Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №320/34137/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №320/34137/24

Суддя: Черпак Юрій Кононович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/34137/24 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кузьмишиної О.М., Безименної Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просив:

- визнати протиправною відмову командира військової частини НОМЕР_1 щодо надання позивачу довідки за формою (Додаток 6) до Постанови КМУ №413 від 20.08.2014 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України...», за формою в редакції Постанови КМУ №887 від 22.08.2023;

- зобов`язати командира військової частин НОМЕР_1 надати позивачу довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 , у тому числі з урахуванням періодів перебування на виконання бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 №631/145/136т від 10.11.2022 р., №1758/10т від 29.03.2023 та інших.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він у період з 25.11.2022 по 29.02.2024 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 і з метою отримання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, звернувся до військової частини НОМЕР_1 листом від 19.03.2024 №1758/79, однак відповідач відмовив, вказавши, що позивач вже отримав статус учасника бойових дій і був документований відповідним посвідченням. Вважає, що має право на складання відносно нього довідки згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, що кореспондується з обов`язком відповідача скласти таку довідку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову командира військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 довідки за формою (Додаток 6) до Постанови КМУ №413 від 20.08.2014 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України...», за формою в редакції відповідно до вимог Постанови КМУ №887 від 22.08.2023.

Зобов`язано командира військової частин НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , у тому числі з урахуванням періодів перебування на виконання бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 .

Судове рішення мотивоване тим, що наявність статусу УБД не виключає права військовослужбовця на отримання довідки про участь у бойових діях, оскільки ця довідка є невід`ємною частиною пакета документів, які були підставою для надання зазначеного статусу. Отже, відмова у наданні довідки за формою 6 є порушенням права позивача на доступ до власної службової інформації, тому є протиправною.

В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати це судове рішення у зв`язку з неправильним і неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи позивача щодо участі у бойових діях, у тому числі довідка за формою 6, були направлені військовою частиною НОМЕР_1 до відповідної комісії військової частини НОМЕР_2 . За рішенням комісії позивачу присвоєно статус учасника бойових дій, видано посвідчення НОМЕР_3 від 31.01.2024 та відповідний нагрудний знак. Довідка форми 6 призначена лише для вирішення питання про присвоєння особі статусу учасника бойових дій, та сама по собі не є документом, що надає особі певний правовий статус. Натомість, посвідчення учасника бойових дій підтверджує відповідний правовий статус особи та право такої особи на соціальні гарантії та пільги, передбачені законодавством. Розглядаючи рапорт ОСОБА_1 та надаючи відповідні роз`яснення, командування військової частини виходило з вимог чинного законодавства, а також мети отримання довідки, зазначеної у рапорті, - подання в органи соціального забезпечення за місцем реєстрації. Про інші цілі використання довідки, зокрема ті, що зазначені у позовній заяві (оформлення довідки ВЛК, обчислення вислуги років та пенсійного стажу), у рапорті ОСОБА_1 зазначено не було. Отже, діями відповідача законні права та інтереси позивача не порушені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним 22.08.2024 засобами ЄСІТС подано клопотання про продовження на 10 діб процесуальних строків, яке судом не було вирішено на час звернення із заявою про зміну предмету позову. 27.08.2024 ця заява засобами ЄСІТС помилково відправлена в інше позовне провадження №320/16296/24, яке розглядається в цьому ж суді, помилка виявлена лише 11.09.2024. Посилаючись на вирішення судом лише частини заявлених ним позовних вимог і не відображення у судовому рішенні аргументів щодо не розгляду позову в іншій частині, просить скасувати рішення суду повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення та задовільнити додатково до задоволених судом першої інстанції позовних вимог його додаткові позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 позивач вважає рішення Київського окружного адмінсуду від 19.05.2025 у справі №320/34137/24 обґрунтованим та постановленим з дотриманням норм законодавства в частині заявленої відповідачем апеляційної скарги, просить відмовити апелянту - військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 з 25.11.2022 по 29.02.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується зокрема записами у його військовому квитку.

В період проходження військової служби позивач у січні 2024 отримав статус учасника бойових дій та відповідне посвідчення.

19.02.2024 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про надання йому довідки встановленої форми щодо участі у бойових діях, відповідно до вимог постанови КМУ №887 від 22.08.2023 (Додаток 6) для подання в органи соціального забезпечення.

Відповідач своїм листом від 19.03.2024 №1758/879 повідомив, що на підставі постанови КМУ від 20.08.2014 №413 така довідка про безпосередню участь була підготовлена та надіслана на розгляд відповідній комісії, позивач отримав статус учасника бойових дій і йому було видане відповідне посвідчення.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Предметом спору є невидача військовою частиною довідки з інформацією, що стосується особи заявника ОСОБА_1 .

Згідно із статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 10 цього Закону кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

В розумінні статей 12 і 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_1 є запитувачем інформації, а військова частина - її розпорядником.

Відповідно до статті 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Отже, за наведеними нормами закону позивач мав право на отримання інформації про себе, якою володіла військова частина, у вигляді письмової довідки, а відповідач зобов`язаний був її надати з урахуванням обмежень, встановлених для інформації з обмеженим доступом, незалежно від того, що довідка з певною інформацією раніше вже надавалась відповідній комісії для вирішення питання щодо статусу учасника бойових дій.

У зв`язку з цим суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги у сформульованій ОСОБА_1 редакції.

Щодо додаткових позовних вимог ОСОБА_1 згідно із заявою про зміну предмета позову, то в матеріалах справи відсутня така заява. Позивач в апеляційній скарги зазначив про помилкове її надсилання до іншої справи. За датами подання позивачем документів до суду першої інстанції після 22.08.2024 у справі є його відповідь від 19.08.2024 на відзив та клопотання щодо прискорення розгляду справи від 04.04.2025.

Таким чином, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційних скарг залишає їх без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кузьмишина О.М.

Безименна Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua