Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №320/838/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/838/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.

суддів: Собківа Я.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Сови Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» публічного акціонерного товариства «КИЇВОБЛГАЗ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.11.2021; застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках філії ГАЗ-ТЕХНІКА ПАТ КИЇВОБЛГАЗ у всіх банківських установах.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 06 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану заяву. В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт зазначив, що враховуючи факт відмовлення відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ». Наголошує, що посадовими особами ГУ ДПС виконано в повній мірі умови та дотримано порядок проведення перевірки платника податків філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», передбачені статтею 81 ПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» відповідачем прийнято наказ від 29.10.2021 №2489-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», податковий номер 25298383».

Відповідно до даного наказу перевірка проводиться з 29.11.2021 року тривалістю 10 робочих днів.

29.11.2021 здійснено виїзд за податковою адресою платника податків.

Проте уповноважена особа - Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» (податковий номер 25298383) - директор фінансовий Кравчук Сергій Миколайович відмовився від підпису у направленнях на проведення перевірки. про що складено Акт №1255/10-36-07-17 від 29.11.2021 про відмову посадових осіб Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» з ознайомленням з направленням на проведення документальної планової виїзної перевірки із зазначенням причин відмови відповідно до наданих пояснень.

Крім того, представник Філії «ГАЗ- ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» - директор фінансовий Кравчук Сергій Миколайович повідомив про відмову в допуску до перевірки відповідно до пояснень.

У зв`язку з наведеними обставинами посадовими особами Головного управління ДПС

у Київській області складено Акт №1256/10-36-07-17 від 29.11.2021 про не допуск до проведення документальної планової виїзної перевірки Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ».

Також ГУ ДПС у Київській області 30.11.2021 о 14 годині 00 хвилин було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п.16.1.13).

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.13).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки

Відповідно до п. 77.6 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Нормами п. 81.1 ст. 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом встановлено, що 29 листопада 2021 року посадовими особами податкового органу було пред`явлено представнику відповідача всі передбачені п.81.1 ст.81 ПК України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення.

Проте представник Філії «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» не допустив посадових осіб Головного правління ДПС у Київській області до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст. 94 Податкового кодексу України, в якій закріплено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України обставин. Однією з таких обставин є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Адміністративний арешт застосовується рішенням керівника контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 ст. 94 ПК України; обґрунтованість арешту має бути перевірена судом протягом 96 годин з дня прийняття рішення про застосування адміністративного арешту.

При цьому, арешт майна є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання платником податків передбачених законом обов`язків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10).

Відповідно до пп. 94.19.3 п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив:

«У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України».

На виконання вимог частини другої статті 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:

«За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним».

У позовній заяві контролюючий орган зазначив, що підставою для звернення до суду із даною позовною вимогою став недопуск посадових осіб ГУ ДПС у Київській області до проведення документальної планової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 по справі № 640/33249/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Київській області від 29.10.2021 №2489-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Філії "Газ-Техніка" Публічного акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", недопуск до проведення якої став підставою для звернення позивача до суду.

Зважаючи на те, що наказ про проведення перевірки не відповідає нормам ПК України, то визначені Філією «ГАЗ-ТЕХНІКА» ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» підстави недопуску є законними та надавали останньому право для відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недодержання Головним управлінням ДПС у Київській області всіх законодавчо визначених підстав щодо проведення відповідної перевірки, а відтак рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно якого, посилаючись на статтю 94 Податкового кодексу України, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника, є необґрунтованим та прийнято заявником без наявності на те відповідних правових підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 315, 316, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Я.М. Собків