Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №620/11521/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/11521/25 Головуючий у 1 інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18 888) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 ''Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році'';

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 15.09.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18 888) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 ''Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році''.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у 2025 році у розмірі 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 15.09.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що під час проведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV збільшенню підлягає не основний розмір пенсії, а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. При цьому, апелянт наголошує, що сума 18 888,00 грн є саме основним розміром пенсії позивача, визначеним у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на виконання судового рішення, та не є розрахунковою величиною, яка підлягає індексації. Крім того, апелянт зазначає, що чинне пенсійне законодавство не містить норм, які передбачають проведення індексації основного розміру пенсії, а механізм індексації полягає у коригуванні розрахункових показників, що використовуються для обчислення пенсії, а не у збільшенні безпосередньо її основного розміру. У зв`язку з цим, апелянт вважає юридично некоректним ототожнення судом показника середньої заробітної плати з основним розміром пенсії.

21 лютого 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, віднесений до категорії 1 та є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №620/8008/24, яке набрало закнононї сили 17.06.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 29.04.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, з урахуванням виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 08 серпня 2025 року, основний розмір пенсії ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01 березня 2025 року визначено у сумі 18 888,00 грн, додаткову пенсію особам з інвалідністю ІІ групи з числа ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - у сумі 379,60 грн, а загальний розмір пенсійної виплати з урахуванням надбавок, зокрема цільової допомоги особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та підвищення особі з інвалідністю з числа військовослужбовців, становив 20 262,00 грн.

15 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив провести з 01 березня 2025 року індексацію пенсії позивача шляхом збільшення її мінімального розміру, визначеного у сумі 18 888,00 грн, на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Листом від 30 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення заявленого перерахунку, зазначивши, що розмір його пенсії, обчислений відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, з 01 березня 2025 року становив би 14 643,40 грн. Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зазначило, що за даними електронної пенсійної справи пенсія ОСОБА_1 з 16 жовтня 2024 року обчислена, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 620/8008/24 та її загальний розмір становить 20 262,00 грн.

Не погоджуючись такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII визначено мінімальні розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

№відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796-XII, розміри пенсій, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Коефіцієнт такого збільшення визначається з урахуванням показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення щорічної індексації пенсій» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено механізм обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, а також передбачено, що розмір такого коефіцієнта щороку визначається Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Крім того, пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії.

25 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.

Підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII та підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, з 01 березня 2025 року підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 209, з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Пунктом 3 Постанови № 209 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, розмір якої, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 620/8008/24, визначено виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 08 серпня 2025 року, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року визначено у сумі 18 888,00 грн, додаткову пенсію особам з інвалідністю ІІ групи з числа ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - у сумі 379,60 грн, а загальний розмір пенсійної виплати з урахуванням відповідних надбавок - у сумі 20 262,00 грн.

У відповідь на звернення представника ОСОБА_1 щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення її основного розміру 18 888,00 грн на коефіцієнт 1,115, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 30 вересня 2025 року повідомило про відсутність правових підстав для такого перерахунку.

Підставою відмови вказано, що розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до пункту 9 Порядку № 1210 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, з 01 березня 2025 року становив би 14 643,40 грн, тоді як фактичний розмір пенсійної виплати, визначений на виконання судового рішення у справі № 620/8008/24, становить 20 262,00 грн.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII прямо передбачено щорічну з 01 березня індексацію розмірів пенсій, передбачених частиною третьою цієї статті, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 600/1447/25-а, надаючи оцінку правовідносинам щодо індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону № 796-XII, зазначив, що розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються.

Таким чином, для пенсій, передбачених частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, законодавцем встановлено самостійне правило їх щорічної індексації, тоді як положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV застосовуються у цих правовідносинах у частині визначення відповідного коефіцієнта збільшення.

Зазначений механізм індексації пенсій у 2025 році конкретизовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.

Водночас, підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 безпосередньо визначено порядок підвищення пенсій по інвалідності, передбачених частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, шляхом застосування до їх розміру коефіцієнта збільшення, встановленого пунктом 1 цієї постанови.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 600/1447/25-а, застосовуючи наведені положення Постанови № 209 до пенсії, призначеної відповідно до Закону № 796-XII, зазначив, що з 01 березня 2025 року відповідні розміри пенсій підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови.

Таким чином, нормативне регулювання індексації пенсій у 2025 році прямо передбачає застосування коефіцієнта 1,115 до розмірів пенсій по інвалідності, визначених частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, що спростовує твердження апелянта про відсутність правових підстав для проведення відповідної індексації.

Колегія суддів вважає необгрунтованми доводи апелянта про те, що індексації підлягає виключно показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а не визначений позивачу основний розмір пенсії, оскільки такі доводи не враховують спеціального правового регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII для відповідної категорії пенсій.

Так, частина четверта статті 54 Закону № 796-XII передбачає індексацію саме розмірів пенсій, визначених частиною третьою цієї статті, тоді як посилання цієї норми на абзаци другий і третій частини другої статті 42 Закону № 1058-IV стосується визначення коефіцієнта збільшення, який підлягає застосуванню під час такої індексації.

У свою чергу, підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 безпосередньо встановлено, що відповідні розміри пенсій з 01 березня 2025 року «підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови».

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 травня 2026 року у справі № 600/1447/25-а, в якій Верховний Суд, аналізуючи положення частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII та Постанови № 209, виходив із того, що для пенсій, призначених відповідно до Закону № 796-XII, індексація здійснюється за спеціальним механізмом, передбаченим зазначеними нормами, із застосуванням установленого Кабінетом Міністрів України коефіцієнта збільшення.

За таких обставин, посилання апелянта виключно на загальний механізм, передбачений частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, не спростовує висновку суду першої інстанції щодо необхідності застосування коефіцієнта 1,115 до розміру пенсії ОСОБА_1 , визначеного відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розмір пенсії ОСОБА_1 у сумі 18 888,00 грн не був самостійно визначений позивачем або судом першої інстанції у межах цієї справи, а сформований, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 620/8008/24, яке набрало законної сили 17 червня 2025 року.

Зазначеним рішенням суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 29 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.

На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено відповідний перерахунок, а рішенням про перерахунок пенсії від 08 серпня 2025 року основний розмір пенсії позивача з 01 березня 2025 року визначено у сумі 18 888,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, які фактично ставлять під сумнів можливість застосування механізму індексації до встановленого у зазначений спосіб розміру пенсії, оскільки, питання правомірності визначення пенсії ОСОБА_1 виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком вже вирішене судовим рішенням, яке набрало законної сили, та реалізоване самим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області при здійсненні перерахунку.

Відтак, у межах даного спору правова оцінка має надаватися не підставам первинного визначення основного розміру пенсії у сумі 18 888,00 грн, а наявності правових підстав для проведення її індексації у 2025 році відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII та Постанови № 209.

Враховуючи вищевказане, судом першої інстанції обґрунтовано визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 15.09.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888,00 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та, у зв`язку, з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.