Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №320/37167/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/37167/24 Головуючий у 1 інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Сінельнік В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» (далі - ТОВ «Спешл Тайм», Товариство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 № 0017722/0706;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 № 0017708/0706;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 № 0017701/0706;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 № 0017720/0706;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 № 0017723/0706.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.03.2024 № 0017722/0706, № 0017708/0706, № 0017701/0706, № 0017720/0706, № 0017723/0706.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що оскільки у запереченнях на акт перевірки від 15 січня 2024 року ТОВ «Спешл Тайм» вимагало повного перегляду результатів перевірки, предметом оскарження були всі порушення, зазначені у цьому акті, а тому, дослідження під час позапланової перевірки питання своєчасності реєстрації акцизних накладних не свідчить про вихід контролюючого органу за межі предмета перевірки. Також, апелянт стверджує, що запити від 20 та 21 лютого 2024 року були повторними та фактично випливали із запитів від 15 лютого 2024 року, які були своєчасно вручені представнику товариства під підпис, у зв`язку з чим висновок суду про порушення пункту 85.4 статті 85 ПК України є помилковим. Крім того, апелянт наголошує, що первинна документація була надана Товариством не в повному обсязі як під час перевірки, так і під час судового розгляду, оскільки подані документи стосувалися лише незначної частини господарських операцій, а регістри бухгалтерського обліку не підтверджували показники фінансової та податкової звітності. Водночас, апелянт зазначає, що договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі, накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи, надані позивачем до суду, під час перевірки та разом із запереченнями не подавалися, а тому, з урахуванням пункту 44.6 статті 44 ПК України, такі документи не можуть підтверджувати правомірність сформованих товариством витрат та податкового кредиту.

25 червня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує рішення суду першої інстанції.

09 червня 2026 року до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» - Онофрійчук Валентини Анатоліївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю прибути у судове засідання через участь у слідчих (процесуальних) діях.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року вищевказане клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 23.06.2026 о 14:10 год.

22 червня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» надійшли додаткові пояснення у справі.

23 червня 2026 року до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» - Онофрійчук В.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю прибути у судове засідання через участь у слідчих (процесуальних) діях.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року дане клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 11.08.2026 о 14:30 год.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві на підставі направлень від 19.12.2023 № 23646/26-15-07-06-01-17, № 23651/26-15-23-02, № 23650/26-15-07-07-01, № 23648/26-15-07-06-01-17, № 23649/26-15-07-07-02, від 20.12.2023 № 23892/26-15-24-02-05, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.11.2023 № 5910-п, виданого на підставі ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» (код ЄДРПОУ 41783437) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.12.2017 по 30.09.2023, валютного за період з 06.12.2017 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.12.2017 по 30.09.2023 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Перевірка проводилась з 19.12.2023 по 08.01.2024.

За результатами перевірки складено Акт від 15 січня 2024 року № 1946/05/26-15-07-06-01-19/41783 437 та встановлено порушення:

1) п. 44.1, 442, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 4 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 68 498 908 грн.

2) п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в У країні" від 16.07.99 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 36 486 760 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21) на суму 127 623 грн в т.ч. за період: вересень 2023 на суму 127 623 грн.

3) п. 231.1, п. 231.3, п. 231.6 ст. 231 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого, несвоєчасно зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з серпня 2019 по вересень 2023.

4) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України від 02.12.2010 № 2755-V1 (із змінами та доповненнями) в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2022 звітний рік.

5) пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб загальну суму 115 461,35 грн;

6) ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 "б" п.176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами, в результаті чого, встановлено несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року;

7) пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI iз змінами і доповненнями, щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету військового збору на загальну суму 16 202,08 грн.

8) п. 1 ч. 2 ст. 6 та абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464- від 08.07.2010 зі змінами та п. 6 ч. 3 р. IV "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015. відповідно до якого, суми єдиного внеску нараховані за відповідний календарний місяць сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату за період з січня по травень 2020 року, з січня по грудень 2022 року.

ТОВ «Спешл Тайм» не погоджуючись з висновками Акта перевірки, відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, подано заперечення на Акт від 15.01.2024 № 1946/5/26-15-07-06-01-19/41783437 із долученням копій первинно-бухгалтерської документації.

ГУ ДПС у м. Києві розглянуто заперечення ТОВ «Спешл Тайм» від б/д № б/н (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 25.01.2024 № 8338/6) на акт перевірки від 15.01.2024 № 1946/5/26-15-07-06-01-19/41783437 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Спешл Тайм».

За результатами розгляду заперечення ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу від 07.02.2024 № 665-п призначено позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження, про що повідомлено ТОВ «Спешл Тайм» (код ЄДРПОУ 41783437) листом від 26.01.2024 № 1549/1/26-15-07-06-01-09.

Враховуючи п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07.02.2024 № 665-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спешл Тайм", про що складено Акт від 01 березня 2024 року № 17691/5/26-15-07-06-01-19/41783437.

Перевірка проводилась з 15.02.2024 по 23.02.2024.

За результатами перевірки встановлено порушення:

1) п. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 6, п. 7, п. 10, п. 11, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, ст. 4 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, в результаті чого, занижено податок на прибуток у загальній сумі 68 498 908 гривень;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у загальній сумі 36 486 760 гривень, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у сумі 127 623 гривень.

3) п. 46.1, п. 46.2 ст. 46, п. 49.1. п. 49.2 ст. 49 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в частині неподання до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2022 року та фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (форма 2м) за 1 квартал 2022 року;

4) п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

5) п. 231.1, п. 231.3, п. 231.6 ст. 231 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого несвоєчасно зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з серпня 2019 по вересень 2023 року;

6) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України від 02.12.2010 № 2755-V1, із змінами та доповненнями, в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2022 звітний рік.

На підставі вказаних вище висновків ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 березня 2024:

- № 0017722/0706 форма "Р", відповідно до якого, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 82 328 819,00 грн, в тому числі, за основним платежем на 68 498 908,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 13 829 911,00 грн;

- № 0017701/0706 форма "Р", відповідно до якого, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 45 608 450,00 грн, в тому числі, за основним платежем на 36 486 760,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 9 121 690,00 грн;

- № 0017708/0706 форма "В4", відповідно до якого, зменшено від`ємне значення суми ПДВ на 127 623,00 грн;

- № 0017723/0706 форма "АН", відповідно до якого, нараховано штрафні санкції у розмірі 16 287,96 грн за порушення граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних;

- № 0017720/0706 форма "ПС", відповідно до якого, нараховано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн за не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

ТОВ «Спешл Тайм» оскаржило в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення та рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарг від 23.05.2024 № 15319/6/99-00-06-01-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Пунктом 85.1 статті 85 ПК України закріплено, що забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно пункту 121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу приписів абзацу першого пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є правомірність прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 08 березня 2024 року № 0017722/0706, № 0017701/0706, № 0017708/0706, № 0017720/0706 та № 0017723/0706, якими ТОВ «Спешл Тайм» збільшено суми грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, а також застосовано штрафні санкції за ненадання документів та порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних (Т. 1 а.с. 212-224).

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акта від 01 березня 2024 року № 17691/Ж5/26-15-07-06-01-19/41783437, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спешл Тайм», проведеної, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07 лютого 2024 року № 665-п, у зв`язку з поданням Товариством заперечень на Акт документальної планової виїзної перевірки від 15 січня 2024 року № 1946/Ж5/26-15-07-06-01-19/41783437 (Т. 1 а.с. 130-207).

З матеріалів справи також вбачається, що у запереченнях на акт від 15 січня 2024 року ТОВ «Спешл Тайм» не погоджувалося, зокрема, з висновками контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та щодо контрольованих операцій, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у м. Києві було призначено позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження (Т. 1 а.с. 123-126).

Водночас, за результатами вказаної позапланової перевірки контролюючим органом, крім висновків щодо податку на прибуток, податку на додану вартість та ненадання документів, також встановлено порушення ТОВ «Спешл Тайм» вимог ст. 231 ПК України щодо строків реєстрації акцизних накладних, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0017723/0706 (Т. 1 а.с. 225-227).

Щодо меж документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено вище, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спешл Тайм» було призначено наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 07 лютого 2024 року № 665-п саме за результатами розгляду заперечень Товариства на акт перевірки від 15 січня 2024 року № 1946/Ж5/26-15-07-06-01-19/41783437 та з питань, що стали предметом оскарження.

Вказану обставину підтверджено також листом Головного управління ДПС у м. Києві від 01 березня 2024 року № 3200/І/26-15-07-06-01-09, у якому контролюючий орган безпосередньо зазначив, що на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження (Т. 1 а.с. 127-129).

При цьому, зміст заперечень ТОВ «Спешл Тайм» свідчить, що Товариством оскаржувалися висновки акта від 15 січня 2024 року в частині: пункту 1 щодо порушень, які, за висновком контролюючого органу, призвели до заниження податку на прибуток на суму 68 498 908 грн; пункту 2 щодо порушень, які призвели до заниження податку на додану вартість на суму 36 486 760 грн та завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 127 623 грн; пункту 4 щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2022 рік

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 280/3826/19, аналізуючи положення пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зазначив, що під час такої повторної перевірки досліджуються не всі питання, які були предметом первинної перевірки, а лише ті, які були порушені платником податків у відповідній скарзі або запереченнях.

Отже, передбачена пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка не є повторною перевіркою всього обсягу питань, охоплених первинною перевіркою. Її предмет визначається змістом відповідних заперечень платника податків та обмежується тими питаннями, щодо яких платником висловлено незгоду з висновками первинної перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що посилання ТОВ «Спешл Тайм» у запереченнях на необхідність проведення перевірки, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та вимога про перегляд результатів перевірки надавали контролюючому органу право повторно досліджувати всі без винятку порушення, зафіксовані в акті від 15 січня 2024 року. Визначальним для встановлення меж такої перевірки є не формальне вживання платником формулювання про перегляд результатів перевірки, а конкретні висновки акта, з якими він не погодився та які навів у запереченнях.

Відтак, у спірних правовідносинах предмет документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 07 лютого 2024 року № 665-п, був обмежений питаннями, порушеними ТОВ «Спешл Тайм» у запереченнях на акт від 15 січня 2024 року, та не міг бути розширений контролюючим органом на інші встановлені під час первинної перевірки порушення.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 08 березня 2024 року № 0017723/0706, яким до ТОВ «Спешл Тайм» застосовано штрафні санкції у розмірі 16 287,96 грн за порушення граничних строків реєстрації перших примірників акцизних накладних, слід зазначити наступне.

Як установлено вище, у запереченнях на Акт перевірки від 15 січня 2024 року Товариство висловило незгоду з висновками контролюючого органу, викладеними у пунктах 1, 2 та 4 висновків Акта перевірки, які стосувалися відповідно визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та неподання звіту про контрольовані операції за 2022 рік. Водночас, висновок, викладений у пункті 3 Акта перевірки, щодо порушення вимог ст. 231 ПК України та несвоєчасної реєстрації акцизних накладних ТОВ «Спешл Тайм» у поданих запереченнях не оскаржувало.

Наведене має визначальне значення для встановлення меж позапланової перевірки, оскільки, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України прямо встановлено, що така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 280/3826/19 зазначив, що під час такої повторної перевірки досліджуються не всі питання, які були предметом первинної перевірки, а лише ті, які були порушені платником податків.

Отже, саме зміст поданих платником заперечень визначає коло питань, які можуть бути предметом додаткової перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Сам по собі факт зазначення у запереченнях про необхідність перегляду результатів перевірки не надає контролюючому органу повноважень повторно перевіряти ті порушення, щодо яких платник не висловлював незгоди та не наводив обставин, які не були досліджені під час первинної перевірки.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що вимога ТОВ «Спешл Тайм» про повний перегляд результатів перевірки свідчить про оскарження усіх без винятку порушень, зафіксованих в Акті перевірки від 15 січня 2024 року.

Зі змісту заперечень вбачається, що позивач конкретизував висновки Акта перевірки, з якими він не погоджується, і питання своєчасності реєстрації акцизних накладних до їх переліку не включив.

Натомість, апелянт фактично ототожнює поняття повного перегляду результатів перевірки з необмеженим предметом повторної перевірки, що не відповідає змісту пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Таким чином, установлення під час документальної позапланової виїзної перевірки порушення ТОВ «Спешл Тайм» строків реєстрації акцизних накладних здійснено поза межами предмета перевірки, визначеного пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

При цьому, таке порушення процедури безпосередньо вплинуло на прийняття податкового повідомлення-рішення № 0017723/0706, оскільки, саме висновок щодо несвоєчасної реєстрації акцизних накладних став єдиною підставою для застосування до Товариства відповідних штрафних санкцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08 березня 2024 року № 0017723/0706 та наявність підстав для його скасування.

З приводу дотримання контролюючим органом порядку витребування документів під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки представнику ТОВ «Спешл Тайм» 15 лютого 2024 року вручено запит № 1 від 15 лютого 2024 року та запит № 2 від 15 лютого 2024 року (Т. 2 а.с. 51-53).

У подальшому, представнику Товариства вручено запит № 3 від 20 лютого 2024 року, на якому міститься підпис представника позивача та зазначена дата його отримання - 20 лютого 2024 року, а також запит № 4 від 21 лютого 2024 року, отримання якого 21 лютого 2024 року також підтверджується підписом представника Товариства (Т. 2 а.с. 54-56).

При цьому, документальна позапланова виїзна перевірка проводилася з 15 лютого 2024 року по 23 лютого 2024 року. Отже, запит № 3 було вручено за три дні, а запит № 4 - за два дні до закінчення перевірки, тоді як абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПК України прямо передбачено, що відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 грудня 2025 року у справі № 420/9072/24 зазначив, що «…відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки».

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що наведені порушення строку вручення запитів не мають правового значення, оскільки запит № 3 був похідним від запиту № 1, а запит № 4 є повторним та ідентичним запиту № 2. Як зазначає сам апелянт, запитом № 3 контролюючий орган вимагав надати розшифровку задекларованих показників фінансової звітності та показників балансу відповідно до рахунків бухгалтерського обліку підприємства, тоді як запитом № 4 повторно витребовувалася інформація та документи, зазначені у запиті № 2.

Разом з тим, положення п. 85.4 ст. 85 ПК України не передбачають винятків із установленого п`ятиденного строку залежно від того, чи є відповідний запит первинним, повторним або таким, що сформований за результатами аналізу раніше наданих платником документів. У разі якщо контролюючий орган під час перевірки вважає необхідним отримати від платника додаткові копії первинних, бухгалтерських чи інших документів, відповідний запит має бути вручений з дотриманням строку, прямо визначеного наведеною нормою.

Більше того, сам факт формування запиту № 3 після дослідження раніше наданих Товариством регістрів бухгалтерського обліку свідчить про виникнення у контролюючого органу додаткової потреби в отриманні від позивача конкретизованої інформації.

За таких обставин, надання ТОВ «Спешл Тайм» реальної можливості підготувати відповідні пояснення та документи набуває істотного значення для повного та об`єктивного проведення перевірки.

Водночас, 19 лютого 2024 року контролюючим органом складено Акт № 1119/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів на запити № 1 та № 2, а 23 лютого 2024 року - Акт № 1308/Ж6/26-15-07-06-01-20 про ненадання документів, у якому, зокрема, зазначено про вручення запитів № 1 та № 2 15 лютого 2024 року та запиту № 3 - 21 лютого 2024 року (Т. 2 а.с. 59-62).

При цьому, з наявної у матеріалах справи копії самого запиту № 3 вбачається його отримання представником Товариства 20 лютого 2024 року.

Однак, незалежно від наведеної розбіжності у даті його вручення, як 20, так і 21 лютого 2024 року не забезпечували передбаченого п. 85.4 ст. 85 ПК України строку до закінчення перевірки 23 лютого 2024 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині недотримання контролюючим органом вимог п. 85.4 ст. 85 ПК України при витребуванні документів запитами № 3 та № 4, а доводи апеляційної скарги про їх повторний або похідний характер не спростовують установленого порушення порядку витребування документів.

Щодо фактичного надання ТОВ «Спешл Тайм» документів під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 21 лютого 2024 року представником ТОВ «Спешл Тайм» Кудлай В.В. безпосередньо за місцезнаходженням контролюючого органу подано відповідь на запит № 1 від 15 лютого 2024 року за вих. № 18 від 21 лютого 2024 року разом із поясненнями, первинними документами та регістрами бухгалтерського і податкового обліку за період з 06 грудня 2017 року по 30 вересня 2023 року (Т. 2 а.с. 57-58).

При цьому, навіть зі змісту складеного контролюючим органом Акта від 19 лютого 2024 року № 1119/Ж6/26-15-07-06-01-20 вбачається, що Товариством до перевірки надавалися регістри бухгалтерського обліку, зокрема, головні книги, оборотно-сальдові відомості та обороти по рахунках за період з 06 грудня 2017 року по 30 вересня 2023 року. Фактично зауваження контролюючого органу полягали не у повній відсутності таких документів, а у тому, що, на його переконання, надані документи були неповними, а показники окремих регістрів не відповідали показникам фінансової та податкової звітності.

Крім того, у матеріалах справи містяться роздруківки листування представника Товариства з особою, яка здійснювала перевірку, у месенджері WhatsApp (Т. 5 а.с. 137-142).

Зі змісту цього листування вбачається, що перевіряюча особа самостійно повідомила представнику позивача адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та запропонувала направляти на неї файли, після чого конкретизувала необхідні для перевірки документи, зокрема головну книгу, обороти за рахунками 361, 631, 685, 10, 20, 28, картки рахунків 311 і 631 та іншу інформацію.

На виконання зазначених вимог, ТОВ «Спешл Тайм» надсилало документи на надану перевіряючою особою електронну адресу, що підтверджується наявними у матеріалах справи роздруківками електронного листування (Т. 5 а.с. 143-170).

Зокрема, 22 лютого 2024 року Товариством направлено електронний лист щодо документів по контрагентах із відповідними додатками, а матеріали справи також містять електронні повідомлення з доданими регістрами бухгалтерського обліку та іншими документами.

Наведене листування узгоджується з фактичним характером взаємодії сторін під час перевірки, за якого контролюючий орган у процесі дослідження вже отриманих регістрів додатково уточнював перелік необхідної інформації та документів, а Товариство здійснювало їх передачу, як безпосередньо представникам контролюючого органу, так і засобами електронного зв`язку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта в тій частині, в якій вони ґрунтуються на твердженні про фактичне ненадання ТОВ «Спешл Тайм» первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку під час проведення перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідні документи надавалися контролюючому органу, тоді як спірним у цьому випадку є питання їх повноти, достатності та наслідків ненадання окремих документів, що підлягає оцінці з урахуванням положень п. 44.6 ст. 44 ПК України.

З приводу застосування до спірних правовідносин положень п. 44.6 ст. 44 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Зміст наведеної норми свідчить, що правовий наслідок у вигляді визнання документів відсутніми у платника податків на час складення податкової звітності пов`язується саме з ненаданням контролюючому органу документів, які підтверджують показники такої звітності, до закінчення перевірки або у строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 зазначив, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив: Тут також варто зауважити, що наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або по`вязані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Таким чином, застосування п. 44.6 ст. 44 ПК України потребує встановлення конкретних обставин ненадання платником відповідних документів та не може ґрунтуватися виключно на загальному твердженні контролюючого органу про неповноту наданого пакета документів.

При цьому, підлягає встановленню, які саме документи не були надані, чи стосувалися вони предмета перевірки, чи були необхідними для підтвердження конкретних показників податкової звітності та чи були вони витребувані контролюючим органом з дотриманням установленого ПК України порядку.

Як було встановлено вище, обставини цієї справи не свідчать про повне ненадання ТОВ «Спешл Тайм» документів під час проведення перевірки. Товариством надавалися первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, подавалася відповідь на запит № 1, а також здійснювалося направлення документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу, повідомлену безпосередньо перевіряючою особою.

Більше того, сам контролюючий орган в Акті від 19 лютого 2024 року констатував надання Товариством головних книг, оборотно-сальдових відомостей та оборотів по рахунках, однак вважав їх недостатніми для підтвердження задекларованих показників.

У цьому контексті колегія суддів враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 10 лютого 2026 року у справі № 320/28354/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що у цій справі платник податків не надав жодного первинного документа ані під час перевірки, ані у строки подання заперечень до акта перевірки, а тому контролюючий орган був позбавлений можливості здійснити будь-яку оцінку таких документів або перевірити відповідні обставини в межах податкового контролю.

Отже, обставини справи № 320/28354/24 істотно відрізняються від обставин справи, що розглядається. У даному, випадку матеріалами справи підтверджується не відсутність будь-яких первинних документів у розпорядженні контролюючого органу, а наявність спору щодо повноти, достатності та змісту документів, фактично наданих ТОВ «Спешл Тайм» під час перевірки.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про можливість застосування до всього обсягу господарських операцій ТОВ «Спешл Тайм» наслідків, передбачених п. 44.6 ст. 44 ПК України, лише з тієї підстави, що контролюючий орган вважав надані Товариством документи неповними. Для застосування таких наслідків відповідач мав встановити ненадання конкретних документів, що відповідають визначеним Верховним Судом умовам, з урахуванням предмета перевірки, змісту відповідних запитів, строків їх вручення та документів, фактично наданих позивачем.

Окремої оцінки потребують обставини надання ТОВ «Спешл Тайм» документів після закінчення документальної позапланової виїзної перевірки та до прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Як було вищезазначено, за результатами перевірки складено Акт від 01 березня 2024 року № 17691/Ж5/26-15-07-06-01-19/41783437.

Водночас, положення п. 44.6 ст. 44 ПК України прямо передбачають можливість подання платником податків після закінчення перевірки документів, що підтверджують показники податкової звітності, у порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПК України, і встановлюють обов`язок контролюючого органу врахувати такі документи під час вирішення питання про прийняття рішення.

При цьому, для документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, законодавцем установлено спеціальний порядок, відповідно до якого платник податків має право подати заперечення протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Акта перевірки. Хоча такі заперечення окремо не розглядаються, наведені у них факти та дані підлягають врахуванню контролюючим органом при формуванні висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2024 року ТОВ «Спешл Тайм» подало до Головного управління ДПС у м. Києві лист № 25 від 07 березня 2024 року, який зареєстровано контролюючим органом того ж дня за вх. № 24660/6 (Т. 1 а.с. 208-209).

До зазначеного листа позивачем долучено, зокрема, договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні щодо господарських операцій з ТОВ «Бак», ТОВ «Росток», ТОВ «Перший Український Сільськогосподарський Кооператив», ТОВ «Трейдойл», видаткові накладні та картку рахунку щодо ТОВ «Альфастар», відповіді на запити № 2 та № 3, а також, документи щодо господарських операцій з ТОВ «Хзнв», ПП «Укрпалетсистем», ТОВ «Алма Він» та ТОВ «Вст-Ойл».

Крім того, факт надходження від Товариства відповідних матеріалів підтверджено самим Головним управлінням ДПС у м. Києві у листі від 05 квітня 2024 року № 36121/6/26-15-07-06-01-09, в якому зазначено про отримання листа ТОВ «Спешл Тайм» від 07 березня 2024 року № 25, зареєстрованого 07 березня 2024 року за № 24660/6, а також двох звернень Товариства, зареєстрованих 08 березня 2024 року за № 25159/6 та № 25161/6 (Т. 1 а.с. 210-211).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що після складення Акта перевірки та до прийняття остаточного рішення за її результатами позивач продовжував реалізовувати передбачене ПК України право на подання документів та інформації, а контролюючий орган фактично отримав відповідні матеріали 07 та 08 березня 2024 року.

При цьому, навіть за умови отримання Товариством Акта перевірки безпосередньо 01 березня 2024 року, п`ятим робочим днем строку, передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України, було 08 березня 2024 року.

Таким чином, подання позивачем документів 07 та 08 березня 2024 року відбулося у межах передбаченого законом строку.

Разом з тим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС у м. Києві саме 08 березня 2024 року.

З огляду на викладене, контролюючий орган був зобов`язаний при їх прийнятті врахувати документи та інформацію, отримані від ТОВ «Спешл Тайм» у межах строку, встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України. Сам по собі факт того, що заперечення на Акт перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, окремо не розглядаються, не звільняє контролюючий орган від прямо встановленого законом обов`язку врахувати наведені у них факти та дані.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2025 року у справі № 320/1303/23 зазначив, що неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування.

Отже, правове значення у спірних правовідносинах має не лише обсяг документів, наданих безпосередньо до завершення перевірки 23 лютого 2024 року, але й документи, які ТОВ «Спешл Тайм» подало у встановлений п. 86.7 ст. 86 ПК України строк після складення Акта перевірки. Ігнорування таких документів при прийнятті податкових повідомлень-рішень суперечить як п. 44.6 ст. 44, так і п. 86.7 ст. 86 ПК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що документи, які не були надані до закінчення перевірки, безумовно вважаються відсутніми у Товариства на час складення податкової звітності. Таке твердження не враховує передбачену п. 44.6 ст. 44 ПК України можливість подання відповідних документів після закінчення перевірки у строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПК України, якою ТОВ «Спешл Тайм» у цій справі скористалося.

Наведені вище обставини підлягають врахуванню і при оцінці правомірності податкових повідомлень-рішень від 08 березня 2024 року № 0017722/0706, № 0017701/0706 та № 0017708/0706.

Як вбачається зі змісту Акта від 01 березня 2024 року, висновки контролюючого органу про заниження ТОВ «Спешл Тайм» податку на прибуток на суму 68 498 908 грн, податку на додану вартість на суму 36 486 760 грн та завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 127 623 грн були пов`язані, зокрема, з висновком про ненадання Товариством у повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, необхідних для підтвердження показників податкової звітності.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві також наполягає на тому, що надані позивачем документи стосувалися лише частини господарських операцій, а регістри бухгалтерського обліку не давали можливості підтвердити показники фінансової та податкової звітності.

Разом з тим, такі доводи апелянта не враховують сукупності встановлених у цій справі обставин.

Як зазначалося вище, під час проведення перевірки ТОВ «Спешл Тайм» фактично надавало контролюючому органу первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, у тому числі, головні книги, оборотно-сальдові відомості та обороти по рахунках, подавало письмову відповідь на запит контролюючого органу, а також направляло документи на електронну адресу, безпосередньо повідомлену перевіряючою особою.

При цьому, частину додаткових документів контролюючий орган витребував запитами, врученими Товариству без дотримання встановленого п. 85.4 ст. 85 ПК України строку, що об`єктивно обмежило можливість позивача надати відповідні документи до закінчення перевірки.

Крім того, після складення Акта від 01 березня 2024 року ТОВ «Спешл Тайм» у межах строку, визначеного п. 86.7 ст. 86 ПК України, продовжило надавати контролюючому органу документи на підтвердження здійснених господарських операцій. Факт їх отримання 07 та 08 березня 2024 року підтверджується самим Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Водночас, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті 08 березня 2024 року, тобто до належного врахування всього обсягу документів, поданих Товариством у передбачений законом строк.

Враховуючи вищезазначене, висновок контролюючого органу про відсутність належного документального підтвердження показників податкової звітності ТОВ «Спешл Тайм» був сформований без повного врахування документів, які фактично надавалися позивачем як під час перевірки, так і після її закінчення у порядку, передбаченому п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Колегія суддів також звертає увагу, що положення п. 44.6 ст. 44 ПК України не надають контролюючому органу підстав автоматично прирівнювати неповноту, на його думку, певної частини документів до відсутності документального підтвердження всієї господарської діяльності платника податків за перевірений період. Відповідач мав надати оцінку фактично отриманим документам та встановити, які саме показники податкової звітності не підтверджуються конкретними первинними документами, що належали до предмета перевірки та були належним чином витребувані.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про наявність достатніх підстав для збільшення ТОВ «Спешл Тайм» грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з посиланням на ненадання позивачем повного обсягу документів, оскільки, такі доводи не враховують порядку фактичного надання документів, порушень, допущених контролюючим органом при їх витребуванні, а також документів, поданих Товариством у строк, визначений п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Оскільки висновок про завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 127 623 грн ґрунтується на тих самих результатах перевірки правильності формування позивачем податкового кредиту, наведені обставини також стосуються і податкового повідомлення-рішення № 0017708/0706.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 08 березня 2024 року № 0017722/0706, № 0017701/0706 та № 0017708/0706.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 березня 2024 року № 0017720/0706, яким до ТОВ «Спешл Тайм» застосовано штраф у розмірі 1 020 грн на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для застосування до Товариства зазначеної штрафної санкції став висновок контролюючого органу про порушення п. 44.6 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України у зв`язку з ненаданням посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач посилається на Акти від 19 лютого 2024 року № 1119/Ж6/26-15-07-06-01-20 та від 23 лютого 2024 року № 1308/Ж6/26-15-07-06-01-20, як на підтвердження ненадання позивачем первинних та інших документів.

Разом з тим, наявність таких Актів сама по собі не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях платника податків складу порушення, передбаченого п. 121.1 ст. 121 ПК України, без встановлення того, які саме документи були належним чином витребувані контролюючим органом, чи був у платника обов`язок надати їх у визначений строк та чи були вони фактично надані.

Так, Акт від 19 лютого 2024 року було складено до подання ТОВ «Спешл Тайм» 21 лютого 2024 року відповіді на запит № 1 разом із поясненнями, первинними документами та регістрами бухгалтерського і податкового обліку.

При цьому, навіть у самому Акті контролюючий орган зафіксував, що Товариством до перевірки надано регістри бухгалтерського обліку, зокрема головні книги, оборотно-сальдові відомості та обороти по рахунках, а зауваження перевіряючих стосувалися їх повноти та відповідності показникам фінансової і податкової звітності.

Крім того, як встановлено вище, частина документів та пояснень була витребувана контролюючим органом запитами, врученими за три та два дні до закінчення перевірки, тобто без дотримання строку, визначеного п. 85.4 ст. 85 ПК України.

Відтак, ненадання документів у відповідь на такі запити до моменту завершення перевірки не може оцінюватися без урахування того, що самим контролюючим органом платнику не було забезпечено встановленого законом строку для їх підготовки та подання.

Матеріали справи також підтверджують, що ТОВ «Спешл Тайм» фактично здійснювало передачу документів контролюючому органу засобами електронного зв`язку, погодженими безпосередньо з перевіряючою особою, а після складення Акта від 01 березня 2024 року додатково подало документи та інформацію, витребувані запитами контролюючого органу, у строк, передбачений п. 86.7 ст. 86 ПК України.

За таких обставин, посилання відповідача виключно на ненадання Товариством повного пакета документів не підтверджує належним чином факту вчинення порушення, передбаченого п. 121.1 ст. 121 ПК України. Для застосування відповідальності контролюючий орган мав чітко встановити конкретний перелік документів, які були належним чином та своєчасно витребувані, однак не надані платником податків, та співвіднести таке ненадання з конкретним обов`язком ТОВ «Спешл Тайм», установленим ПК України.

Натомість, матеріали справи свідчать про фактичне надання позивачем документів та регістрів бухгалтерського обліку, подальше доповнення їх обсягу під час перевірки і після її закінчення, а також про недотримання контролюючим органом установленого порядку витребування частини документів.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про доведеність порушення ТОВ «Спешл Тайм» вимог п. 44.6 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України, достатнього для застосування штрафної санкції відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України, а тому, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 08 березня 2024 року № 0017720/0706.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Тайм» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 12.08.2026 р.