Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №632/323/16-ц — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 632/323/16

провадження № 22-ц/818/4332/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів –Маміна О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

учасники справи:

заявник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»,

стягувач – Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

боржник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Златопільський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2026 року у складі судді Кочнєва О.В. про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого документу, -

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», в особі своєї представниці Шафігіної В.Р. звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити сторону стягувача за виконавчим листом з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс» при примусовому виконанні рішення Апеляційного суду Харківської області від 09.08.2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки в ньому від 31.08.2016 року, які набули чинності, щодо примусового стягнення з боржниці ОСОБА_1 21308,41 грн за кредитним договором після повернення стягувачу в межах виконавчого провадження 56600086 30.09.2019 року виконавчого листа суду від 15.09.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та набуттям заявником прав вимоги до боржниці на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року та актом №7 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань за ним від 11.09.2025 року, укладених між ним та стягувачем з переходом права вимоги до заявника, з урахуванням того, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не закінчився через переривання строків у виконавчому провадженні на час дії воєнного стану та не отриманням стягувачем виконавчого листа після його повернення органом державної виконавчої служби.

Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2026 року заяву ТОВ «Капіталресурс» задоволено частково. Замінено сторону стягувача – з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» - при примусовому виконанні рішення Апеляційного суду Харківської області від 09.08.2016 року, яке 09.08.2016 року набуло чинності, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2016 року в межах боргу у сумі 21308,41 грн.

У видачі дублікату виконавчого листа для примусового виконання вищевказаного судового рішення в межах суми вимог, отриманих новим стягувачем, відмовлено через відсутність належних доказів втрати виконавчого документу.

Ухвала мотивована тим, що у даній справі заявник ТОВ «Капіталресурс» набуло права вимоги до боржниці в результаті відповідного правочину, а тому його слід визначити як стягувача замість вибулого стягувача АТ КБ «Приватбанк». При цьому суд першої інстанції відкинув заперечення боржниці, оскільки судом встановлено, що виконавче провадження було завершене шляхом закінчення на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» через відсутність коштів та майна у боржниці. При цьому у відповідній постанові від 30.09.2019 року (а.с.119) не було визначено строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який суд встановлює саме три роки, оскільки при пред`явленні виконавчого документу до виконання строк пред`явлення виконавчого документу переривається і поновлюється лише після завершення виконавчого провадження. Таким чином, суд першої інстанції констатував, що строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання фактично становив до 30.09.2022 року.

В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у видачі дублікату виконавчого документу новому стягувачу, оскільки окрім слів, жодних доказів втрати виконавчого листа ним суду надано не було. Тим більше, раніше виконавчий лист попередньому стягувачеві органом державної виконавчої служби повертався, що вказує на те, що втрата виконавчого документу відбулася, за словами нового стягувача виключно у виконавчому провадженні 56600086.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2026 року про часткове задоволення заяви та про заміну сторони стягувача з АТКБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс» при примусовому виконанні рішення Харківського апеляційного суду від 09.08.2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у суду першої інстанції підстави для заміни сторони стягувача були відсутні, оскільки строк пред`явлення до виконання вищевказаного виконавчого листа закінчився 15.09.2019 року.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання нового строку для пред`явлення до виконання без встановлення дня та факту повернення виконавчого листа по ВП 56600086, доказів його повернення та отримання первинним стягувачем по ВП 56600086 є передчасним та таким, що зроблений з порушенням норм матеріального права.

На вказану апеляційну скаргу заявником ТОВ «Капіталресурс» в особі представниці Волконітіної К.Ю. подано відзив, який містить прохання про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Обґрунтовуючи доводи відзиву вказує, що твердження ОСОБА_1 про пропуск строку стягувачем на пред`явлення виконавчого листа до виконання суперечить матеріалам справи. Беручи до уваги, що 30.09.2019 року по боржнику Алхімовій Н.М. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є таким, що переривався.

Тобто, кінцевою датою повторного пред`явлення виконавчого документа було 30.09.2022 року. В той же час, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року за № 2129-ІХ) (набрав чинності 26.03.2022 року) – тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. На підставі викладеного зазначає, що виконання виконавчих документів, строк пред`явлення яких станом на 26.03.2022 року не настав, не застосовуються положення щодо строків їх пред`явлення, оскільки з вказаної дати та до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні положення Закону України «про виконавче провадження» в частині визначених цим Законом строків тимчасово перериваються. На підставі викладеного, вказує, що оскільки факт винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у 2019 році, кінцевою датою повторного пред`явлення виконавчого документу було 30.09.2022 року, тобто після набрання чинності Законом України від 15.03.2022 року за № 2129-ІХ), відповідно стягувач вправі пред`явити до виконання виконавчий документ без дотримання встановленого ст. 12 Закону №1404 строку.

Свій відзив на апеляційну скаргу подано також представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які, в свою чергу, просили про залишення без задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – Чернишової О.Ю. та про залишення без змін ухвали Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2026 року, посилаючись при цьому на те, що ухвала суду першої інстанції, в частині заміни сторони стягувача є повністю законною, обґрунтованою та відповідає фактичним обставинам справи й нормам чинного законодавства України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09.08.2016 року у справі 632/323/16-ц було скасовано рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2016 року та постановлене інше рішення, яким вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 21308,41 грн. заборгованості за кредитним договором станом на 31.01.2016 року (а.с.96-97).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06.09.2016 року, яка набула чинності 27.09.2016 року, було виправлено описку у вказаному рішенні у резолютивній частині, допущену судом апеляційної інстанції (а.с.103).

На виконання вказаного судового рішення 07.12.2016 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області був виданий виконавчий лист зі строком пред`явлення до виконання з 15.09.2016 року до 15.09.2019 року (а.с.107).

Вимоги стягувача були придбані заявником за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року (а.с.121-123) з відповідним актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №7 від 11.09.2025 року (а.с.114) та витягу з нього щодо боржниці в межах суми боргу 24491,34 грн. як суми заборгованості (а.с.117).

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

У поданій до суду заяві ТОВ «Капіталресурс» просить замінити стягувача у виконавчому листі №632/323/16-ц від 15.09.2016 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс», який набув всі права та обов`язки стягувача на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року та актом №7 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань за ним від 11.09.2025 року, укладених між ним та стягувачем з переходом права вимоги до заявника, з урахуванням того, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не закінчився через переривання строків у виконавчих провадженнях на час дії воєнного стану та не отриманням стягувачем виконавчого листа після його повернення органом державної виконавчої служби.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора, крім цього, враховуючи переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року за № 2129-ІХ) (набрав чинності 26.03.2022 року) строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплинув.

Тобто, колегія суддів констатує, що оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання станом на 24.02.2022 року не закінчився та зупинився в силу вищевказаного Закону, виконавчий документ, виданий Первомайським міськрайонним судом Харківської області від 07.12.2016 року є чинним та підлягає пред`явленню до виконання, що дає законні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни ТОВ «Капіталресурс», як стягувача у виконавчому провадженні.

Доводи апеляційної скарги належним чином не підтверджені та спростовуються наявними у справі доказами та встановленими на їх підставі обставинами.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, ст.ст. 374,375, 381-384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2026 року, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук