Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №640/6348/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №640/6348/22

Суддя: Безименна Наталія Вікторівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/6348/22 Суддя (судді) першої інстанції: Семенюк Микола Миколайович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Осіпової О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Ради адвокатів України, про визнання протиправним та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Ради адвокатів України, в якому просив: 1) встановити відсутність компетенції (повноважень) у Ради адвокатів України, щодо перевірки рішень конференції адвокатів регіонів, в тому числі конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року, за результатами яких Рада адвокатів України прийняла свавільні та протиправні Рішення від 15 грудня 2021 року №124, №125, №126, №127, №128, №130, №131 та від 28 січня 2022 року №5, №6, №7, №8, в яких з підміною юридичних значень примінено скасування Рішень Конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року; 2) визнати протиправними дії Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни щодо створення Робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 році та зобов`язати утриматися від таких дій; 3) визнати протиправним та скасувати Розпорядження від 19 листопада 2021 року №179 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про створення Робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 році»; 4) визнати протиправним та скасувати розпорядження від 26 листопада 2021 року №182 Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни «Про внесення змін до Розпорядження №179 від 19 листопада 2021 року»; 5) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №124 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 6) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №124 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва»; 7) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №125 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 8) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №125 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно- виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва»; 9) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №12У. «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 10) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №126 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно- виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва»; 11) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №127 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 12) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №127 Ради адвокатів України «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07 листопада 2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України»; 13) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 14) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №128 Ради адвокатів України «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції»; 15) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 16) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №130 Ради адвокатів України «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу»; 17) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 15 грудня 2021 року №131 «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 18) визнати протиправним та скасувати Рішення від 15 грудня 2021 року №131 Ради адвокатів України «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році»; 19) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 28 січня 2022 року №5 «Про неповноважність звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07 листопада 2021 року та відсутність юридичних фактів» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 20) визнати протиправним та скасувати Рішення від 28 січня 2022 року №5 Ради адвокатів України «Про неповноважність звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07 листопада 2021 року та відсутність юридичних фактів»; 21) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 28 січня 2022 року №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07 листопада 2021 року та відсутність юридичних фактів» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 22) визнати протиправним та скасувати Рішення від 28 січня 2022 року №6 Ради адвокатів України «Про неповноважність звітно- виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07 листопада 2021 року та відсутність юридичних фактів»; 23) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 28 січня 2022 року №7 «Щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України по місту Києву» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 24) визнати протиправним та скасувати Рішення від 28 січня 2022 року №7 Ради адвокатів України «Щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України по місту Києву»; 25) визнати протиправними дії Ради адвокатів України щодо прийняття Рішення від 28 січня 2022 року №8 «Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва» та зобов`язати утриматися від прийняття рішень аналогічного змісту; 26) визнати протиправним та скасувати Рішення від 28 січня 2022 року №8 Ради адвокатів України «Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2022 року прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду задоволено заяви про самовідвід та відведено всіх суддів вказаного суду.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025, призначення складу суду для розгляду справи №640/6348/22 не відбулося у зв`язку з нестачею потрібної кількості суддів для розподілу судової справи.

Відповідно до розпорядження голови Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 №8-р/гс, адміністративну справу № 640/6348/22 за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання утриматись від вчинення дій направлено до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

1. Вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наступних Рішень Ради адвокатів України, які прийняті за відсутності повноважень:

1) Рішення від 15.12.2021 року №124 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів Ради адвокатів міста Києва»;

2) Рішення від 15.12.2021 року №125 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва»;

3) Рішення від 15.12.2021 року №126 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва»;

4) Рішення від 15.12.2021 року №127 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України»;

5) Рішення від 15.12.2021 року №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції»;

6) Рішення від 15.12.2021 року №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу»;

7) Рішення від 15.12.2021 року №131 «Про продовження роботи Робочої групи із дослідження результатів проведених конференцій адвокатів регіонів у 2021 році»;

8) Рішення від 28.01.2022 року №5 «Про неповноважність звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів»;

9) Рішення від 28.01.2022 року №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів»;

10) Рішення від 28.01.2022 року №7 «Щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України по місту Києву»;

11) Рішення від 28.01.2022 року №8 «Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва».

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді адвокатів України приймати рішення аналогічного або тотожного вищезазначеним рішенням від 15.12.2021 року № 124, № 125, № 126, № 127, № 128, № 130, № 131 та від 28.01.2022 року № 5, № 6, № 7, № 8 змісту і будь-яких інших дій або рішень, які суперечать Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або іншим нормативно-правовим актам.

3. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Раді адвокатів України скликати та проводити конференцію адвокатів міста Києва до моменту ухвалення судового рішення по даній справі за позовом адвоката ОСОБА_1 .

4. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Організаційному комітету з проведення конференції адвокатів міста Києва, створеному Рішенням Ради адвокатів України від 28.01.2022 року № 8 скликати та проводити конференцію адвокатів міста Києва до моменту ухвалення судового рішення по даній справі за позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 про забезпечення адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у зв`язку з численними способами обмеження його доступу до правосуддя і не розглядом судами першої інстанції його позову в розумні строки, вже виникли і продовжують виникати незаконні наслідки реалізації оскаржуваних рішень, що є підставою і необхідністю здійснити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання протиправних Рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 року №124, №125, №126, №127, №128,130 та №131 та від 28.01.2022 року №5, №6, №7, №8 та зобов`язання Раду адвокатів України утриматися від прийняття незаконних рішень, оскільки невжиття таких заходів унеможливлює в подальшому виконання рішення суду, що істотно ускладнює ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам адвокатам міста Києва до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21.

Колегія суддів зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначав, що оскаржувані рішення Ради адвокатів України є свавільним втручанням Ради адвокатів України у діяльність Голови Ради адвокатів міста Києва, Ради адвокатів міста Києва та всіх органів адвокатського самоврядування міста Києва і виключають законну мету закріпленого права адвокатів обирати та бути обраним до органів адвокатського самоврядування і зводить нанівець принцип ефективної політичної демократії.

Реалізація оскаржуваних рішень Ради адвокатів України, які прийняті в порушення норм законодавства, зокрема, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вже призвело до захоплення юридичних осіб сторонніми особами, які протиправно привласнили, заволоділи та незаконно розпоряджаються майном і коштами органу адвокатського самоврядування міста Києва - Ради адвокатів міста Києва.

Таким чином, у зв`язку з численними способами обмеження позивача доступу до правосуддя і не розглядом судами першої інстанції його позову в розумні строки, вже виникли і продовжують виникати незаконні наслідки реалізації оскаржуваних рішень, що є підставою і необхідністю здійснити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання протиправних рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №124, №125, №126, №127, №128, №130, №131 та від 28.01.2022 №5, №6, №7, №8 та зобов`язання Ради адвокатів України утриматися від прийняття незаконних рішень, оскільки невжиття таких заходів унеможливлює в подальшому виконання рішення суду, що істотно ускладнює ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, наявність оскаржуваних рішень сама по собі не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та/або очевидність протиправності дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам адвокатам міста Києва до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Однак, наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності рішень Ради адвокатів України, а фактично зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову. Таким чином, без надання оцінки в ході розгляду по суті спору всім обставинам справи, дійти висновку про протиправність рішення відповідача неможливо.

Таким чином, наведені в заяві про забезпечення позову обґрунтування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи матиме наслідком надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Також, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме в обраний позивачем спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не підтверджена жодними належними та достатніми доказами та належним чином не обґрунтована, в тому числі щодо істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених (оспорюваних) прав, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Нормами ч.2 ст.328 КАС України не передбачено оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у касаційному порядку.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 11 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.О.Осіпова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua