Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №320/18485/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/18485/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Мєзєнцев Є.І.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС МОТОРС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2023 №№000149680701, 000149690701.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 13.05.2026 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 скасовано, в справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Приймаючи таке рішення, Верховний Суд вказував, що визначальним у цій справі є встановлення реалізації спірних Товарно-матеріальних цінностей, які були відсутні під час інвентаризація товарів; також підлягає дослідженню сама інвентаризація товарів, яка була проведена на вимогу відповідача, на предмет наявності/відсутності номенклатурних позицій ТМЦ (нестачі та надлишку товарно-матеріальних цінностей) під час вибіркової перевірки наявних на складі 23.01.2023 із врахуванням договорів куплі-продажи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку зі змінами у пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, унесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення, податкового боргу» та відповідно до рішення ДПС про результати розгляду скарги від 07.11.2022 №14079/6/99-00-06-01-03-06, яким виявлено невідповідність висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АКС МОТОРС» (код ЄДРПОУ 42881453) від 15.07.2022 №16699/Ж5/26-15-07-01-03/42881453 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість вимогам законодавства та неповним з`ясуванням при проведенні перевірки питань, що повинні бути перевірені під час її проведення для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та здійсненням дисциплінарних проваджень стосовно посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві, які здійснювали таку перевірку (накази Головного управління ДПС у м. Києві від 06.12.2022 № 120-дс, № 121-дс «Про порушення дисциплінарного провадження»), на підставі наказу Державної податкової служби України від 05.01.2023 № 7, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 10.01.2023 №62-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС МОТОРС» (код ЄДРПОУ 42881453, надалі скорочено ГОВ «АКС МОТОРС») з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АКС МОТОРС» (код ЄДРПОУ 42881453) від 15.07.2022 №16699/Ж5/26-15-07-01 -03/42881453, за результатами якої 03.02.2023 складено акт №9251/ж5/26-15-07-01-03/42881453 (далі по тексту - Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки за позивачем встановлено порушення: п. 189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 3 554 492,00грн., у тому числі за грудень 2021 року на суму 3 554 492,00 грн, та заниження ПДВ на загальну суму 3 335 521,00грн., у тому числі по періодам: за грудень 2021 року на суму 3 335 521,00грн.; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 6 890 013,00грн., у тому числі за грудень 2021 року на суму 6 890 013,00грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 27.02.2023 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №000149680701, яким за порушення п. 189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2021 року у розмірі 3 554 492 грн;

- №000149690701, яким за порушення п. 189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 169 401 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 3 335 521,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 833 880,00грн.

У порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 27.02.2023 рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.05.2023 №10578/6/99-00-06-01-03-06 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи; податкові повідомлення-рішення від 27.02.2023 №000149680701 та №000149690701 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Так, у ході проведення контролюючим органом спірної перевірки головному бухгалтеру ТОВ «АКС МОТОРС» вручено під підпис запит ГУ ДПС у м. Києві від 18.01.2023 №1676/1/26-15-07-01-03 з проханням провести інвентаризацію товарів на складі 23.01.2023, відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (із змінами та доповненнями) (том 5 а.с.21).

ТОВ «АКС МОТОРС» надано для проведення інвентаризації «Оборотно-сальдовая ведомость по счету 281 за 23 января 2023г.», у якій відображено залишки товарів в розрізі найменувань товарів в кількості 188 431 шт. на загальну суму 68 221 374,36 грн, одиниця виміру (кол.), фактична наявність за даними бухгалтерії (том 1 а.с.91-250, том 2 а.с.1-158).

Здійснюючи вибіркову перевірку номенклатурних позицій ТМЦ, наявних на складі 23.01.2023 за адресою с. Мила, по вул. Комарова, 25 літера «А» та зазначених в «Оборотно- сальдовая ведомость по счету 281 за 23 января 2023г.», контролюючим органом встановлено розбіжності між фактичними залишками та кількістю зазначеною у відомості.

На підставі вказаної вибіркової перевірки, податковий орган дійшов висновку про наявність нестачі та надлишку товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку із чим констатував порушення п. 189.1. ст. 189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «АКС МОТОРС», внаслідок позивачу було нараховано податкових зобов`язання з ПДВ по операціях з придбання товарів, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, на загальну суму 6 890 013,00 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «АКС МОТОРС» для зберігання товарно-матеріальних запасів використовує складське приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 25, літера «А» загальною площею 1 352,02 кв. метрів, орендоване у ТОВ «ВАЛСОРІМ ЛОГІСТІКС» (код ЄДРПОУ 42759447), згідно з договором оренди від 01.09.2019.

За вказаною адресою ТОВ «ВАЛСОРІМ ЛОГІСТІКС» (код ЄДРПОУ 42759447) надає послуги з номенклатурою «Зберігання Товарів Замовника на Складі Виконавця», «Складський облік Товарів Замовника на Складі Виконавця» наступним підприємствам: ТОВ «АКС МОТОРС» (код ЄДРПОУ 42881453), ТОВ «ДАНІ - ПАРТС» (код ЄДРПОУ 38176172), ТОВ «Перфектавто» (код ЄДРПОУ 42393323).

Отже, наведене складське приміщення використовується трьома суб`єктами господарювання одночасно.

Так, товарно-матеріальні цінності, щодо яких було здійснено вибіркову перевірку та встановлено їх надлишок порівняно із кількістю, зазначеною в «Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281, належить іншим підприємствам, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛСОРІМ ЛОГІСТІКС» надає послуги зі зберігання та складського обліку товарів на складі, та інформація про яких є конфіденційною.

Доводи контролюючого органу про те, що всі товари, які знаходились на складі належать саме позивачу внаслідок неможливості ідентифікувати певні товари за іншими підприємствами, є лише припущенням, наслідки якого не можуть покладати на позивача жодних додаткових зобов`язань. Контролюючим органом не було надано жодних доказів тому, що товар, «надлишки» якого встановлено під час інвентаризації був придбаний та належав саме позивачу. Не визначення підприємств-зберігачів таких ТМЦ не підтверджує наявності у позивача надлишку фактичної кількості його товарних залишків на складі.

Товарно-матеріальні цінності, щодо яких було здійснено вибіркову перевірку та встановлено їх нестачу порівняно із кількістю, зазначеною в «Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 за 23 січня 2023 р.», яких не було на складі в момент проведення перевірки у зв`язку із тим, що товари (включно з товарами у кількості встановленої вибірковою перевіркою нестачі), були передані на пакування та комплектування ТОВ «ВАЛСОРІМ ЛОГІСТІКС» відповідно до укладеного з останнім Договору про надання послуг від 01.09.2019 на підставі замовлень клієнтів з метою виконання ТОВ «АКС МОТОРС» взятих на себе зобов`язань за договорами купівлі-продажу авто-запчастин. При цьому, позивачем були надані договори поставки разом із відповідними специфікаціями, замовленнями, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, а також банківськими виписками. Вказане, на переконання колегії суддів підтверджує передачу товару на пакування з метою виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, відповідач не довів належними та допустимими доказами факту наявності у позивача необлікованих товарів, а також і реалізацію товарів за відсутності належного документального підтвердження. Тому, зменшення позивачу розміру від`ємного значення та збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким позов задоволено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.І. Мєзєнцев

Повний текст постанови складений 10.08.2026.