Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №492/341/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/341/26

провадження № 1-кп/492/126/26

ВИРОК

Іменем України

12 серпня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026167270000012, внесеному 06 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, -

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

04 березня 2026 року приблизно о 23 год. 00 хв., більш точного часу в ході судового слідства встановити не представилося можливим, ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння вступив у сварку з побутових причин з ОСОБА_6 , з якою він перебуває у шлюбі, в ході якої вони негативно висловлювалися на адресу один одного. Під час зазначеної події ОСОБА_7 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_6 , бажаючи помститися за її висловлювання, які він вважав образливими для себе, керуючись прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, і бажаючи їх досягнення, у порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно розбив скляний стакан та тримаючи в правій руці фрагмент скла, наніс один удар в область лівої долоні ОСОБА_6 , внаслідок чого їй завдано тілесне ушкодження у виді одної колото-різаної рани долонної поверхні лівої кисті, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 2 статті 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні кримінального проступку, дав суду показання про те, що 04 березня 2026 року о 21 год. 00 хв. він повернувся додому, де побачив, що потерпіла зібрала речі. Він побачив 2 скляних стакани, вийшов на вулицю та розбив їх, після чого хотів зібрати уламки скла, щоб ніхто не порізався, однак потерпіла накинулася на нього та він ненароком порізав її. Після вчиненого викликали поліцію.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026167270000012 від 06 березня 2026 року за частиною 1 статті 125 КК України;

- заявою ОСОБА_6 від 06 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності;

- протоколами проведення слідчого експерименту від 06 березня 2026 року;

- постановою від 09 березня 2026 року про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення (проступку) за матеріалами кримінального провадження № 12026167270000012 з частини 1 статті 125 КК України на частину 2 статті 125 КК України;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026167270000012 від 06 березня 2026 року за частиною 2 статті 125 КК України;

- повідомленням про підозру від 09 березня 2026 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України;

- висновком експерта № 45 від 06 березня 2026 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлена одна колото-різана рана долонної поверхні лівої кісті, яка утворилася внаслідок однократної дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості. Не виключено, що таким предметом міг бути уламок скла. Враховуючи морфологічні особливості ушкодження (краї рани дещо набряклі та гіперемовані, щільно утримуються між собою, вкриті бурувато-червоними кірками), вона була спричинена за 2-3 доби до огляду, тобто може відноситись до подій 04 березня 2026 року. Колото-різана рана долонної кисті призводить до розладу здоров`я терміном понад 6 днів, але не більше 21 дня (трьох тижнів) і за цим критерієм, згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Потерпіла ОСОБА_6 дала суду показання про те, що 04 березня 2026 року о 21 год. 00 хв. обвинувачений прийшов додому, потім пішов до своєї тітки та повернувся в стані алкогольного сп`яніння. Побачивши на таці скляні стакани, обвинувачений вийшов на вулицю та почав їх розбивати, потерпіла хотіла зібрати уламки скла, але обвинувачений вихватив їх та ткнув їй у руку. Після чого старша донька потерпілої викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання про те, що вона доводиться донькою потерпілої. 04 березня 2026 року увечері вона була вдома та чула як обвинувачений з потерпілою сварилися, бачила як обвинувачений взяв тацю з скляними стаканами та вийшов на вулицю. Бачила як обвинувачений підняв уламки стакану, у той час як потерпіла намагалася забрати уламки, обвинувачений її порізав, після чого свідок викликала поліцію.

Показання потерпілої та свідка є логічними, послідовними, вони узгоджуються між собою та не викликають сумнівів в їх достовірності. Підстав вважати, що потерпіла або свідок могли оговорити обвинуваченого судом не встановлено.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_7 та кваліфікація правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими судом та іншими документами, що не є доказами винуватості, але підтверджують допустимість інших доказів.

Давши оцінку доказам, які були досліджені під час судового розгляду, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчинені ним кримінального правопорушення і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що слідує з положень частини 2 статті 50 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_7 , судом встановлено не було.

До обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 383/1269/22, провадження № 51-667км24) Верховний Суд виснував, що щире каяття повинно мати не формальний характер, оскільки воно характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину. Це ставлення виявляється в тому, що винний визнає свою винуватість, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль стосовно цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого і готовність відбувати покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає в розшуку майна, здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують її щире каяття.

Тож можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Так, визнання обвинуваченим ОСОБА_7 винуватості автоматично не свідчить про його щире каяття, відвертий осуд своєї поведінки й відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого, а позиція обвинуваченого під час судового розгляду щодо щирого каяття має лише формальний характер, не є послідовною та не ґрунтується на його реальних діях, спрямованих на усунення наслідків неправомірних дій, чого у цьому кримінальному провадженні судом встановлено не було.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який кваліфікований за частиною 2 статті 125 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, задовільну характеристику за місцем проживання, на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не є депутатом Арцизької міської ради VIII скликання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, позиції сторони обвинувачення та обвинуваченого, а також думку потерпілої щодо призначення покарання, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у виді штрафу у межах максимального розміру, передбаченого санкцією частини 2 статті 125 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 дії статті 69 КК України суд не вбачає.

Підстави для задоволення цивільного позову

Що стосується заявленого потерпілою цивільного позову, який потерпіла та її представник у судовому засіданні підтримали повністю, а обвинувачений ОСОБА_7 не визнав, суд приходить до наступного висновку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 мотивований тим, що вчиненим кримінальним правопорушенням їй заподіяно моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, яка полягає у порушенні нормального ритму її життя внаслідок перенесеної травми та психологічного стресу внаслідок спричинених їй тілесних ушкоджень, погіршення атмосфери у спілкуванні з близькими людьми, погіршення стану здоров`я, переживаннях і страху відчути подібні дії від обвинуваченого.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 з наступних підстав.

Статтею 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В силу статті 128 КПК України, враховуючи неврегульованість кримінально-процесуальним законом процесуальних відносин між сторонами, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, до них підлягають застосуванню норми Цивільно-процесуального законодавства України.

Згідно вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи при рівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див.: постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац 2 частини 3 статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення», саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

За змістом з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпілій ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді однієї колото-різаної рани долонної поверхні лівої кисті. Зазначені ушкодження, відповідно до висновку експерта № 45 від 06 березня 2026 року призвели до розладу здоров`я терміном 6 днів, але не більше 21 дня і за цим критерієм віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, відповідно до яких при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступінь вини особи, а також інші обставини, що мають істотне значення, з дотриманням вимог розумності та справедливості. При цьому розмір відшкодування не повинен перевищувати меж, необхідних для розумного задоволення потреб потерпілого, і не має призводити до його безпідставного збагачення.

Враховуючи спричинення потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди, яка полягала у порушенні нормального ритму життя, внаслідок психологічного стресу та спричинені тілесних ушкоджень, погіршенні стану здоров`я, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_7 правопорушення та ступінь його вини, конкретні обставини кримінального провадження, глибину фізичних страждань, у зв`язку із отриманням потерпілою легких тілесних ушкоджень, а також глибину душевних страждань потерпілої, зокрема, і від усвідомлення неправомірності дій обвинуваченого, отримання негативних емоцій, порушенням звичного устрою та ритму життя, суд з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.

Водночас, встановлений розмір відшкодування є достатнім для забезпечення справедливості для потерпілої, оскільки враховує реальні наслідки заподіяних їй легких тілесних ушкоджень та пов`язані з ними фізичні і душевні страждання та не є надмірним для обвинуваченого.

Керуючись статтями 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання за частиною 2 статті 125 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) завдану моральну шкоду у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1