Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №644/11709/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 644/11709/25

провадження № 22-ц/818/3607/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

сторони справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа: ОСОБА_3

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Кучінської Ірини Семенівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року у складі судді Маркосян М.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки син набув повноліття, але продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 4200,00 грн на місяць щомісячно, в розмірі всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що у позивача та відповідача наявна спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На сьогодні син позивачки та відповідача досяг повноліття, але продовжує навчання у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого на денній формі навчання на контрактній основі. Дитина проживає разом із позивачкою, знаходиться на її утриманні. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина поки він продовжує навчання із посиланням на статтю 199 СК України.

Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, в розмірі 4200,00 грн щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову (08.12.2025 року) та до закінчення навчання, але не пізніше ніж до 30.06.2027.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення підлягає до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211, 20 грн.

Рішення обґрунтовано тим, шо батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу, а повнолітня дитина потребує допомоги у зв`язку із навчанням, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої дитини на час її навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 4200,00 гривень щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову (08.12.2025) та до закінчення навчання – 30.06.2027 року.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не має можливості надавати допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, тому що знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, не працевлаштований , що підтверджується матеріалами справи. Зазначив, що має на утриманні малолітню дитину та непрацездатну матір. Також посилався на те, що наявність заборгованості зі сплати аліментів на користь позивача у розмірі понад 100 000 грн, а також обмеження, накладені державним виконавцем, позбавляють його можливості працювати. Крім того, зазначив, що обов`язок щодо належного утримання дитини покладається на обох батьків.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як встановлено судом та підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 між позивачем та відповідачем 20.03.2012 року було розірвано шлюб (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки ОСОБА_1 (попереднє прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_3 (а.с. 6).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєствані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 01.12.2013 (а.с. 8)

На підставі виконавчого листа від 28.07.2021 №644/248/21, що був виданий Орджонікідзевським районним судом міста Харкова, здійснювалось стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання дитини - ОСОБА_3 , щомісячно, у розмірі частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття

ОСОБА_3 навчається в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого на денній формі навчання, на платній основі, що підтверджується довідкою університету №3304 від 19.11.2025, копією договору №2 від 01.09.2024 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців. Розрахунковий строк виконання освітньої програми – 30.06.2027. вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за 2024 – 2025 -41350 грн, 2025-2026-41 350 грн, 2026-2027-41 350 грн. (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 17.10.2013 відповідач має дитину- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 38).

Відповідач має мати – ОСОБА_8 , яка є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 (а.с. 39).

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Отже, для вирішення питання щодо стягнення аліментів суд має з`ясувати три складові: чи повнолітня дитина продовжує навчання, чи потребує вона матеріальної допомоги та чи може надавати таку матеріальну допомогу один з батьків, який не приймає участі в утриманні дитини.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 висловлено правову позицію, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги судова колегія враховує, що матеріали справи містять докази що повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі та не має змоги працювати, що свідчить про його потребу в наданні матеріальної допомоги від батьків.

Відповідно до вимог закону для визначення розміру аліментів потрібно врахувати в цілому матеріальне становище відповідача, наявність у нього утриманців та матеріальну можливість надання утримання повнолітній дитині, яка продовжує навчатись.

Аналізуючи оскаржуване судове рішення вбачається, що при визначенні розміру аліментів місцевим судом не було взято до уваги, що ОСОБА_2 має дитину- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати – ОСОБА_8 , яка є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 .

Отже, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, беручи до уваги, що відповідач може надавати допомогу сину, який продовжує навчання, сімейний стан ОСОБА_2 то колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 1600 гривень щомісяця, який є достатнім для потреб повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_9 не свідчить про його неможливість сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням принципів розумності, справедливості та добросовісності, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду у частині розміру задоволених позовних вимог – змінити, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, в розмірі 1600,00 грн щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову та до закінчення навчання, але не пізніше ніж до 30.06.2027.

Керуючись ст. ст. 7, 141, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року– змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, в розмірі 1600,00 грн. щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову та до закінчення навчання, але не пізніше ніж до 30.06.2027.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук