Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №595/984/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/984/26

Провадження № 3/595/201/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 27 червня 2026 року о 23.17 год. в с. Порохова по вул. Кінець, 40 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, в нього були присутній різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер 6820», результат позитивний – 2,19 проміле, з результатом огляду водій погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі останній відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рекуш О.Р., будучи присутнім у судовому засіданні, заперечив щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, подав до суду письмове клопотання, в якому просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення такого до адміністративної відповідальності за ч.1. ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Подане клопотання мотивує тим, що з даним протоколом та матеріалами, що містяться в адміністративній справі ОСОБА_1 не погоджується, оскільки працівниками поліції допущено ряд порушень та докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Згідно відеозапису, долученого до матеріалів справи, не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі та постанові, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування особою в стані алкогольного сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції і, як наслідок, не може нести відповідальність. Окрім того, аналіз матеріалів адміністративної справи свідчить про відсутність у працівників поліції підстав, які регламентовані ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо зупинки вказаного транспортного засобу.

Суд, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена даними, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704852 від 28 червня 2026 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , де роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що власноручно проставив підпис. У графі протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив: «вину визнаю».

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпек у для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не переміщували в митний режим транзиту.

Так, у судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, які долучено до матеріалів справи, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупиняли автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, який рухався по зустрічній смузі руху. Після зупинки транспортного засобу водію, як пізніше встановлено ОСОБА_1 , роз`яснено, що він керував т/з без ременя безпеки, у відповідь на що водій вказав, що даного правопорушення не оспорює. Надалі, водію повідомлено, що в нього присутні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук. На запитання поліцейського чи вживав він спиртні напої, водій повідомив, що годину тому він випив пиво. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу драгер водій погодився, результат огляду – 2,19 проміле. З результатом ОСОБА_1 погодився, в медичний заклад їхати відмовився. На запитання працівника поліції чи визнає він свою вину, останній відповів, що так. Під час усієї розмови водій намагався залагодити інцидент та уникнути відповідальності.

Відтак, відеозаписи детально відтворюють події та їх послідовність, відповідають фактичним обставинам справи та приймаються судом в якості доказів.

Суд зазначає, що відеозаписи свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відтак, відеозаписи детально відтворюють події та їх послідовність, відповідають фактичним обставинам справи та приймаються судом в якості доказів.

Згідно рапорту ст. інспектора-чергового ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 28.06.2026, в ході патрулювання в с. Порохова працівниками поліції за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , 1988 р.н. Під час перевірки документів було встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що підтвердив результат тесту – 2,19 проміле. На останнього було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 704852 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно долученого до матеріалів справи результату тестування на алкоголь, проведеного 27 червня 2026 року о 23.56 год., показник приладу «Drager 6820» після проведення тесту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 має цифрове значення 2,19 ‰ (проміле) алкоголю.

Як слідує з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук у графі акту «результати огляду на стан сп`яніння» зазначено - «2,19 проміле», ОСОБА_1 проставлено підпис.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і в медичному закладі, що підтверджується направленням інспектором СРПП ВП № 2 Гузаном А.М., адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» 27.062026.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд критично оцінює твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, оскільки такі спростовуються матеріалами відеофіксації, які долучені до матеріалів адміністративної справи, та, відповідно, судом відхиляються.

Усі інші заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р., суд розцінює як спосіб захисту, який жодним доказом не підтверджений.

Відповідно до п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно довідки № 84075-2026 від 30.06.2026, виданої відділенням поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Григорів, вул. Шевченка Чортківського району Тернопільської області, згідно даних ІП «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. І. Тхорик