Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №672/1069/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/1069/26

Провадження №3/672/236/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Хмельницькій областіпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ставиться в вину провадження підприємницької діяльності, а саме – здійснення торгівлі в продуктовому магазині с.Стара Пісочна 23.07.2026 без державної реєстрації як приватний підприємець, чим порушив п.2 ст.50 Цивільного кодексу України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, зазначив, що дійсно, на території його домоволодіння знаходився магазинчик, але він на момент проведення перевірки не функціонував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст.62Конституції України презумпції невинуватості. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, суддя виходить з наступного.

Згідно ч.1 статті 164 КУпАП, відповідальність настає за вчинення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25.04.2003 зазначив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази як систематичного здійснення ОСОБА_1 торгівлі, тобто здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу органу, що складав протокол про відсутність в матеріалах справи будь-якого підтвердження здійснення торгівлі ОСОБА_1 продовольчими товарами, не встановлена особа, якій здійснено продаж, відсутні будь-які дані щодо отримання коштів від продажу, відсутні будь-які підтвердження здійснення ОСОБА_1 діяльності, притаманній господарській.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, вважаю, що по справі немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32, ст. 32-1 цього Кодексу.

Суддя Л.Е.Пономаренко