Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №496/7231/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7231/25

Провадження № 3/496/143/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,

за участі секретаря судового засідання – Агаджанян Д.Х.,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Бегларян Л.,

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол серії ЕПР 1 № 487268 від 18.10.2025 р. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 18.10.2025 р. о 21:05 год. по а/д М-05 Київ-Одеса 452 км. С. Дачне Одеського району Одеської області гр. ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звуженні зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законному порядку в медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Бегларян Л. в судовому засідання підтримала поданні заперечення та просила закрити провадження за відсутності складу та події правопорушення. Так, відповідно долученого до протоколу відеозапису встановила, що працівниками поліції, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив, що він з іншим пасажиром є військовослужбовцями та прямують з навчання до місця дислокації В/ч НОМЕР_2 , проведено несанкціонований обшук автомобіля, після виявлення в речах автомобіля чай сорту «Пуер», працівники поліції вирішили скласти протокол про адміністративне правопорушення. Під час розмови з ОСОБА_1 , поліцейські повідомили його, що буде складено протокол, наголосивши, що у разі перевірки його в медичному закладі, будуть записані результати в протоколу, у разі відмови від проходження огляду, будуть встановленні ознаки на місці. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан наркотичного сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (до яких також відносяться транспортні засоби), проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди – огляд у закладі охорони здоров`я, затвердженому місцевими органами. Порушення цієї процедури робить огляд недійсним, а докази – недопустимими (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).

Постанова Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024 деталізує порядок: обов`язковий відеозапис або присутність свідків, супровід уповноваженою особою. Направлення на огляд в медичному закладів повинна була виписувати уповноважена особа ВСП у ЗСУ, якій надано право проводити огляд. Поліцейські патрульні не мають повноважень на такий огляд, що підтверджує Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військової служби правопорядку, затверджена наказом Міноборони №515.

Отже, щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.

Військовослужбовець, згідно протоколу, перебував за кермом із ознаками наркотичного сп`яніння і тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Також наголосила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має відзнаки та прямував втомленим до місця служби. Представники патрульної поліції віднеслись формально до виконання своїх повноважень, чим грубо порушили права ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, а отже відсутні підстави для притягнення підзахисного до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суддя, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника, дослідивши докази, прийшов до наступного висновку.

При розгляді справ про адміністративне правопорушення суд керується крім національного законодавства, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).

Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

З наведеного вбачається, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Системний аналіз ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає три склади об`єктивної сторони правопорушення, які полягають у:

1. керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

2. передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3. відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі -Інструкція). Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

Враховуючи положення п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.2 Інструкції - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

До ознак наркотичного сп`яніння, відповідно п. 4 розділу І Інструкції № 1452 відноситься:

-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; -порушення мови; -виражене тремтіння пальців рук; -різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; -поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

-почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу 2 Інструкції - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З наведено свідчить, що огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, та вказане встановлюється на місці зупинки поліцейським згідно ознак, визначених Інструкцією та в порядку ст. 266 КУпАП з використанням технічних засобів фіксується або залученням свідків.

На відеозаписі встановлено, що підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_1 стало той факт, що після зупинки транспортного засобу, в речах ОСОБА_1 знайшли пакет з чаєм «Пуер», який викликав у співробітника поліції сумніви. Така знахідка, на думку поліцейського, стала підставою для складання протоколу, про що він повідомив ОСОБА_1 .

Крім того, поліцейський без первинного огляду, зазначив, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп`яніння, точно не визначивши такі ознаки для особи, відносно якої склав протокол.

Таким чином, рішення щодо складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП було передчасним. В порушення процедури складання протоколу, співробітники поліції спочатку склали протокол, а лише потім виписали направлення до медичного закладу та роз`яснили права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На відеозапису, поведінка водія не вказує на наявність ознак наркотичного сп`яніння, а таку обставину інспектор повідомляє тільки через певний час спілкування і має ознаки упередженого ставлення до водія.

В справі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Такі обставини повинні доводитися належними та допустимими доказами, а не лише протоколом.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі слід закрити.

Щодо заперечень адвоката проти уповноважених осіб, що складали протокол, то суд зазначає наступне.

За ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як приклад, за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Суддя В.М. Буран