Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №456/2888/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2888/26

Провадження № 2/456/1911/2026

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моршинської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно - домоволодіння, яке складається з житлового будинку, веранди, розташоване по АДРЕСА_1 та належало спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне майно, зокрема на будинок по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті матері стала позивачка - ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців немає. Як зазначає позивачка, на день смерті спадкодавця вона проживала разом із нею, та ввважається такою що прийняла спадщину. У грудні 2025 року позивачка звернулася із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно яке належало спадкодавцю, зокрема на будинок по АДРЕСА_1 , однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2026 №12/02-31, відповідно до якої приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області М. Ільків відмовила їй в оформленні спадкових прав на майно - домоволодіння по АДРЕСА_1 , так як відсутні документи власності на спадкове майно, що належить спадкодавцю ОСОБА_2 .. У зв`язку з наведеним, позивачка просить задовольнити позовні вимоги та визнати за нею право власності на майно в порядку спадкування.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Моршинської міської ради Львівської області, у судове засідання не з`явився, однак скерував до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 21.05.2026 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21 липня 2026 року о 10:10 год. у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 21.07.2026 року закрити підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті 10 серпня 2026 року о 10:15 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область).

Представник відповідача Моршинської міської ради Львівської області, у судове засідання не з`явився, однак скерував до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Розгляд справи по суті відбувся 10.08.2026 року за участю позивачки.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.05.1935 року, у м. Болехів Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

Поміж тим, з аналізу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , встановлено, що 06.10.1955 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , який згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася позивачка, яка змінила своє прізвище після реєстрації шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 06.02.1982 Батьками позивачки є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Таким чином, судом встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом вставнолено, що батьки позивачки проживали в будинку по АДРЕСА_1 , а у 2008 році придбали квартиру АДРЕСА_2 , де проживали до своєї смерті. Разом із батьками до їх смерті проживала і позивачка.

Будинок по АДРЕСА_1 належав батькові позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом із погосподарської книги села Смоляний (хутір Смоляний) Стрийського району, Львівської області №7 від 26.01.2026, де зазначено, що будинок рахується за ОСОБА_3 і до складу його сім`ї входить дружина ОСОБА_2 ..

Відтак, після смерті ОСОБА_3 його дружина та мати позивачки – ОСОБА_2 прийняла спадщину на спадкове майно, зокрема, будинок по АДРЕСА_1 , так як на день його смерті була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем, однак належним чином правовстановлюючі документи на оформила.

Після смерті ОСОБА_2 виявилося, що реєстрація права власності на даний будинок не проводилася, що зазначено у довідці №173 від 29.01.2026, виданій КП Львівської обласної ради «Стрийське МБТІ».

17.12.2025 року позивачка звернулася із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно яке належало спадкодавцю, що підтверджується заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2025 року.

Спадковим майном відповідно до Технічного паспорта на будинок садибного типу від 26.01.2026 р. є житловий будинок (в технічному паспорті зазначений літ A-1), веранда (літера а) та розташований по АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки № 173 від 29.01.2026 вартість вказаного домоволодіння становить 142717 гривень.

Втім постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2026 №12/02-31, приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області М. Ільків відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав на майно так як відсутні документи власності на спадкове майно, що належить спадкодавцю.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.ч. 1 і 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 1218 ЦП України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України закріплено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка та батька позивачки - ОСОБА_3 , оскільки проживала з ним на момент його смерті, однак належним чином свої спадкові права не оформила.

Так, належне оформлення спадкових прав ОСОБА_2 за життя останньої не було здійснено, однак це не припинило набутого нею права на спадщину після смерті ОСОБА_3 та не може бути підставою для позбавлення її спадкоємця - ОСОБА_1 права на відповідне майно.

Проте, у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, позивачка позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, що створює перешкоди у реалізації її спадкових прав.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту права, який застосовується лише у тих випадках, коли існують перешкоди для оформлення спадкових прав у загальному порядку, зокрема - у разі відсутності правовстановлюючих документів на майно, що входить до складу спадщини.

Враховуючи, що позивачка зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте отримала обґрунтовану відмову через відсутність документів, які підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що звернення позивачки до суду є єдиним ефективним способом захисту його порушеного права.

У зв`язку з наведеним, з метою наданням позивачці повною мірою реалізувати свої справа, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Моршинської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності у порядку спадкування на домоволодіння, яке складається з житлового будинку, веранди, розташоване по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Назар ЯНІВ