та впливає на професійну репутацію й авторитет як державного службовця з шістнадцятирічним стажем, яка раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Також у заяві про розподіл судових витрат зазначено, що позивачка неодноразово зверталася до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей із заявами про винесення на розгляд колегіального органу питання щодо скасування рішення від 13 жовтня 2023 року № 325 та завершення дисциплінарного провадження у зв`язку із закінченням установлених законом строків його здійснення.

Водночас до моменту ухвалення судом рішення у справі ОСОБА_1 продовжувала залишатися відстороненою від виконання посадових обов`язків. Дисциплінарне провадження тривало понад сім місяців замість передбачених законодавством 45 календарних днів, упродовж яких позивачка не отримувала заробітної плати, перебуваючи у стані вагітності та маючи на утриманні двох малолітніх дітей, батько яких був мобілізований до Збройних Сил України.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Оцінюючи наведені обставини та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

Фіксований розмір гонорару та погодинна оплата є різними формами обчислення винагороди адвоката. У разі погодження сторонами фіксованого гонорару його розмір не визначається шляхом множення фактично витраченого адвокатом часу на вартість однієї години роботи, а встановлюється заздалегідь за весь погоджений сторонами обсяг правничої допомоги. Водночас фіксований характер гонорару не звільняє суд від обов`язку перевірити реальність, необхідність та розумність витрат, однак і не дає підстав автоматично перераховувати такий гонорар залежно від фактичної тривалості окремих судових засідань.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, відповідно до якої фіксований розмір гонорару та погодинна оплата є різними формами обчислення винагороди адвоката. У разі встановлення договором фіксованого розміру гонорару його сума не визначається залежно від фактичної кількості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги. Водночас під час розподілу судових витрат суд повинен перевірити реальність, необхідність і співмірність заявленої суми з урахуванням складності справи, обсягу виконаних робіт, кількості судових засідань, тривалості розгляду справи та інших істотних обставин.

Отже, посилання апелянта на те, що окремі судові засідання тривали менше часу, ніж зазначено в акті наданих послуг, саме по собі не свідчить про завищення заявлених витрат, оскільки додатковою угодою від 17 січня 2024 року сторони погодили не погодинну оплату, а фіксовану вартість представництва інтересів позивачки у суді першої інстанції в розмірі 49 840,00 грн.

Зазначення в акті кількості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, за таких обставин має інформаційний характер та деталізує обсяг виконаних робіт, однак не змінює погодженого сторонами порядку обчислення гонорару і не перетворює його на погодинну оплату.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що на момент укладення додаткової угоди сторони не могли передбачити кількість судових засідань, їх тривалість та обсяг процесуальних документів, які необхідно буде підготувати. Визначення фіксованого гонорару за своєю суттю передбачає попереднє погодження загальної вартості правничої допомоги незалежно від точного обсягу часу, який буде витрачено адвокатом у майбутньому. Тому відповідність загальної вартості послуг, зазначеної в акті, сумі, встановленій додатковою угодою, свідчить про виконання сторонами умов договору, а не про недостовірність або штучне формування розрахунку витрат.

При цьому матеріалами справи підтверджено фактичне надання адвокатом передбачених договорами послуг. Зокрема, адвокатом підготовлено позовну заяву, письмові пояснення, заперечення проти клопотання про приєднання нових доказів, два розрахунки середнього заробітку, а також забезпечено представництво інтересів позивачки у п`яти судових засіданнях. Зазначені послуги безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, а їх надання підтверджується договорами, додатковими угодами та підписаними сторонами актами.

Колегія суддів враховує, що спір не належав до справ незначної складності, стосувався правомірності порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання обов`язків державного службовця категорії «А», а також стягнення середнього заробітку в сумі понад 1,1 млн грн. Результат його вирішення мав істотне значення для позивачки, оскільки впливав не лише на реалізацію її права на працю та майновий стан, а й на професійну репутацію й авторитет як керівника апарату державного органу.

Заявлена вартість послуг адвоката за 1 годину складає за розрахунками відповідача в апеляційній скарзі 5 670, 00 грн, тобто в межах середньої вартості складання позовних заяв у трудових спорах у місті Києві, яка становить від 2 500, 00 до 7 000, 00 грн, про що стверджує апелянт.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Саме по собі висловлення незгоди з розміром гонорару, без наведення обґрунтованого альтернативного розрахунку та без подання доказів, які б підтверджували явну невідповідність заявленої суми складності справи, обсягу виконаних робіт і значенню спору для сторони, не є достатньою підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Посилання апелянта на те, що Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей є державним органом і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, також не підтверджує неспівмірності витрат. Фінансування відповідача з бюджету не звільняє його від процесуального обов`язку відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, документально підтверджені, необхідні та розумні витрати, понесені у зв`язку із захистом порушених прав.

Суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на умови договорів, а дослідив зміст наданих адвокатом послуг, їх зв`язок із розглядом справи, складність спору, ціну позову та значення справи для позивачки. Водночас апелянт не довів, що будь-які із зазначених в актах послуг фактично не надавалися, не були необхідними для розгляду справи або не стосувалися предмета спору.

Таким чином, подані позивачкою докази у своїй сукупності підтверджують реальність і необхідність витрат на професійну правничу допомогу, а їх загальний розмір є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням результату розгляду справи для позивачки. Верховний Суд також послідовно виходить із того, що правомірне очікування сторони, яка виграла справу, на відшкодування розумних, реальних та обґрунтованих витрат не може бути обмежене з виключно формалістичних підстав, зокрема у разі погодження сторонами фіксованого розміру гонорару.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а фактично зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів та розміром присуджених витрат, без належного обґрунтування їх неспівмірності.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 95 200,00 грн та не вбачає правових підстав для зменшення цієї суми.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Карпушова О.В.

Златін С.В.