Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №714/662/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вівчара А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Вівчара Аурела Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Згілно з постановою районного суду, 10 травня 2026 року о 17год. 37хв. у с. Остриця Чернівецького району Чернівецької області по вул. Затишній (об`їзна дорога) ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мовлення. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою районного суду, захисник Вівчар А.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ЄУНСС:714/662/26 Головуючий у І-ій ін-ції: Костишин Н.Я.

НП:33/822/346/26 Головуючий суддя (суддя-доповідач): Потоцький В.П.

Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом належними та допустимими доказами не доведений.

Посилається на показання свідка ОСОБА_2 , який у суді першої інстанції пояснив, що транспортним засобом марки «Peugeot» керувала інша особа, яка після прибуття працівників поліції залишила автомобіль та втекла, тоді як ОСОБА_1 за кермом не перебував.

Вважає, що районний суд безпідставно відхилив ці показання та надав перевагу первинним поясненням ОСОБА_2 , наданим працівникам поліції, і відомостям відеозапису.

Також вказує на наявність суперечностей між письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відеозаписом та його показаннями в судовому засіданні, які суд мав усунути шляхом додаткового дослідження доказів, зокрема встановлення іншої особи, яка перебувала в автомобілі, допиту працівника поліції, який склав протокол, та дослідження повного відеозапису.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника – адвоката Вівчара А.Г., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не дотримані.

Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння може наставати лише щодо особи, яка керувала транспортним засобом, а тому встановлення факту керування ним ОСОБА_1 є обов`язковою умовою для висновку про наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Разом із тим, працівниками поліції факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо не зафіксований та не встановлений, а наявний у матеріалах справи відеозапис моменту керування транспортним засобом не містить.

Так, у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що перебував у транспортному засобі як пасажир, тоді як ним керував його товариш ОСОБА_3 . Під час руху останній допустив зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_2 . Після цього, побачивши екіпаж поліції, ОСОБА_3 залишив місце події, оскільки не мав відстрочки від призову на військову службу та побоювався бути доставленим до ТЦК та СП, тоді як ОСОБА_1 залишився на місці, оскільки мав бронювання.

Такі пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_2 , наданими суду апеляційної інстанції, який підтвердив, що транспортним засобом керувала інша особа, а ОСОБА_1 перебував у ньому як пасажир.

При цьому ОСОБА_2 пояснив причини, з яких безпосередньо після події вказав працівникам поліції на ОСОБА_1 як на водія. Зі слів свідка, його транспортний засіб унаслідок зіткнення зазнав механічних пошкоджень, а особа, яка фактично керувала транспортним засобом марки «Peugeot», залишила місце події, тому він вказав на ОСОБА_1 , який залишився на місці, з метою відшкодування завданої йому шкоди.

Що стосується відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на який послався районний суд, то рух транспортного засобу та особа, яка ним керувала, на ньому не зафіксовані. Водночас із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо під час оформлення адміністративних матеріалів заперечував факт керування транспортним засобом.

Та обставина, що ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками поліції вказав на ОСОБА_1 як на водія, сама по собі не є достатнім підтвердженням факту керування ним транспортним засобом, оскільки, будучи допитаним судом апеляційної інстанції, свідок пояснив причини повідомлення таких відомостей та підтвердив, що транспортним засобом керувала інша особа.

Отже, зміст відеозапису не містить об`єктивних даних, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення також не може сам по собі підтверджувати цю обставину, оскільки працівник поліції, який його склав, безпосередньо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксував.

Інших доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначених у протоколі місці та час, матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупність наявних у справі доказів не підтверджує поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначених у протоколі місці та час.

Те, що ОСОБА_1 у подальшому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, цього висновку не спростовує, оскільки за недоведеності факту керування ним транспортним засобом така відмова сама по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведених обставин районний суд належним чином не врахував, суперечності щодо факту керування транспортним засобом не усунув та передчасно визнав доведеним те, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля.

За таких обставин висновок районного суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не ґрунтується на сукупності належних та достатніх доказів.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведений, відсутня обов`язкова ознака складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим постанова районного суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.245, 247, 251, 280, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Вівчара А.Г., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький