Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №320/53011/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/53011/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу;

- ? зобов`язати відповідача здійснити перерахунок середньогомісячного заробітку за останні три роки позивачу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 р., позивач подав апеляційну скаргу.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і не надав належної оцінки його доводам. Вказує, що відповідач безпідставно відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі поданих довідок про заробітну плату, чим порушив його право на належне пенсійне забезпечення. Крім того, позивач зазначає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи та не забезпечує ефективного захисту його порушених прав.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На обґрунтування своїх заперечень зазначає, що рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнято відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Вказує, що після врахування поданих позивачем довідок про заробітну плату коефіцієнт заробітку та розмір пенсії зменшуються, а тому підстав для проведення такого перерахунку немає. Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Пенсія позивачу призначена з 27 травня 2014 року.

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача для розрахунку пенсії при первинному її обчисленні застосовано заробіток за періоди роботи з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року та з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2024 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітку позивача для обчислення пенсії після оптимізації становить 1,15455.

20 серпня 2024 року позивач звернувся із заявою № 12330 щодо перерахунку пенсії - зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року відповідно до Закону № 1058-IV. До заяви долучені довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19 серпня 2024 року № 514/02-46 за період роботи з 01 листопада 1982 року по 31 жовтня 1987 року та від 19 серпня 2024 року № 06/54-143 за період роботи з 01 листопада 1987 року по 31 грудня 1990 року.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 27 серпня 2024 року № 930100855554 про відмову в перерахунку пенсії.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що при проведенні перерахунку пенсії за наданими довідками про заробітну плату коефіцієнт заробітку зменшується, а саме до перерахунку коефіцієнт заробітку становить 1,15455, середньомісячний заробіток становить 9 230 грн після перерахунку пенсії коефіцієнт заробітку склав 1,11263, середньомісячний заробіток склав 8 894 грн 89 коп.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

При цьому, відповідно до ст. 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П= Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1058-IV встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду, 20 серпня 2024 року позивач звернувся із заявою № 12330 щодо перерахунку пенсії - зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням довідок від 19 серпня 2024 року № 514/02-46 за період роботи з 01 листопада 1982 року по 31 жовтня 1987 року та від 19 серпня 2024 року № 06/54-143 за період роботи з 01 листопада 1987 року по 31 грудня 1990 року. Рішенням від 27 серпня 2024 року відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

Вказане рішення обґрунтовується тим, що відповідно до наданих позивачем довідок про заробітну плату та проведеного уповноваженим органом перерахунку пенсії, встановлено відсутність підстав для покращення пенсійного забезпечення, а навпаки - наявність показників, які призводять до його зменшення.

Так, апеляційним судом встановлено, що до проведення перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітку позивача становив 1,15455, що відповідало середньомісячному заробітку у розмірі 9 230 грн. Разом із тим, після врахування додатково поданих довідок про заробітну плату та здійснення відповідного перерахунку, індивідуальний коефіцієнт заробітку зменшився до 1,11263, а розмір середньомісячного заробітку - до 8 894 грн 89 коп.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до загальних засад пенсійного забезпечення та правозастосовної практики, перерахунок пенсії має на меті покращення становища пенсіонера, зокрема шляхом збільшення розміру пенсійних виплат. Однак у даному випадку подані позивачем документи не лише не сприяють такому покращенню, а навпаки - зумовлюють зменшення ключових показників, що враховуються при обчисленні пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що проведення перерахунку пенсії на підставі поданих довідок є недоцільним, оскільки призводить до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітку та середньомісячного заробітку, що, у свою чергу, негативно впливає на розмір пенсійних виплат позивача та не відповідає меті такого перерахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 01 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абз. 1-3 цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

- продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

- продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З аналізу наведених норм вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

З матеріалів справи колегія суддів встановила, що переведення позивача з одного виду пенсії на інший не відбувалося. Фактично, після призначення пенсії, обчисленої відповідно до Закону № 1058-ІV, позивач звернувся до відповідача з заявою щодо її перерахунку з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та з урахуванням довідок про заробітну плату за періоди до липня 2000 року.

Отже, перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 522/1916/17, від 21 жовтня 2021 року у справі № 2-а-2430/11, від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23 дійшов таких висновків: «за змістом ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

Тому під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Тобто перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.»

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного вище правового регулювання в контексті спірних правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, за певний календарний рік.

Такі висновки суду викладені у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 804/9874/14, від 13 червня 2019 року у справі № 265/84/16-а, від 21 жовтня 2021 року у справі № 2-а-2430/11, від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що документів (розпоряджень, розрахунків, протоколів тощо), які б підтверджували факт визначення індивідуального коефіцієнта заробітку позивача у розмірі, більшому ніж 1,15455, не надано.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, повноваження щодо призначення, перерахунку та обчислення пенсій, у тому числі визначення індивідуального коефіцієнта заробітку, належать до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Такі повноваження мають дискреційний характер, оскільки передбачають здійснення уповноваженим органом оцінки поданих документів, їх відповідності встановленим вимогам, а також застосування передбачених законом формул і показників при обчисленні пенсії.

Водночас дискреційні повноваження Пенсійного фонду не є абсолютними та здійснюються виключно в межах і у спосіб, визначених законом, із дотриманням принципів обґрунтованості, об`єктивності та правової визначеності. Суд перевіряє, чи діяли органи Пенсійного фонду в межах наданих повноважень, чи не було допущено свавільного тлумачення норм права або відхилення від установленого порядку обчислення пенсії.

У даному випадку судом не встановлено порушень з боку органу Пенсійного фонду при визначенні індивідуального коефіцієнта заробітку позивача, який становить 1,15455, оскільки такий розрахунок здійснений на підставі наявних у пенсійній справі документів та відповідно до вимог законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик